
- •1, Первіснообщинний лад.
- •2.Утворення державності в Стародавньому Сході. Особливості цього процесу.
- •3.Вникнення Вавилонської держави, її суть, розвиток та падіння.
- •5. Державний устрій Вавилону.
- •6. Закони царя Хаммурапі : розробка, причини прийняття, система, значення.
- •7. Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.
- •8. Гомерівська Греція: суспільний устрій, органи управління, виникнення права.
- •10. Реформи Солона в Афінах.
- •11 Реформи Клісфена в Афінах. Завершення процесу утворення держави.
- •12. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта та Перікла в Афінах.
- •13. Суспільний лад Афінської держави
- •14. Державний устрій Стародавніх Афін.
- •15.Виникнення держави у Спарті,її суспільний устрій.
- •17. Виникнення Риму. Суспільний лад і органи управління. Жрецькі колегії.
- •18.Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утв. Римської держави
- •20.Державний устрій республіканського Риму : народні збори(види, компетенція, роль)
- •21. Сенат у Римській державі.
- •22. Інститут магістратури у Стародавньому Римі
- •23. Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- •24. Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сулли, тріумвірати.
- •25. Принципат у Римській державі.
- •27.Поділ Римської імперії на Західну і Східну
- •1.Особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
- •1. Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •2. Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •3. Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •4. Реставрація монархії у Англії в хvіі ст. .Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму. „Habeas corpus act” 1679 р.
- •5. „Славна революція” 1688 р. У Англії, її суть та оцінка. „Білль про права” 1689 р. „Акт про престолоспадкування” 1701 р., «Акт про посади» 1707 р. І ін.
- •6. Виборча реформа 1832 р. У Англії. Її причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
- •8. Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •9. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •10. Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка)
- •12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •13 Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •14. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •15. Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •16. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •19. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •20. Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •22. Встановлення якобінської диктатури у Франції. Соціально-економічна і політична діяльність якобінців. Оцінка якобінської диктатури.
- •23. Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799 рр.
- •24. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій і законодавство імперії.
- •1. „Новий курс” президента ф. Д. Рузвельта у сша. Закон Вагнера 1935 р.
- •3. Законодавство періоду «холодної війни» у сша : політичне та профспілкове (закони Маккарена-Вуда 1950 р., Хемфрі-Батлера 1954 р. , Тафта-Харлі 1947 р. Та Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.) .
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •4. Посилення влади президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •5. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни у хх ст..
- •6. Судова система сша в сучасний період.
- •7. Характеристика виборчого права у сша (історія розвитку, правове регулювання, оцінка).
- •8. Реформи виборчого права у Великобританії 1918,1928,1949,1969 рр.(причини,зміст та оцінка).
- •9. Королівська влада у Великобританії у хх ст., її характеристика та оцінка.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •11. Кабінет міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.
- •12. Падіння Третьої республіки у Франції. Фашистська окупація. „Держава Віші”.
- •13. Створення Четвертої республіки Франції. Державний устрій республіки за Конституцією 1946 р. Зміни Конституції у 1947 – 1957 рр.
- •14. Передумови прийняття Конституції Франції 1958 р., її структура, основні принципи, оцінка. Державний устрій Франції за Конституцією 1958 р.
- •15. Революція 1918 – 1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф. Еберта.
- •16. Прийняття, структура оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р.
- •17. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •18. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої партії (фашистської) в Німеччині. Її програма та боротьба за владу.
- •19. Прихід до влади фашистської партії в Німеччині. Встановлення монополістично-партійної диктатури та реакційного політичного режиму. «Одержавлення» партії.
- •20. Зміни в державному устрої Німеччини в період фашистської диктатури. Реакційне законодавство .
- •22. Передумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська та інші конференції 1943 - 1945 р. Окупаційний режим.
- •23. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Прийняття Боннської конституції 1949 р. Державний устрій фрн за Конституцією 1949 р.
- •24. Створення Німецької Демократичної Республіки. Входження ндр до складу фрн. Юридичне оформлення цього процесу, оцінка.
- •25. Виникнення фашистського руху в Італії. Прихід фашистів до влади. Особливості італійського фашизму.
- •26. Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури. «Корпоративна система». Падіння режиму.
- •27. Проголошення республіки в Італії та прийняття конституції 1947 р. Державний устрій Італії за конституцією 1947 р.
- •28. Відновлення незалежності Польської державності у 1918 – 1919 рр. Конституція 1921 р.
- •29. Державно-правове становище Польщі у 1921-1939рр.
- •30. Демократична революція в Польщі 1989 – 1991 рр.
9. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
Перша англійська колонія в Північній Америці була заснована у 1607 р. Уже на середину XIX ст. Англія стала найбільшою колоніальною державою світу: територія її колоніальних володінь у 1850 р., без врахування Індії, становила 11 700 тис. кв. км, а населення цих колоній -160 млн чол.
Англійські колонії в др. пол. XIX ст. можна умовно поділити на 2-3 типи. Перший - це т. зв. переселенські, утворені переважно вихідцями з самої Англії. Вони перебували у відносно сприятливому становищі. Населення отримувало режим адміністративної, а далі і політичної автономії. Першою самоврядування одержала Канада. Ще в кінці 40-х років XIX ст. англійський уряд надав канадському парламенту право створювати автономний уряд з числа представників партії, яка зібрала більшість голосів на місцевих виборах. У 1854 р. канадським властям було надано право розпоряджатися місцевим земельним фондом, а у 1859 р. було скасовано торговельну монополію Компанії Гудзонової Затоки на зовнішню торгівлю зі Старим Світом. У грудні 1866 р. англійський уряд погодився затвердити текст конституції, виробленої п'ятьма канадськими провінціями (Верхня Канада, Нижня Канада, Нова Скотія, Нью-Брунсвік та о-в Едуарда). Провінції отримували значну автономію, федеральний парламент складався з двох палат. Представником корони з правом затвердження законодавчих актів канадського парламенту англійським урядом призначався генерал-губернатор. Вступила в дію нова конституція («Акт про Британську Північну Америку») 29 березня 1867 р. Нове державне утворення дістало назву «домініону».
До другого типу колоній належали володіння, населені переважно місцевим населенням, чисельність якого у сотні раз перевищувала колоніальну адміністрацію. Прикладом може служити Індія. Англійські власті штучно підтримували феодальну роздробленість країни, розмежованої на більш ніж 600 князівств. Дешеві англійські товари підривали місцеву промисловість, зокрема текстильну. Англійські власті проголосили недоторканність крупних земельних володінь, що стимулювало масовий перехід місцевих поміщиків на сторону колонізаторів. Як один із наслідків цього повстання - у 1858 р. Ост-Індська компанія була остаточно ліквідована, уся Індія перейшла під безпосереднє управління англійського уряду. Для забезпечення своїх територіальних претензій у країнах колоніального світу англійський уряд у 1889 р. провів через парламент закон про флот, в силу якого Британія повинна була зберігати перевагу сил на морі над «двома найбільшими морськими державами» (Франція і Росія). .
Іноді до третього типу колоній відносять Ірландію, давнє завоювання Англії. З метою ослаблення ірландського національно-визвольного руху Лондон у XIX ст. вдавався до поміркованих реформ. Так, у 1869 р. через англійський парламент було проведено закон про відокремлення в Ірландії церкви від держави. У 1885 р. було асигновано 50 млн ф. ст. на викуп землі у ірландських поміщиків з метою її наступного перепродажу дрібними ділянками місцевим селянам. Однак уже в 1887 р. консервативний кабінет Солсбері провів т. зв. Білль про злочини, що призупиняв у Ірландії дію Законів про недоторканність особи та надавав уряду надзвичайних повноважень. У квітні 1912 р. на розгляд британського парламенту було винесено Білль про гомруль (самоуправління) Ірландії. Передбачалося створення двопалатного (верхня палата призначалася англійським королем) парламенту, чиї функції не поширювались би на зовнішню політику, питання війни і миру, зовнішню торгівлю, оподаткування, розпорядження земельною власністю та управління поліцією і армією. Після дебатів в англійському парламенті зі складу Ірландії було «виключено» Ольстер. Криза тривала до початку 1914 р. і закінчилася доволі хитким компромісом.
Услід за Канадою та Австралією статус домініони в 1907 р. отримала Нова Зеландія, а у 1910 p.- Південно-Африканський Союз. Домініони починають претендувати на право самостійно визначати власну зовнішню політикуї. Так, в 1909 р. у складі канадського уряду був створений департамент зовнішніх справ, а у 1911 р. ця країна уклала самостійний торговий договір з США без усякої участі Англії. Конференція 1911 р. закріпила право домініонів брати участь у обговоренні питань зовнішньої політики імперії. Фактично, за півстоліття домініони пройшли шлях від колоній до суверенних держав.