8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.

Власне їх виникнення поклало початок зміні форми держави – перетворення її у станово-представницьку монархію.

Появі ГШ як окремого важливого держ.органу передували розширені з’їзди курії – консиліуми, які скликалися ще у 12-13ст. Однак міщани участі в них не брали – їх не запрошували.

В 1302р. Філіп 4 Красивий уперше скликав представницький орган за участю, крім дух. І дворян, ще й представників найбільших міст. Привід до скликання такого з’їзду став спір короля з Папою Боніфацієм 8. Пізніше король ще двічі скликав такий з’їзд: 1308р. – для підтримки свого виступу проти ордену тамплієрів., 1314р. – для отримання згоди і фінансово підтримки для війни у Фландрії. Цей з*їзд згодом став важливим і необхідним станово-представницьким держ.орг., отримавши назву Генеральні Штати.

На війну з тамплієрами та у Фландрії ГШ виділили королю необхідні субсидії. З цього часу основним завданням ГШ стало ухвалення податків на потреби корони, причому за це вони змушували королів іти на різні поступки. Особлива роль належала Штатам у період Столітньої війни.

ГШ представляли дух., дв. І міщанство, тобто 3 вільні стани. Вище духовенство, світську знать король запрошував поіменно, а сер. І др..дух та дворян, як і міщани, обирали своїх представників. Біднота туди не потрапляла. Проте обирали чимало легістів(юристів). Іноді вони становили 1/7 частину всіх депутатів.

Скликалися у випадку необхідності.

Король запитував думку штатів щодо деяких законопроектів, хоча формальної згоди стосовно їх прийняття не вимагалось.

14-15ст. – виконували серйозну роль у державному механізмі. Перший представницький орган, де засідали представники усіх верств населення.

Отже, спроби ГШ обмежити королівську владу, ослабити сваволю її адміністрації і домогтися вирішального впливу на державну політику не вдалося у зв*язку з низкою причин. Найголовніша – якийсь період ГШ не були єдиним представницьким органом для всієї Франції. Вони збирались окремо для південних земель і для північних.

Саме поняття "прокуратура" з'явилося мови у Франції, за правління короля Філіппа Вродливого. Обвинувальний процес, який встановився до судів мови у Франції XI-XII ст., вимагав особистої участітяжущихся й тому неохоче допускав повірених. Для короля було зроблено винятку, і він міг діяти через своїх повірених — прокурорів. Такі повірені вибиралися з середовища адвокатів і відрізнялися за своїми прав і обов'язків від повірених інших, які мали цього право. У кримінальному судочинстві діяла заборона, яка зводилася до того що, що звинувачені та обвинувачі нічого не винні були заміняти себе повіреними. Тому спочатку прокурори короля могли брати участь лише цивільних справах. Постійний інститут прокурорів створюється приФилиппеКрасивом. Відтоді прокурори стали королівськими чиновниками. Основна їхня діяльність полягала в охороні фіскальних і цивільно-правових інтересів короля, зокрема, шляхом виступи у суді як один зі сторін.