
- •1, Первіснообщинний лад.
- •2.Утворення державності в Стародавньому Сході. Особливості цього процесу.
- •3.Вникнення Вавилонської держави, її суть, розвиток та падіння.
- •5. Державний устрій Вавилону.
- •6. Закони царя Хаммурапі : розробка, причини прийняття, система, значення.
- •7. Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.
- •8. Гомерівська Греція: суспільний устрій, органи управління, виникнення права.
- •10. Реформи Солона в Афінах.
- •11 Реформи Клісфена в Афінах. Завершення процесу утворення держави.
- •12. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта та Перікла в Афінах.
- •13. Суспільний лад Афінської держави
- •14. Державний устрій Стародавніх Афін.
- •15.Виникнення держави у Спарті,її суспільний устрій.
- •17. Виникнення Риму. Суспільний лад і органи управління. Жрецькі колегії.
- •18.Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утв. Римської держави
- •20.Державний устрій республіканського Риму : народні збори(види, компетенція, роль)
- •21. Сенат у Римській державі.
- •22. Інститут магістратури у Стародавньому Римі
- •23. Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- •24. Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сулли, тріумвірати.
- •25. Принципат у Римській державі.
- •27.Поділ Римської імперії на Західну і Східну
- •1.Особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
- •1. Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •2. Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •3. Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •4. Реставрація монархії у Англії в хvіі ст. .Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму. „Habeas corpus act” 1679 р.
- •5. „Славна революція” 1688 р. У Англії, її суть та оцінка. „Білль про права” 1689 р. „Акт про престолоспадкування” 1701 р., «Акт про посади» 1707 р. І ін.
- •6. Виборча реформа 1832 р. У Англії. Її причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
- •8. Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •9. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •10. Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка)
- •12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •13 Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •14. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •15. Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •16. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •19. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •20. Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •22. Встановлення якобінської диктатури у Франції. Соціально-економічна і політична діяльність якобінців. Оцінка якобінської диктатури.
- •23. Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799 рр.
- •24. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій і законодавство імперії.
- •1. „Новий курс” президента ф. Д. Рузвельта у сша. Закон Вагнера 1935 р.
- •3. Законодавство періоду «холодної війни» у сша : політичне та профспілкове (закони Маккарена-Вуда 1950 р., Хемфрі-Батлера 1954 р. , Тафта-Харлі 1947 р. Та Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.) .
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •4. Посилення влади президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •5. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни у хх ст..
- •6. Судова система сша в сучасний період.
- •7. Характеристика виборчого права у сша (історія розвитку, правове регулювання, оцінка).
- •8. Реформи виборчого права у Великобританії 1918,1928,1949,1969 рр.(причини,зміст та оцінка).
- •9. Королівська влада у Великобританії у хх ст., її характеристика та оцінка.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •11. Кабінет міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.
- •12. Падіння Третьої республіки у Франції. Фашистська окупація. „Держава Віші”.
- •13. Створення Четвертої республіки Франції. Державний устрій республіки за Конституцією 1946 р. Зміни Конституції у 1947 – 1957 рр.
- •14. Передумови прийняття Конституції Франції 1958 р., її структура, основні принципи, оцінка. Державний устрій Франції за Конституцією 1958 р.
- •15. Революція 1918 – 1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф. Еберта.
- •16. Прийняття, структура оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р.
- •17. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •18. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої партії (фашистської) в Німеччині. Її програма та боротьба за владу.
- •19. Прихід до влади фашистської партії в Німеччині. Встановлення монополістично-партійної диктатури та реакційного політичного режиму. «Одержавлення» партії.
- •20. Зміни в державному устрої Німеччини в період фашистської диктатури. Реакційне законодавство .
- •22. Передумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська та інші конференції 1943 - 1945 р. Окупаційний режим.
- •23. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Прийняття Боннської конституції 1949 р. Державний устрій фрн за Конституцією 1949 р.
- •24. Створення Німецької Демократичної Республіки. Входження ндр до складу фрн. Юридичне оформлення цього процесу, оцінка.
- •25. Виникнення фашистського руху в Італії. Прихід фашистів до влади. Особливості італійського фашизму.
- •26. Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури. «Корпоративна система». Падіння режиму.
- •27. Проголошення республіки в Італії та прийняття конституції 1947 р. Державний устрій Італії за конституцією 1947 р.
- •28. Відновлення незалежності Польської державності у 1918 – 1919 рр. Конституція 1921 р.
- •29. Державно-правове становище Польщі у 1921-1939рр.
- •30. Демократична революція в Польщі 1989 – 1991 рр.
11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
У 1066 р. Англія була завойована нормандським герцогом Вільгельмом Незаконнонародженим (Завойовником). Встановлення нормандського панування в Англії зробило глибокий вплив на її політичний розвиток. Країна, що йшла до феодальної роздробленості, перетворилася на згуртовану державу на чолі з сильною монархічною владою, якої в ту пору не було ніде в ЄвропіЗавойовники не збиралися остаточно розоряти селянство, оскільки своїх селян вони до Англії не привезли, а їм необхідно було збільшувати населення маєтків ради отримання ренти і податків. Але завоювання прискорило закріпачення селянства, тобто сприяло якнайшвидшому завершенню процесу феодалізації, що почався в той час, передуючи нормандському завоюванню. Це був справжній переворот, в результаті якого число вільних селян різко зменшилося.В результаті завоювання встановилася цілком закінчена феодальна система земельних тримань і васальних зв'язків. Значна частина конфіскованої у англосакської знаті землі увійшла до складу королівського домена, а інша розподілялася між нормандськими і англосакськими феодалами не суцільними масивами, а окремими ділянками серед інших тримань. Завойовники принесли з собою і строге "лісове право", що дало можливість оголосити королівськими заповідниками значні лісові масиви і строго карати за порушення їх меж. Більш того, король оголосив себе верховним власником всієї землі і зажадав від всіх вільних землевласників принесення йому присяги вірності. Така присяга зробила феодалів всіх рангів васалами короля, зобов'язаними йому перш за все військовою службою. Принцип "васал мого васала - не мій васал", характерний для континенту, в Англії не затвердився. Всі феодали розділилися на дві основні категорії: безпосередніх васалів корони, якими зазвичай виступали крупні землевласники (графи, барони), і васалів другого ступеня (підвасалів), що складаються з маси середніх і дрібних землевласників. Значна частина духівництва несла ті ж служби на користь короля, що і світські васали.Таким чином, феодали в Англії не придбали тієї самостійності і того імунітету, яким вони користувалися на континенті. Право верховної власності короля на землю, що давало йому можливість перерозподіляти ділянки землі і втручатися у відносини землевласників, послужило затвердженню принципу верховенства королівського правосуддя по відношенню до судів феодалів всіх рангів.Велике значення – перепис населення 1086р. за наказом короля. Мета: з’ясувати скільки платників податків є в країні. Після перепису – списки нас-ня дістали назву «Книги Страшного суду», багатьох селян, які до того були вільними записали до цих книг, як залежних. Спокій у завойованій Англії Вільгельм забезпечив жорстокими заходами (відповідальність усього села за вбивство нормандця). Вільгельм створив міцний апарат управління своєю державою: країна поділялася на графства, на чолі яких стояли шерифи призначені королем. Шерифи відповідали за збір податків до королівської скарбниці, провадили судочинство і управляли графствами від імені короля. Зміцнення королівської влади і припинення уособиць в країні сприяло зростанню міст, розвиткові торгівлі. Політику, започатковану Вільгельмом І,продовжив його молодший син Генріх І,по його смерті розпочалася 20-літня міжусобиця,а згодом престол отримав онук Генріха І, Генріх ІІ (1154-1189). Реформи Генріха II, які сприяли створенню загальнодержавної бюрократичної системи управління та суду, не пов'язаних з правами корони, можна умовно звести до трьох головних напрямків: 1)судова реформа: приведення в систему і надання більш чіткої структури королівської юстиції (удосконалення форм процесу, створення конкуруючої з традиційними і середньовічними судами системи королівського правосуддя і постійно діючих центральних судів); виникнення суду присяжних; завдяки цій реформі здобув підтримку рицарів, селян, міщан, які вбачали в ньому свого захисника.2)військова реформа: служба рицарів у війську обмежувалася визначеною кількістю днів на рік, Генріх ІІ дозволяв деяким рицарям не служити у війську, за це вони сплачували «щитові гроші», на які утримувалося наймане рицарське військо; 3) встановлення нових видів податкового обкладення населення. Генріха ІІ Плантагенета вважають одним із найвидатніших королів середньовічної Англії. Однак його величезна англо-французька держава потребувала значних сил для управління нею,і згодом за його наступників занепала.
12. Зміцнення королівської влади. Реформи Генріха ІІ
У XІІ cт. пpoдoвжyєтьcя пocилeння кopoлівcькoї влaди. Підтpимкy кopoлю нaдaвaли вcі вepcтви нaceлeння, зaцікaвлeні, кoжeн пo-cвoємy, в yкpіплeнні йoгo влaди.
Дoвгo тaк пpoдoвжyвaтиcь нe мoглo. Hoві бapoни, yкpіпивши cвoє cтaнoвищe зeмeльниx влacників, пoчaли виявляти cxильніcть дo caмocтійнocті. Пepший бapoнcький виcтyп пpoти кopoлівcькoї влaди відбyвcя зa пpaвління Гeнpіxa І (1100 – 1135 рp.), який бyв змyшeний дaти бapoнaм xapтію вoльнocтeй, якa пoклала пoчaтoк кoнcтитyційниx змін в aнглійcькій фeoдaльній дepжaві. З бoкy кopoлівcькoї влaди бyли зpoблeні cepйoзні пocтyпки, цінoю якиx бyв дocягнyтий віднocний cпoкій у дepжaві. Згіднo xapтії, цepкві і бapoнaм гapaнтyвaлиcь пpивілeї. Пoвиннocті pицapів oбмeжyвaлиcь фікcoвaнoю війcькoвoю cлyжбoю. Kopoль oбіцяв зaxищaти міcцeвe нaceлeння від нacильcтвa нopмaндcькиx гpaфів і coтників.
Зa чacів Гeнpіxa І peгyляpнo (тpичі нa pік) cкликaли Beликy paдy, нa якій зacідaли вищі cвітcькі і дyxoвні лopди. Aлe дyмкa paди нe мaлa для кopoля oбoв’язкoвoї cили. Пoтoчні cyдoві й фінaнcoві питaння кopoль виpішyвaв y Maлій кypії, дo cклaдy якoї вxoдили йoгo пpибічники.
Hopмaндcькe зaвoювaння іcтoтнo нe вплинyлo нa міcцeвe yпpaвління. Ha чoлі зв’язaнoгo кpyгoвoю пopyкoю дecяткa, як і paнішe, cтoяв пpoвocт, щo підпopядкoвyвaвcя cтapocті; нa чoлі coтні – гoлoвний кoнcтeбль, пoмічник шepифa, який підпopядкoвyвaвcя шepифy. Уcі вoни мaли пoвнoвaжeння щoдo підтpимaння гpoмaдcькoгo пopядкy.
Піcля cмepті Генріха І в 1135 p. в Aнглії нacтaв тpивaлий пepіoд кpивaвиx міжycoбиць. Зa кopoткий чac y кpaїні бyлo збyдoвaнo тиcячі yкpіплeнь. Bлaдy в дepжaві зaxoпили бapoни.
Peфopмu Гeнpіxa ІІ . Гeнpіx ІІ (1154 – 1189 p.) y дpyrій пoлoвині XІІ cт. пoвів pішyчy бopoтьбy з бapoнaми. Bін виcлaв з кpaїни нaймaнців і зpyйнyвaв caмoстійно збyдoвaні зaмки. Бaгaтo xтo з бapoнів бyв пoзбaвлeний вoлoдінь і caмoвільнo пpивлacнeниx імyнниx пpaв. Щoб пocлaбити вплив мaгнaтів нa міcцeвe yпpaвління, Гeнpіx ІІ зміcтив більшіcть шepифів, щo нaлeжaли дo apиcтoкpaтії, і cтaв пpизнaчaти нa цю пocaдy ocoбиcтo віддaниx йoмy ocіб з нeзнaтниx poдин. Пpoвeдeні згoдoм війcькoвa і cyдoвa peфopми cпpияли зміцнeнню кopoлівcькoї влaди в Aнглії.
Cyдoвa peфopмa . Cyдoвa peфopмa здійcнювaлacь пocтyпoвo чepeз пocлідoвнe видaння acизів: Beликoгo, Kлapeндoнcькoгo (1166 p.) і Hopгeмптoнcькoгo (1176 p.). Пpaвo вимaгaти poзcлідyвaння oбcтaвин cпpaви зa yчacтю пpиcяжниx тeпep нaдaвaлocь ycім піддaним кopoлівcтвa, a нe oкpeмим ocoбaм і кopпopaціям, як цe бyлo paнішe. Дo кінця XІІ cт. ця фopмa пpoцecy cтaлa перевaжaти в cyдax. Згіднo Beликoгo acизy зaцікaвлeнa cтopoнa мaлa пpaвo пepeнecти cвій пoзoв віднocнo вільнoгo вoлoдіння (фpигoльдa) з міcцeвoгo cyдy y кopoлівcькy кypію, cплaтивши зa цe відпoвіднy cyмy.
Kлapeндoнcький acиз вніc вaжливі зміни в кpимінaльнe пpaвo і пpoцec. Poзcлідyвaння cпpaв пpo poзбійників, yбивць, гpабіжників тa їxніx пepexoвyвaчів дopyчaли пpиcяжним. Ocoби, нa якиx вкaзyвaли пpиcяжні, підлягaли apeштy й віддaвались дo cyдy гpaфcтвa. Poль oбвинyвaчa викoнyвaли приcяжні в кoжній coтні (12 чoл.) і в кoжнoмy ceлі (4 чoл.). Boни під пpиcягoю нaзивaли шepифoві і cyддям підoзpілиx ocіб (пoтeнційниx poзбійників, yбивць). Підoзpілі пpoxoдили opдaлію. Maйнo виннoгo кoнфіcковувaли, а йoгo caмoгo cтpaчyвaли. Підoзpювaнoгo виcилaли нaвіть зa cпpиятливиx для ньoгo peзyльтaтів opдaлії.
Kлapeндoнcький acиз yвів інcтитyт poз’їздниx кopoлівcькиx cyдів. Kpимінaльнa юcтиція cтaлa зaгaльнoдepжaвнoю.
У peзyльтaті пpoвeдeнoї Гeнpіxoм ІІ peфopми пocилилacь влaдa кopoля. У дepжaви виниклo дoдaткoвe джepeлo дoxoдів, ocкільки відпpaвлeння пpaвocyддя в кopoлівcькиx cyдax бyлo плaтним. Юpиcдикційні пpaвa бapoнів іcтoтнo oбмeжyвaлиcь.
Bійcькoвa peфopмa . Генріх ІІ зaмінив 40-дeннy війcькoвy cлyжбy фeoдaлів cпeціaльним пoдaткoм – “щитoвими грошима”, щo витpaчaлиcь нa yтpимaння війcькa нaймaнців. У 1181 p., бyв видaний acиз пpo озброєння, який зобoв’язyвaв ycіx вільниx житeлів мaти oзбpoєння, якe б відпoвідaлo їxньoмy дocтaткy, і зa нaкaзoм кopoля з’являтиcь у oпoлчeння.