
- •1, Первіснообщинний лад.
- •2.Утворення державності в Стародавньому Сході. Особливості цього процесу.
- •3.Вникнення Вавилонської держави, її суть, розвиток та падіння.
- •5. Державний устрій Вавилону.
- •6. Закони царя Хаммурапі : розробка, причини прийняття, система, значення.
- •7. Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.
- •8. Гомерівська Греція: суспільний устрій, органи управління, виникнення права.
- •10. Реформи Солона в Афінах.
- •11 Реформи Клісфена в Афінах. Завершення процесу утворення держави.
- •12. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта та Перікла в Афінах.
- •13. Суспільний лад Афінської держави
- •14. Державний устрій Стародавніх Афін.
- •15.Виникнення держави у Спарті,її суспільний устрій.
- •17. Виникнення Риму. Суспільний лад і органи управління. Жрецькі колегії.
- •18.Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утв. Римської держави
- •20.Державний устрій республіканського Риму : народні збори(види, компетенція, роль)
- •21. Сенат у Римській державі.
- •22. Інститут магістратури у Стародавньому Римі
- •23. Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- •24. Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сулли, тріумвірати.
- •25. Принципат у Римській державі.
- •27.Поділ Римської імперії на Західну і Східну
- •1.Особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
- •1. Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •2. Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •3. Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •4. Реставрація монархії у Англії в хvіі ст. .Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму. „Habeas corpus act” 1679 р.
- •5. „Славна революція” 1688 р. У Англії, її суть та оцінка. „Білль про права” 1689 р. „Акт про престолоспадкування” 1701 р., «Акт про посади» 1707 р. І ін.
- •6. Виборча реформа 1832 р. У Англії. Її причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
- •8. Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •9. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •10. Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка)
- •12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •13 Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •14. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •15. Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •16. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •19. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •20. Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •22. Встановлення якобінської диктатури у Франції. Соціально-економічна і політична діяльність якобінців. Оцінка якобінської диктатури.
- •23. Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799 рр.
- •24. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій і законодавство імперії.
- •1. „Новий курс” президента ф. Д. Рузвельта у сша. Закон Вагнера 1935 р.
- •3. Законодавство періоду «холодної війни» у сша : політичне та профспілкове (закони Маккарена-Вуда 1950 р., Хемфрі-Батлера 1954 р. , Тафта-Харлі 1947 р. Та Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.) .
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •4. Посилення влади президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •5. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни у хх ст..
- •6. Судова система сша в сучасний період.
- •7. Характеристика виборчого права у сша (історія розвитку, правове регулювання, оцінка).
- •8. Реформи виборчого права у Великобританії 1918,1928,1949,1969 рр.(причини,зміст та оцінка).
- •9. Королівська влада у Великобританії у хх ст., її характеристика та оцінка.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •11. Кабінет міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.
- •12. Падіння Третьої республіки у Франції. Фашистська окупація. „Держава Віші”.
- •13. Створення Четвертої республіки Франції. Державний устрій республіки за Конституцією 1946 р. Зміни Конституції у 1947 – 1957 рр.
- •14. Передумови прийняття Конституції Франції 1958 р., її структура, основні принципи, оцінка. Державний устрій Франції за Конституцією 1958 р.
- •15. Революція 1918 – 1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф. Еберта.
- •16. Прийняття, структура оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р.
- •17. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •18. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої партії (фашистської) в Німеччині. Її програма та боротьба за владу.
- •19. Прихід до влади фашистської партії в Німеччині. Встановлення монополістично-партійної диктатури та реакційного політичного режиму. «Одержавлення» партії.
- •20. Зміни в державному устрої Німеччини в період фашистської диктатури. Реакційне законодавство .
- •22. Передумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська та інші конференції 1943 - 1945 р. Окупаційний режим.
- •23. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Прийняття Боннської конституції 1949 р. Державний устрій фрн за Конституцією 1949 р.
- •24. Створення Німецької Демократичної Республіки. Входження ндр до складу фрн. Юридичне оформлення цього процесу, оцінка.
- •25. Виникнення фашистського руху в Італії. Прихід фашистів до влади. Особливості італійського фашизму.
- •26. Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури. «Корпоративна система». Падіння режиму.
- •27. Проголошення республіки в Італії та прийняття конституції 1947 р. Державний устрій Італії за конституцією 1947 р.
- •28. Відновлення незалежності Польської державності у 1918 – 1919 рр. Конституція 1921 р.
- •29. Державно-правове становище Польщі у 1921-1939рр.
- •30. Демократична революція в Польщі 1989 – 1991 рр.
16. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
У 1789 р. був обраний перший конгрес і перший президент США. Ним став Дж. Вашингтон. Під тиском демократичних елементів у вересні 1789 р. були прийняті 10 перших доповнень до конституції. Вони набрали чинності у грудні 1791 р. і дістали назву «Білля про права».
Цей документ не скасовував рабовласництва, але вводив у молодій республіці основи буржуазної демократії. Уже перша поправка встановлювала свободу віросповідання, свободи слова і друку та право на подання петицій. Друга - право народу зберігати і носити зброю. Третя - визначала порядок розміщення військ на постій у житлах цивільних громадян. Четверта встановлювала порядок обшуків і затримань. П'ята поправка визначала права підсудного, якому загрожує смертна кара, зокрема право відмовлятися від надання показань, які можуть зашкодити тому, хто їх надає. Заборонялося двічі притягати особу до відповідальності за одним звинуваченням. ІШоста поправка гарантувала права звинуваченого у карному злочині на адвокатську допомогу, на дотримання судової процедури і на суд присяжних та визначала право на швидкий судовий розгляд справи. Сьома поправка стосувалася майнових позовів на суму, не меншу за 20 доларів. Восьма поправка забороняла «надмірні» штрафи і застави для досудового звільнення та накладення «жорстоких і надзвичайних покарань». Дев'ята поправка стверджувала, що «перечисления в Конституції певних прав не повинне тлумачитися як заперечення чи зменшення інших прав, що зберігаються за народом», десята - надавала штатам можливість збільшувати громадянські права свого населення звиш загальнофедеральних.
Ці поправки не зачіпали основ работоргівлі. Водночас десята поправка теоретично надавала законодавчим органам окремих штатів право скасовувати рабство на території власної юрисдикції.
Отже, у 10 поправках відбилися три головні ідеї американської визвольної війни: народовладдя, громадянська рівність, засудження колоніальної політики. На жаль, наприкінці XVIII ст. ці ідеї історично не могли бути реалізовані у повному обсягу. Фактично конституція була прийнята голосами 2% населення, або близько 8% дорослих білих чоловіків.
17. Проблема рабства у США. Громадянська війна (1861-1865 рр.) Законодавство цього періоду. Економічні та політичні наслідки Громадянської війни. Другий цикл поправок до Конституції США. З часу Міссурійського компромісу 1820 р. аж до 1845 здавалося, що проблема рабства вирішена і його межі встановлено. Проте захоплення нових територій загострило нові суперечки. Сенатор Генрі Клей пішов на компроміс і визнав Каліфорнію, Нью-Мексику та Юту вільними, а решту ново приєднаних штатів – рабовласницькими; претензії Техасу на частину території Нью-Мексики постановив задовольнити сплатою 10 млн. доларів; виробив новий механізм повернення рабів-утікачів до власників; у федер. окрузі Колумбія заборонити купівлю та продаж рабів. Це рішення – названо 2 Міссурійським компромісом 1850 р. Закон про рабів-утікачів вразив багатьох мешканців Півночі, про тяжке становище рабів почала говорити преса та громадськість. У 1854 р. проблема рабства виникла знову у зв’язку з прийняттям до союзу територій Канзас і Небраска. Стівен Дуглас видав закон «Канзас - Небраска», де доводив, що компроміс 1850 р., який полишав за Ютою та Нью-Мексикою право самим вирішувати проблему рабства, скасував Міссурійським компроміс, тобто на територію Канзасу та Небраски можна було ввозити рабів і самим вирішувати, якими ці штати приєднуються до союзу. Це нанесло тяжкий удар партії вігів, призвело до розколу в демократичній партії. Замість партії вігів 1856 р. виникла Республіканська партія, яка мала на меті повну ліквідацію рабства. Після справи Д. Скотта Верх. Суд зазнав великого осуду громадськості. В Канзас противники рабства(фрісойлери) зуміли обрати свого губернатора, свої законод. збори та заборонили ввіз рабів на їх територію. Їх військові дії з рабовласниками закінчились перемогою: Канзас став 34 вільним штатом США. Противники рабства утворили ор-ю аболіціоністів, керівник - Джон Браун. Він з невеликим загоном вирушив на південь-знищені, Дж. Браун-до смертної кари зо збройний бунт. Аболіціоністи продовжили боротьбу, допомагали рабам-втікачам. На тлі цих подій міцніла Республіканська партія. Суперечності між капіталістично-фермерською системою ведення господарства на півночі та плантаційною на Півдні набули антагоністичного характеру. Весь економічний і політичний розвиток країни настійливо вимагав вирішити необхідність ліквідації рабства 1860 р. почалась президентська компанія, де брали участь 2 партії демократична(представляла інтереси Півдня) і Республіканська(висунула вимогу заборони поширення рабства на нові території, видання закону про гомстеди – земельні наділи для всіх бажаючих, збільшення кількості фабрик і заводів, а отже й робочих місць, кандидат у президенти Авраам Лінкольн переміг і став 14 през. США). Одразу ж після цього від союзу відокремились 7 штатів і 4 лютого 1861 р. 47 делегатів від них зібрались у м. Монтгомері на конвент. Вони утворили 7 лютого 1861 р. свою конфедерацію та прийняли тимчасову Конст., обрали президента Джефферсона Девіса, оголосили столицею м. Річмонд у Вірджинії. Вони оголосили себе реформаторами, які не збираються міняти конституційний устрій країни, а лише поліпшити, демократизувати, вони проти інтерпретації Конституції до надмірного посилення федеральної влади на шкоду суверенітету штатів тощо, проти будь-яких обмежень стосовно поширення рабства. Багато фермерів та рабовласників у Південних штатах їх підтримало. Пд. Штати почали озброюватись, готуватись до захисту. Лінкольн і інавгураційній промові відмовився визнати відокремлення сецесійних штатів, заявивши що їхнє рішення суперечить Конституції, і отже не має правової сили. Але, Пд. Не звернув на це уваги і 12 квітня 1861 р. його війська атакували федеральний фронт Сам тер, який охороняв вхід у бухту м. Чарльстон-столиці Пд. Кароліни. 13 квітня Сам тер капітулював-початок громадянської війни між Пд. і Пн. Лінкольн оголосив пд. штати бунтівниками, до яких буде застосована сила. До пд. конфедерації долучилось ще 4 штати. 1861 р. до складу союзу входили 34 штати, з них 23 залишились вірними союзові. За роки війни до армії федералістів вступило 2 млн. 800 тис. осіб, а пд. – 1 млн. 300 тис. Крім цього на Пн. була розміщена майже вся металургійна, військова, текстильна промисловість, були зосереджені майже всі техн.. сили і кваліфіковані робітники, без яких неможливо було налагодити масштабне військове вир-во. Певні переваги мав Пд.: сус-во було сконсолідоване, він добре підготувався до війни мав кращі кадри воєначальників і офіцерів з військ. освітою та бойовою виучкою, вони отримували допомогу з Англії і Франції. Перша велика битва-біля м. Манассас- засвідчила недосконалість федер. Армії, незадовільну підготовку офіцерського та рядового складу. Через 3 дні- Конгрес прийняв указ про набір 500 тис. добровольців до федер. Армії, 31 липня- закон про покарання «за змову з метою повалення існуючої влади» і виступи проти урядових органів. 6 серпня – закон про конфіскацію майна бунтівників, якщо це майно використовується для бунтівної мети. Згідно з цими законами проводили арешти, закривали газети і товариства. 31 січня 1862-закон про тимчасове державне управління залізничними і телеграфічними лініями. Внаслідок 1862 р. вдалося реорганізувати армію і значно її збільшити. Але у жовтні 1861 р. військо генерала Макленнана було розбите. Після ще 1 перемоги конфедератів під Бул-Раном, обурений Лінкольн зняв Макленнана з посади головнокомандувача. На пропозицію президента Конгрес 20 травня 1862 р. прийняв закон про гомстеди – будь-який громадянини країни, що ніколи не брав участь у війні проти США і не допомагав їх ворогам за сплатою реєстраційного збору в розмірі 10 доларів отримати з 1 січня безкоштовно ділянку землі у розмірі 160 акрів, яка після 5 р. користування переходила у повну власність – став серйозним стимулом для амер. бідноти, він також заборонив рабовласникам захоплювати «вільні» землі.22 вересня 1862 р. – опубліковано Прокламацію Лінкольна про ліквідацію з 1 січня 1863 р. рабства на території бунтівних штатів. На поч.. липня-кривава триденна битва під Геттисбергом-найбільша у громад. війні. Конфедерати були змушені відступити назад у Вірджинію, що стало великим успіхом Півночі. 2 велику перемогу Пн. отримала на зх. фронті. Після ще декількох сприятливих битв розпочалась нові президентські вибори – переміг Лінкольн. Генерал Р. Лі капітулював 9 квітня 1865 з усією 28-тис. армією, а за ним війська інших пд. генералів. Лінкольн 11 квітня оприлюднив останню політ. промову, де виклав широкі плани реконструкції країни. Отже, гром. війна у США, яку можна приріняти до демокр. революції, закінчилась перемогою Півночі. Основна її мета і проблема – проблема рабства була вирішена. Гром. війна мала наслідком серйозні зміни в соц.-екон. та політ. структурі США. Екон. наслідки: промислове вир-во в пн штатах значно збільшило свої обсяги і підвищилось сільськогосподарське вир-во( завдяки винайденню та застосуванню сільськогосподарських машин), у с/г остаточно переміг фермерський шлях розвитку( коли на селі домінує не плантатор-рабовласник, а фермер, який застосовує найману працю,агротехніку,тощо), але екон. Пд. штатів була вкрай виснажена і зруйнована війною.Політ. наслідки: найважливіший – перетворення США на федерацію – єдину союзну державу; прийняття 2 циклу поправок до Конст.; посилення през. влади за Лінкольна,що пізніше призвело до створ. през. республіки; остаточне формування політ. Партій республіканців і демократів. У грудні 1865 р. Конгрес прийняв 13 поправку до Конст., яка скасувала рабство.Впродовж грудня 1865 р. її ратифікували ¾ штатів і вона набула чинності. В серед. 1866 р. Конгрес ухвалив закон про громад. права, створивши Бюро у справах колишніх рабів. Далі Конгрес прийняв 14 поправку до Конст. В 1866 р., яка склад. З 5 розділів.1 розділ : Всі особи, народжені чи натуралізовані у Сполучених Штатах і які підлягають їхній юрисдикції, є громадянами Сполучених Штатів і штату, де вони мешкають. Жоден штат не може видавати чи застосовувати закони, що обмежують привілеї та імунітети громадян Сполучених Штатів. Жоден штат не може без законної процедури позбавити когось життя, свободи чи власності і не може позбавити когось, хто підлягає його юрисдикції, рівної охорони законом.;2 : Кількість представників від окремих штатів визначається пропорційно до їхньої людності, враховуючи усіх мешканців кожного штату, за винятком індіанців, які не оподатковуються. Але коли на будь-яких виборах для обрання вибірників Президента чи Віце-президента Сполучених Штатів, виборів представників у Конгрес, виконавчих чи судових урядовців штату або членів законодавчих органів цього штату права голосу буде позбавлено котрогось мешканця чоловічої статі, який досягнув 21 року і є громадянином Сполучених Штатів, або коли це право буде якось обмежено, - з інших причин, ніж участь у повстанні або скоєння іншого злочину, - то кількість представників цього штату має бути зменшена пропорційно до кількості цих громадян чоловічої статі і кількості усіх громадян цього штату, які досягли 21 року; 3 : Ніхто не може бути сенатором, представником у Конгресі, вибірником Президента або Віце-президента, чи обіймати якусь цивільну чи військову посаду в уряді Сполучених Штатів або в будь-якому штаті, коли він, склавши раніше присягу як член Конгресу, урядовець Сполучених Штатів, член законодавчих органів котрогось штату чи виконавчий або судовий урядовець штату в тому, що підтримуватиме Конституцію Сполучених Штатів, потім візьме участь у повстанні або заколоті проти цієї Конституції і подасть допомогу чи підтримку її ворогам. Проте Конгрес може скасувати такі обмеження прав двома третинами голосів у кожній палаті; 4 : Державні борги, вчинені на підставі законів Сполучених Штатів, серед них борги для виплати пенсій і винагороди за виконання службових обов'язків у придушенні заколоту чи повстання проти Сполучених Штатів, чинні і не можуть піддаватися сумнівам. Проте ні Сполучені Штати, ні будь-який штат не можуть вимагати і не повинні сплачувати борги, вчинені на підтримку заколоту чи повстання проти Сполучених Штатів, і не повинні виплачувати винагороди за втрату чи звільнення будь-якого раба. Всі такі борги, зобов'язання і грошові вимоги вважатимуться за незаконні і нечинні.;5 розділ надавав Конгресові право впроваджувати цю статтю в життя відповідним законодавством.14 поправка була ратифікована лише 1868. Зрештою, 1869 р. була прийнята Конгресом
18. „Реконструкція” Півдня після Громадянської війни у США. Поява та суть „Чорних кодексів”. Виникнення у США реакційно-расистських організацій і процедур після Громадянської війни: Ку-клус-клану, Суду Лінча та ін.
Після закінчення громадянської війни в США – насичений подіями періол,для Півдня –період Реконструкції.Важливим завданням було визначення правового статусу штатів колишньої Конфедерації.Е.Джонсон став втілювати в життя політику А.Лінкольна з незначними поточники змінами.Президентським указом він призначив нових губернаторів у всіх південних штатах,на його пропозицію у них були скликані законодавчі збори з метою скасування законодавчих актів стосовно відокремлення від союзу,анулювання військових позик і боргів Конфедерації,для підготовки нових конституцій штатів.Їм належало скасувати рабство,ратифікувати 14 поправу до К. США. Це й було зроблено.
Конгрес 2 березня 1867 р. Прийняв перший закон про Реконструкцію Півдня.Південь розділено на 5 округів.,де залишались федеральні війська.
3 березня 1867 р. до березня 1868 р. було прийнято ще три закони про Реконструкцію.
Е.Джонсон ставився лояльно до Півд.штатів,допомагав їм відновитися,намагався загальмувати політику репресій стосовно них.Весною 1866р. він віддав розпорядження про вивід з півд.штатів негритянських полків і частини білошкірих.Така політика Джонсона розлютила радикальних республіканців.Була навіть спроба імпічменту президента але вона закінчилась невдало для радикалів.
У червні 1868 р.Конгрес знову прилучив 8 півд.штатів до союзу.В 1870 р.ще три останні штати.У них були проведені нові вибори до місцевих законодавчих зборів та конгресменів у дві палати Конгресу.Проте правлячі кола Півдня почали вживати різних заходів,спрямованих на недопущення негрів до громадянських і політичних прав порівняно з білими.Законодавчі збори аівд.штатів стали приймати закони про чорне населення.Це законодавстао – чорні кодекси.Негри були зобов*язані працювати у білих громадян,про що укладались щорічні трудові угоди.За порушення цих угод накладався великий штраф.Неповнолітня негритянська молодь повинна була навчатись якоїсь професії у білих парцедавців,які за це неграм нічого не виплачували,хоча забезпечували проживанням і харчуванням.Чорношкірих безпритульних і волоцюг влада могла продавати їх білим громадянам на примусові роботи,якщо вони не мали чим сплатити великий штраф за бродяжництво.Негри не мали права купувати нерухомість,володіти чи орендувати землю.Ці кодекси обмежували неграм свободу пересування,створюючи для них спеціальні пропуски.Неграм заборонялося носити зброю,проводити мітинги та збори,демонстрації,вступати в шлюб з білими,ображати білих.Неграм забороняли займатись певними професіями,їздити з білими в одному транспорті.
Колишні рабовласники й інші расисти почали створювати у півд.штатах спеціальні таємні організації для розправи з неграми.У післявоєнний період першою за активністю стала організація Ку-клукс-клан.Була заснована наприкінці 1865 року.На чолі братства стояв Великий циклоп,його помічником був Великий волхв.Великий скарбник відав скарбницею.Ліктори охороняли місце зустрічі.Уніформа-білі довгі балахони з прорізами для очей і рота з прикріпленими зображеннями звірів,птахів.Спочатку кланівці лише залякували негрів,згодом почали знащувати їхнє майно,бити,ображати.У квітні 1867р.у м.Нешвілі – перший конгрес ККК,де було прийнято їхню *конституцію*.Зазначалось що клан створений для того аби врятувати нещасну країну і білу расу.Було вироблено нову структуру ККК,оголошеного *Невидимою імперією*.Її очолював Великий маг,якому допомагав кабінет з десяти *геніїв*.Невидиму імперію поділяли на *королівства*,ті на долини.Королівство очолював Великий дракон,домен-Великий титан,воно ділилось на провінції на чолі з Великими гігантоми.Рядові кланівці – вампірамиДіяли і судові органи-Велика рада Йєху,Велика рада кентаврів.ККК почав поширювати свою діяльність на Північ і Захід.Гаслами кланівців стали *мовчання*,*тверда рука*,*вірне серце*.Жорстоке насильство стало візитівкою кланівців.Федеральним властям було важко з ними боротися.
До 1876р.тотальний терор приніс Ку-клукс-клану безмежну владу майже над усім Півднем.У січні 1871 р. Конгрес утворив спеціальну комісію для розслідування діяльності Ку клукс клану.До неї ввійшло 9 сенаторфі ф 14 представників нижчої палати.Серед членів комісії не було єдності.20 квітня 1871р.Конгрес ухвалив закон,яким федеральні власті були наділені надзвичайними повноваженнями для ліквідації *змов і бунтівних виступів*.Президентові було дозволено припинити дія Хабеас Корпус акту в районах активносі ККК.Всі ці заходи дали змогу дещо приборкати агресивну діяльність ККК,про те він не був розгромлений і продовжував існувати.
Ще однією реакційною справою був суд Лінча.ЇЇ розпочав у роки війни за незалежність полковник-расист Чарлз Лінч.Він на власний розсуд чинив суд над правопорушниками.Расисти відновили цю процедуру самосуду над неграми і деякими білими.Винного у певному проступкові щодо білого негра расисти схоплювали,виносили вирок і переважно вішали.
Однак і негритянське населення оборонялось від расистів.Негри скликали у графствах і штатах свої конвенти.Вони вимагали надати неграм землю,ліквідувати чорні кодекси.Для боротьби за ці вимоги на Півдні виникли негритянські організації-*Юніоністські ліги*.Вони допомагали федеральним властям боротись із бунтівниками,налаголдували життя на звільнених територіях.
У післявоєнні роки при цих лігах були сформовані озброєні загони негритянської міліції,яка активно боролася з расистами.
У 1868р.відбулися вибори до Конгресу.Вперше до його складу було обрано 16 негрів.
За роки реконструкції було реорганізовано адміністративна та судова системи,створено багато притулків для сиріт,людей похилого віку,інвалідів.Велику роботу уряди провели у галузі народної освіти.
Період Реконструкції 1865-1876 роки,займає важливе місце в історії США.Вон не була до кінця завершеною і це засвідчило,що боротьбу чорних американців за рівність і свободу відкладають на майбутнє,до 20 ст.,коли постане проблема для всієї країни,а не лише для Півдня.