
- •1, Первіснообщинний лад.
- •2.Утворення державності в Стародавньому Сході. Особливості цього процесу.
- •3.Вникнення Вавилонської держави, її суть, розвиток та падіння.
- •5. Державний устрій Вавилону.
- •6. Закони царя Хаммурапі : розробка, причини прийняття, система, значення.
- •7. Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.
- •8. Гомерівська Греція: суспільний устрій, органи управління, виникнення права.
- •10. Реформи Солона в Афінах.
- •11 Реформи Клісфена в Афінах. Завершення процесу утворення держави.
- •12. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта та Перікла в Афінах.
- •13. Суспільний лад Афінської держави
- •14. Державний устрій Стародавніх Афін.
- •15.Виникнення держави у Спарті,її суспільний устрій.
- •17. Виникнення Риму. Суспільний лад і органи управління. Жрецькі колегії.
- •18.Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утв. Римської держави
- •20.Державний устрій республіканського Риму : народні збори(види, компетенція, роль)
- •21. Сенат у Римській державі.
- •22. Інститут магістратури у Стародавньому Римі
- •23. Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- •24. Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сулли, тріумвірати.
- •25. Принципат у Римській державі.
- •27.Поділ Римської імперії на Західну і Східну
- •1.Особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
- •1. Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •2. Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •3. Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •4. Реставрація монархії у Англії в хvіі ст. .Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму. „Habeas corpus act” 1679 р.
- •5. „Славна революція” 1688 р. У Англії, її суть та оцінка. „Білль про права” 1689 р. „Акт про престолоспадкування” 1701 р., «Акт про посади» 1707 р. І ін.
- •6. Виборча реформа 1832 р. У Англії. Її причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
- •8. Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •9. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •10. Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка)
- •12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •13 Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •14. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •15. Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •16. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •19. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •20. Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •22. Встановлення якобінської диктатури у Франції. Соціально-економічна і політична діяльність якобінців. Оцінка якобінської диктатури.
- •23. Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799 рр.
- •24. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій і законодавство імперії.
- •1. „Новий курс” президента ф. Д. Рузвельта у сша. Закон Вагнера 1935 р.
- •3. Законодавство періоду «холодної війни» у сша : політичне та профспілкове (закони Маккарена-Вуда 1950 р., Хемфрі-Батлера 1954 р. , Тафта-Харлі 1947 р. Та Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.) .
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •4. Посилення влади президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •5. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни у хх ст..
- •6. Судова система сша в сучасний період.
- •7. Характеристика виборчого права у сша (історія розвитку, правове регулювання, оцінка).
- •8. Реформи виборчого права у Великобританії 1918,1928,1949,1969 рр.(причини,зміст та оцінка).
- •9. Королівська влада у Великобританії у хх ст., її характеристика та оцінка.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •11. Кабінет міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.
- •12. Падіння Третьої республіки у Франції. Фашистська окупація. „Держава Віші”.
- •13. Створення Четвертої республіки Франції. Державний устрій республіки за Конституцією 1946 р. Зміни Конституції у 1947 – 1957 рр.
- •14. Передумови прийняття Конституції Франції 1958 р., її структура, основні принципи, оцінка. Державний устрій Франції за Конституцією 1958 р.
- •15. Революція 1918 – 1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф. Еберта.
- •16. Прийняття, структура оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р.
- •17. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •18. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої партії (фашистської) в Німеччині. Її програма та боротьба за владу.
- •19. Прихід до влади фашистської партії в Німеччині. Встановлення монополістично-партійної диктатури та реакційного політичного режиму. «Одержавлення» партії.
- •20. Зміни в державному устрої Німеччини в період фашистської диктатури. Реакційне законодавство .
- •22. Передумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська та інші конференції 1943 - 1945 р. Окупаційний режим.
- •23. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Прийняття Боннської конституції 1949 р. Державний устрій фрн за Конституцією 1949 р.
- •24. Створення Німецької Демократичної Республіки. Входження ндр до складу фрн. Юридичне оформлення цього процесу, оцінка.
- •25. Виникнення фашистського руху в Італії. Прихід фашистів до влади. Особливості італійського фашизму.
- •26. Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури. «Корпоративна система». Падіння режиму.
- •27. Проголошення республіки в Італії та прийняття конституції 1947 р. Державний устрій Італії за конституцією 1947 р.
- •28. Відновлення незалежності Польської державності у 1918 – 1919 рр. Конституція 1921 р.
- •29. Державно-правове становище Польщі у 1921-1939рр.
- •30. Демократична революція в Польщі 1989 – 1991 рр.
1. „Новий курс” президента ф. Д. Рузвельта у сша. Закон Вагнера 1935 р.
Переміг на президентських виборах демократ Ф. Рузвельт його партія завоювала абсолютну більшість місць в обох палатах Конгресу. 32-й президент США розпочав своє сходження на посаду 4 березня 1933 р. з сентенції: «єдине, перед чим ми повинні відчувати страх,- це сам страх». Політика президента Рузвельта дістала назву «нового курсу» або (дослівно) «нової здачі карт». За короткий час було схвалено близько 70 законів. Для початку було реформовано банківську систему - розділено депозитні та інвестиційні функції банків, загалом вводилося страхування банківських депозитів. Тим самим зводився бар'єр на шляху чисто спекулятивних банківських операцій. Золотий вміст долара був скорочений на 14%, до 35 доларів за унцію. Девальвація долара прискорила торговельний оборот, сприяла здешевленню кредитів під тиском. 16 червня 1933 р. Законом про відбудову промисловості впроваджувалися т. зв. кодекси чесної конкуренції, за дотриманням яких мала слідкувати Федеральна торгова комісія. На дворічний випробувальний термін кодифіковані галузі виводилися з-під дії антитрестівського законодавства. Кодекси чесної конкуренції визначали обсяг виробництва, рівень заробітної плати, тривалість робочого дня, розподіл ринків між фірмами, мінімальну ціну готової продукції. По суті, уряд примусив монополії об'єднатися в картелі. За короткий час було укладено 557 основних та 189 додаткових кодексів у галузях, які охоплювали 95% усіх промислових робітників. На хвилі кодифікацій виникло близько 500 підприємницьких асоціацій. Правила гри для них санкціонував уряд. Відмова приєднуватися до такої угоди тягнула за собою застосування антимонопольного законодавства. 12 травня 1933 р. був підписаний білль про допомогу фермерам, т. зв. AAA.
Адміністрація Рузвельта 12 травня 1933 р. схвалила закон про асигнування 500 млн доларів для надання допомоги безробітним. Загалом же на допомогу цій категорії населення Федеральна адміністрація з надання надзвичайної допомоги (ФЕРА) витратила понад 4 млрд доларів. Так, безробітну молодь з квітня 1933 р. почали добровільно вивозити на 6 місяців у лісові табори. Була створена система соціального страхування. Серпневим законом 1935 р. передбачався соціальний захист (страхування) двох типів -по старості і на випадок безробіття. Реформи «нового курсу» заклали фундамент сучасного державного регулювання умов праці та взаємовідносин організованих робітників з підприємцями. У червні 1938 р. Рузвельт підписав Закон про справедливі умови праці. Встановлювався мінімум оплати праці - 25 центів на годину з доведенням до 40 центів у 1945 р. Тривалість робочого тижня не обмежувалася, але вводилася півторакратна оплата понад норму спершу 44, далі - 42, а з жовтня 1940 p.- 40 годин на тиждень. У статуті про трудові відносини (Закон Вагнера), підписаному Рузвельтом 5 липня 1935 p., держава офіційно підтвердила права профспілок, включаючи право на страйк. Оголошувалася державна підтримка колективних переговорів та укладення колективних договорів, заборонялася дискримінація членів профспілок та створення альтернативних робітничих організацій, де б домінували підприємці. «Новий курс» президента Рузвельта дозволив активізувати економіку, знизити напруження в американському суспільстві. Однак, практично відразу президент зіткнувся з опозиційними силами. Вибори 1936 р. зберегли за Рузвельтом пост президента США, але дозволили республіканцям збільшити своє представництво в обох палатах Конгресу. 14 жовтня 1938 р. член комісії Томас пов'язав «новий курс» з програмою компартії. Близьких до Рузвельта політиків звинувачували в прихованому комунізмі. Після перемоги на виборах 1936 р. Рузвельт, здавалось би, отримав новий імпульс для розвитку своєї політики державного регулювання економіки, однак майже не скористався наданою можливістю. Поразка рузвельтівського оточення на проміжних виборах 193 8 р. збіглась з початком нової, щоправда, набагато менш дошкульної кризи в економіці. Тож не дивно, що в наступному щорічному (січень 1939 р.) посланні президента Конгресу не висувалося жодних реформ. У березні 1939 р. Рузвельт підтвердив, що жодних планів подальших реформ у нього немає. Президент не мав більше наміру дратувати своїх могутніх супротивників в умовах економічного спаду, що розпочався саме під час його президентства.
2.Доповнення та зміни до Конституції США: XVІІ - ХХVІІІ поправки ( причини появи, зміст та оцінка). 13 травня 1912 р. була подана до розгляду 17 поправка до Конст. США.Ратифікована лише 8 квітня 1913 року. Ввела в дію прямі вибори сенаторів до Сенату США, раніше вибори проводились легіслатурами штатів. «1.У складі Сенату Сполучених Штатів має бути по два сенатори від кожного штату, обраних людністю останнього на шість років. Кожен сенатор має один голос. Виборці у кожному штаті повинні задовольняти вимогам, установленим для виборців у найчисленнішу палату законодавчих органів штату.2.Коли постане вакансія у представництві якогось штату в Сенаті, орган виконавчої влади цього штату має видати наказ про вибори на цю вакантну посаду. Законодавчі органи штату можуть уповноважити орган виконавчої влади вчинити тимчасове призначення, доки вакансія не буде заміщена на загальних виборах відповідно до вказівок законодавчих органів.3.Ця поправка не повинна тлумачитися так, щоб вплинути на обрання чи термін сенаторів, обраних перед набранням цією поправкою чинності як частини Конституції.»Прийняття XVIII поправки до Конституції США (відомої як «сухий закон») в грудні 1917р. проходило під прапором боротьби з більшовизмом. Аж до вступу у дію цієї поправки (після ратифікації конгресами штатів у січні 1920р.) прихильники сухого закону таврували своїх опонентів як «большевиків» та «руйнівників цивілізації».У серпні 1920 р. після ратифікації 3/4 штатів вступила у дію XIX поправка до Конституції США про надання виборчих прав жінкам. Прийняття цієї поправки вважається найбільшим досягненням демократичної адміністрації Вільсона, якому доводилося проводити в життя свій ліберальний курс в умовах жорсткого протистояння з республіканською більшістю Конгресу.На президентських виборах 1932 р. переміг демократ Ф. Рузвельт. Перемога демократів в листопаді 1932 забезпечила прийняття в січні 1933 р. XX поправки до Конституції - т. зв. Lame-duck amandement, тобто поправки про невдах. Якщо раніше новообраний президент приступав до виконання своїх обов'язків у березні наступного року, а конгресмен – аж у грудні (тобто через 13 місяців), то тепер термін суттєво скоротився - новообраний Конгрес розпочинав свою діяльність 3 січня, а президент – з 20. Необхідність якнайшвидшої ратифікації XX поправки конгресами штатів стала очевидною уже в 1933 р., коли збанкрутіла адміністрація Гувера продовжувала керувати країною аж до 4 березня, а новому складу Конгрессу довелося чекати до грудня. 1 це за умов найглибшої кризи!
20 лютого 1933 року подана до розгляду ХХІ поправка - відміна вісімнадцятої поправки, при цьому дозволяються обмеження на оборот алкоголю на рівні штатів : 1.«Вісімнадцята поправка до Конституції Сполучених Штатів цим скасовується.2.Перевезення чи довіз у будь-який штат, територію чи володіння Сполучених Штатів спиртних напоїв для постачання чи вжитку, якщо це порушує місцеві закони, цим забороняється.3.Ця поправка не набере чинності, доки не буде ратифікована як поправка до Конституції конвентами окремих штатів у порядку, передбаченому Конституцією, протягом сімох років після подання її Конгресом на розгляд штатів.»Ратифікована – 5 грудня 1933 р.У післявоєнний період Конституція США поповнилася кількома поправками. XXII у 1951 р. заборонила обрання на посаду президента більш ніж на два терміни. XXIII у 1961 р. надавала право участі у виборах президента і Конгресу громадянам столичного округу Колумбія. XXIV поправка (ратифікована 23.01.1969 р.) встановила неможливість позбавлення виборчих прав громадян внаслідок несплати виборчого чи будь-якого іншого податку. XXV (10 лютого 1967 р.) встановлювала черговість заміщення посад президента та віце-президента у разі неможливості виконання ними своїх посадових обов'язків. XXVI (1 січня 1971 р.) проголосила неможливість позбавлення чи обмеження права голосу дієздатних громадян, старших за 18 років, під будь-яким приводом. В 1959 р. останнім на сьогодні штатом стали Гавані. На черзі прийняття до складу США Пуерто-Ріко, більшість населення якого підтримують цю ідею. Найбільш імовірною наступною поправкою мала б стати заборона вільного продажу вогнепальної зброї.Остання прийнята на даний момент XXVII поправка. Запропонована ще в 1789 році, проте ратифікована необхідною кількістю штатів лише 1992 року.Дана поправка була другою з 12 запропонованих майбутнім четвертим президентом США Джеймс Медісоном поправок в Конституцію США, прийнятих Палатою представників США і направлених першимКонгресом США для ратифікації до органів представницької влади штатів в 1789 році. Останні десять з цих поправок склали згодом Білль про права. Проте дана поправка на той момент була ратифікована лише 6 штатами - кількістю, недостатньою для вступу поправки в силу. До 1980 року поправку ратифікували ще три штати, проте лише в середині і кінці 80-х років ХХ століття відбулася ратифікація більшістю решти штатів. Жоден закон, що передбачає зміну розміру винагороди за службу сенаторів або представників не набере чинності, доки не відбудуться нові вибори представників.Подана до розгляду 25 вересня 1789 року.Ратифікована 5 травня 1992 року.