
- •1, Первіснообщинний лад.
- •2.Утворення державності в Стародавньому Сході. Особливості цього процесу.
- •3.Вникнення Вавилонської держави, її суть, розвиток та падіння.
- •5. Державний устрій Вавилону.
- •6. Закони царя Хаммурапі : розробка, причини прийняття, система, значення.
- •7. Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.
- •8. Гомерівська Греція: суспільний устрій, органи управління, виникнення права.
- •10. Реформи Солона в Афінах.
- •11 Реформи Клісфена в Афінах. Завершення процесу утворення держави.
- •12. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта та Перікла в Афінах.
- •13. Суспільний лад Афінської держави
- •14. Державний устрій Стародавніх Афін.
- •15.Виникнення держави у Спарті,її суспільний устрій.
- •17. Виникнення Риму. Суспільний лад і органи управління. Жрецькі колегії.
- •18.Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утв. Римської держави
- •20.Державний устрій республіканського Риму : народні збори(види, компетенція, роль)
- •21. Сенат у Римській державі.
- •22. Інститут магістратури у Стародавньому Римі
- •23. Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- •24. Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сулли, тріумвірати.
- •25. Принципат у Римській державі.
- •27.Поділ Римської імперії на Західну і Східну
- •1.Особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
- •1. Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •2. Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •3. Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •4. Реставрація монархії у Англії в хvіі ст. .Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму. „Habeas corpus act” 1679 р.
- •5. „Славна революція” 1688 р. У Англії, її суть та оцінка. „Білль про права” 1689 р. „Акт про престолоспадкування” 1701 р., «Акт про посади» 1707 р. І ін.
- •6. Виборча реформа 1832 р. У Англії. Її причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
- •8. Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •9. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •10. Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка)
- •12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •13 Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •14. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •15. Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •16. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •19. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •20. Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •22. Встановлення якобінської диктатури у Франції. Соціально-економічна і політична діяльність якобінців. Оцінка якобінської диктатури.
- •23. Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799 рр.
- •24. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій і законодавство імперії.
- •1. „Новий курс” президента ф. Д. Рузвельта у сша. Закон Вагнера 1935 р.
- •3. Законодавство періоду «холодної війни» у сша : політичне та профспілкове (закони Маккарена-Вуда 1950 р., Хемфрі-Батлера 1954 р. , Тафта-Харлі 1947 р. Та Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.) .
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •4. Посилення влади президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •5. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни у хх ст..
- •6. Судова система сша в сучасний період.
- •7. Характеристика виборчого права у сша (історія розвитку, правове регулювання, оцінка).
- •8. Реформи виборчого права у Великобританії 1918,1928,1949,1969 рр.(причини,зміст та оцінка).
- •9. Королівська влада у Великобританії у хх ст., її характеристика та оцінка.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •11. Кабінет міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.
- •12. Падіння Третьої республіки у Франції. Фашистська окупація. „Держава Віші”.
- •13. Створення Четвертої республіки Франції. Державний устрій республіки за Конституцією 1946 р. Зміни Конституції у 1947 – 1957 рр.
- •14. Передумови прийняття Конституції Франції 1958 р., її структура, основні принципи, оцінка. Державний устрій Франції за Конституцією 1958 р.
- •15. Революція 1918 – 1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф. Еберта.
- •16. Прийняття, структура оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р.
- •17. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •18. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої партії (фашистської) в Німеччині. Її програма та боротьба за владу.
- •19. Прихід до влади фашистської партії в Німеччині. Встановлення монополістично-партійної диктатури та реакційного політичного режиму. «Одержавлення» партії.
- •20. Зміни в державному устрої Німеччини в період фашистської диктатури. Реакційне законодавство .
- •22. Передумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська та інші конференції 1943 - 1945 р. Окупаційний режим.
- •23. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Прийняття Боннської конституції 1949 р. Державний устрій фрн за Конституцією 1949 р.
- •24. Створення Німецької Демократичної Республіки. Входження ндр до складу фрн. Юридичне оформлення цього процесу, оцінка.
- •25. Виникнення фашистського руху в Італії. Прихід фашистів до влади. Особливості італійського фашизму.
- •26. Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури. «Корпоративна система». Падіння режиму.
- •27. Проголошення республіки в Італії та прийняття конституції 1947 р. Державний устрій Італії за конституцією 1947 р.
- •28. Відновлення незалежності Польської державності у 1918 – 1919 рр. Конституція 1921 р.
- •29. Державно-правове становище Польщі у 1921-1939рр.
- •30. Демократична революція в Польщі 1989 – 1991 рр.
5. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни у хх ст..
Очолює суд. систему США (ст.3) Верховний Суд США, який одночасно є вищим судом загальної та конституційної юрисдикції. Сутність конституц. юрисдикції – у компетенції відповідних органів державної влади визначати відповідність нормативно-правових актів(Конгресу, Президента, інших органів влади) діючому Основному законові та поправкам до нього(конституційний контроль ), а також у компетенції тлумачити положення останнього. Порядок діяльності ВС визначається його регламентом (2 травня 2005р. набув чинності Регламент ВС від 14 березня 2005; його розділ 1 – «СУД» регулює питання організації допоміжного персоналу, бібліотеки ВС, його часу роботи, порядку проведення сесії і легітимності кворуму; 2 – «повірені та адвокати» - порядок допуску адвокатів; тощо).Згідно зі статею 3 регламенту 2005 року, засідання ВС тривають з 10 до 15 години; з 12 до 13 години – обідня перерва в четвер і п»ятницю суд не слухає справ, розглядаючи клопотання про їхній перегляд. Кожного понеділка судді складають списки наказів, звіти про діяльність суду та результати розгляду клопотань, питання про зарахування нових адвокатів. У травні-червні суд оголошує рішення, в липні призупиняє роботу, але впродовж літа судді вивчають нові клопотання про перегляд справ і справи, що розглядатимуть восени. Суддівський склад ВС США – 9 суддів ( голова суду та 8 суддів).Ця кількість не змінювалася з 1868 року. Хоча спочатку, на підставі Судового акта 1789 року ВС мав складатися із 6 суддів. Президент Ф.Д. Рузвельта (1933-1945рр.) пропонував конгресові збільшити кількість суддів до 15 осіб, аби поповнити його склад своїми прибічниками, котрі не мали перешкоджати йому в провадженні «нового курсу». Зауважимо: ВС спочатку визнав не конституційними чимало положень програми. На підставі цього багато з них було «перероблено» і «пристосовано» до правової позиції ВС.
Судді ВС США призначаються відповідно до Конституції 1787 року, за порадою і згодою Сенату. На сучасному етапі юридичний комітет Сенату рекомендує Президентові кандидатури на посади суддів не лише ВС, а й інших федеральних судів. Однак здебільшого президенти самі пропонували Сенатові кандидатури на посади федеральних суддів. Конституція США чи федеральні закони не містять вимог стосовно віку, з якого можуть призначатися особи на посаду федеральних суддів, обов»язкової юридичної освіти, досвіду практичної діяльності.
Кожен із суддів ВС США має декількох помічників (секретарів), причому Голова ВС – 4-5. Окрім цього у ВС є така посадова особа як головний секретар і під його керівництвом секретарі приймають позовні заяви та клопотання. Безпеку ВС забезпечує судовий пристав, який очолює спеціальну охорону. Рішення ВС публікуються в офіційному збірнику
Часто, навіть якщо низовий суд встановлював наявність федерального питання, ВС відмовлявся переглядати справу, покликаючись на його відсутність або відсутність компетенції, а коли приймав – не заслуховував свідків, не досліджував доказів, підтверджуючи рішення низового суду.
Проте більшість клопотань про перегляд справ ВС подаються у справах, де відсутнє федеральне питання. Тому він розглядає лише 5 відсотків від усіх тих, що подаються до нього.
ВС США як перша інстанція розглядає справи в повному обсязі (досліджує всі обставини справи, письмові докази, допитує сторони та свідків). Це здійснюється не колегіально, а спеціальним суддею-доповідачем, зазвичай федеральним суддею у відставці, котрий виносить рекомендаційне рішення у справі, яке ВС може взяти до уваги.Питання не підсудні ВС як суду першої інстанції, можуть розглядатися ним щодо питань права та факту за винятками і за правилами, встановленими конгресом. Судовий акт 1789 року у статті 25 передбачив право ВС США здійснювати конституційний контроль, тобто функцію, яка в державах континентальної правової системи (Україні і Франції) здійснюють конституційні суди.Багато дослідників зазначають, що повноваження ВС США здійснювати конституційний контроль виникло після розгляду ним справи «Мербюрі проти Медисона» 1803 року, внаслідок чого ВС самостійно «створив» або «привласнив» це право для себе.Цим рішенням було підтверджено право федеральних судів переглядати нормативні акти і діяльність органів виконавчої та законодавчої влади і визначати їхню конституційність; такі повноваження також було визнано за судами штатів.
Вплив Верховного суду різко посилився після 1803. Справу «Мербюрі проти Медисона» розглядали після президентських виборів 1800 р., за підсумками яких переміг анти федераліст Т. Джеферсон (1801-1809рр.), а президент-федераліст Дж.Адамс (1797-1801рр.) зазнав поразки. Напередодні цього сенат схвалив пропозицію ДЖ. Адамса про призначення 42 мирових суддів в окрузі Колумбія. Державний секретар мав вучити накази про призначення суддів. Однак наказ не був вручений декільком особам, котрі підтримували федералістів та їхню програму, у тому числі і В. Мербюрі. Він звернувся до ВС США, оспорюючи відмову Державного секретаря Медисона.
Юридичним наслідком визнання закону неконституційним є втрата ним чинності, але закон формально не скасовується.
Отже, ВС США – вища судова інстанція країни. Певні питання, згідно з Конституцією США 1787р., він може розглядати як перша судова інстанція(справи, стороною в якій є посол, консул, інший офіційний представник, штат). Усі інші – як апеляційна. Підставою перегляду справи ВС є її федеральне значення (коли прав. відносини виникли, змінились чи припинились на підставі норм федерального права)
Деякі рішення Верховного Суду
Денніс проти США (1951) — Акт Сміта визнаний конституційним.
Brown v. BoardofEducation (1954) — Сегрегація за расовою ознакою в школах деяких штатів суперечить 14-ій поправці до Конституції США.
Йейтс проти США(1957) — Заклики до революції можуть бути захищені 1-ою поправкою.
Мапп проти Огайо(1961) — Докази, здобуті неконституційними методами, не можуть бути використані під час судових процесів.
Энгел проти Вітала(1962) — Молитви перед заняттями в держ. школах, навіть якщо вони міжконфесійні і не примусові, порушують 1-у поправку до Конституції.
Бейкер проти Карра (1962) — Розподіл голосів виборцівповинен відповідати конституційному принципу «1 людина — 1 голос».
Гідеон проти Уейнрайта(1963) — людина, звинувачена в серйозному правопорушенні, має право найняти адвоката. Держава повинна надати адвоката, якщо у звинуваченого нема можливості найняти його приватно.
Ескобедо проти Іллінойса(1964) — людина, затримана поліцією, має право говорити зі своїм адвокатом.
Міранда проти Арізони (1966) — Перед тим як допитати затриманого, полицейські повинні пояснити, що він має право зберігати мовчання, найняти свого адвоката чи вимагати адвоката від держави, якщо він не в стані його найняти.
Лавінг проти Віргінії (1967) — Закони, що забороняють шлюби між представниками різних рас, неконституційні.
Епперсон протиАрканзаса (1968) — Закон штата Арканзас, що забороняє викладання теорії еволюції, суперечить Конституції США.
Бранденбург проти Огайо (1969) — Наказуватись можуть тільки ті провокативні промови, які підбивають до безпосереднього правопорушеня.
Вісконсін протиЙодера (1972) — Батьки мають право забирати дітей із держ. шкіл, якщо цьогопотребують їх релігійні переконання.
Роу проти Уейда (1973) — Закони, що забороняють аборти під час перших 6 місяців вагітності, неконституційні.
США проти Ніксона(1974) — Президент США не може бути вище закону (Президент не може відмовити суду в документах, необхідних для справи).
О'Коннор протиДональдсона(1975) — Влада штатів не має права насильно поміщати в лікувальні установи осіб, які страждають психічними розладами, якщовони безпечні для оточуючих і самим собі, а також можуть жити самостійно з допомогою сім»ї чи друзів.
Техас проти Джонсона (1989) — Закон, що забороняє публічне спалення американського прапора, суперечить Конституції США и 1-ій поправці до неї.
Вашингтон проти Глюксберга (1997) — Закон штату Вашингтон,що забороняє надання допомоги під час евтаназії, не суперечить конституції.