30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .

Кревська унія1385, липень 1569р Люблінська унія: Литва входила до складу Польщі, Польщі були віддані українські землі, федерація з домінантою Польщі, на спільному сеймі обирали монарха, спільним був сейм, який мав збиратись у Варшаві, спільною мала бути воєнна та закордонна політика, польському і литовському дворянству дозволялось вільне переселення і торгівля, сусп. Лад: розвиток шляхетський фільварків, шляхта залишалася замкнутим станом, духовенство- єпископи призначалися королем, переслідувань зазнавала православна церква, Берестейська унія, міщани обмежено, посилення експлуатації селянства,панщина, держ устрій: кроль мав законодавчі повноваження у сеймі, виборність королів, Вальний сейм. Зміцнювалась олігархічна влада магнатів,титули отримувала тільки найбагатша знать, дворяни обезземелювали селян, скорочення торгівлі, виробництво горілки, селянські виступи, Росія встановила контроль над Польщею, реформи сейму ств фінансової і військової комісій, складено бюджет країни, почала діяти просвіта, зросла роль королівського кабінету і військової канцелярії, польське дворянство підтримувало росію з метою розширення вольностей, Річ посполиту охоплював хаос, цим скористалися австрія Прусія і Росія 1772р уклали між собою трактат і захопили частину Польщі, 1788р був скликаний чотирирічний сейм, який відмовився від російських гарантій і повернув Польщі суверенність, 1793р-2 поділ, 1795р-3 поділ. 3 травня 1791р.- вступ і 11 артикулів, дворянство мало головну роль у державно-політичному житті, ширші права були надані міщанам які володіли нерухомістю, зберігалися повинності селян, злиття Польщі та Литви, принцип розподілу влади, до складу сенату планувалося ввести 132 посли, домінувала посольська ізба, спадковість трону, зберегли місцеві сеймики, земські книги, уряд-Сторожа закону, цивільно-військові комісії порядку, зміни у судовій системі

НОВИЙ ЧАС

1. Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.

На початку ХVІІ ст. Англія виглядала країною більш буржуазною, ніж феодально-кріпосною. Великих успіхів досягли промисловість і морська торгівля. Широкий розвиток одержує кораблебудування. Головним предметом експорту являється уже не шерсть, а готове сукно. Але буржуазія залишається незадовільною. ЇЇ тяготить урядова опіка над виробництвом товарів і їх продажею. Постійне роздратування називає відкрите вимагательство грошей то під виглядом податків, то під виглядом мита. Незадоволення охопило і англійське село. Ознаки революційної ситуації (низи не хочуть, а верхи не можуть управляти по-старому) виявлялись всюди в селянських виступах, робітничих безпорядках". Кризова ситуація виявилась і в парламенті. Опозиція, яка склалась тут, переходить в наступ. В 1614 році парламент був розпущений до строку. Але король чинить опір і розправляється з опозицією .В 1628 році парламент приймає "Петицію про права, основою якої є ідея конституційної монархії, ніяких податків без парламенту, ніяких арештів, відміна всіх надзвичайних судів. Вона відкрила серію вагомих конституційних законів,які заклали фундамент творення конституційної монархії в Англії. У ній налічувалось 11 пунктів,серед них:"оголошено та узагальнено,що на майбутный час ныхто не повинен бути примушений проти своєї волі давати в позику гроші королю..або інші повинності чи податки, не встановлені парламентом". "встановлено,оголошено й узаконено,що выльна людина не може бути схоплена, кинута в тюрму, позбавлена своєї землі або вольностей,поставлена перед законом, вигнана інакше, як поза законом країни". В петиції парламентпрії просили короля розпорядитись припинити неподобства повязані з притягування до відповідальності за відмову сплачувати направомірні податки. Король Карл і без особливого бажання затверджує Петицію показуючи, що він не збирається її притримуватись. І в 1629 році розпускає знову парламент. В Англії наступає пора безпарламентського правління. В 1640 році король скликує новий парламент, що вирішити питання про війну з Шотландією (він намагався нав'язати Шотландії богослужіння по англійському взірцю). Парламент нічим не допоміг королю, армія виявилась безсильною. Король знову зтикається з ворожістю парламенту. Нова сесія парламенту скликана восени 1640 року, стає "довгою", так як парламент в умовах кризисної ситуації стає керівником широкого антифеодального руху.В своєму розвитку англійська буржуазна революція пройшла декілька етапів. Перший конституційний період - 1640 - 1642, коли затверджувались принципи "Петиції про права" принципи конституційної монархії. В 1647 році після 5 р. громадянської війни між королем і парламентом, тобто між феодальною реакцією і революційним народом починається переїзд до бурж. дем. етапу революції, який закінчується страченням короля. (1649). І утвердження буржуазної республіки 1649 - 1653 рр. Органічним продовженням цієї республіки став режим військової диктатури відомої під назвою протекторату Кромвеля. (1653-1658). Це державний устрій (від слова захищати) одержав своє відтворення в Конституції, яка відома під назвою Оруддя управління - 1653, по якій признавались законодавча влада парламенту, зосереджена в одній палаті парламенту. Установлювався для всіх виборчий ценз 200 фунтів і таким чином народні маси були усунені від виборів. Парламент протекторату не став парламентом народу. Комадування армією зосередилось в руках Кромвеля. По суті влада знову зосередилась в руках однієї особи не дивлячись на прийняту Конституцію і революційні перетворення так як і законодавча влада також належала йому.