2. Використання психологічних методів у соціальній роботі при взаємодії з клієнтом

2.1. Психологічні прийоми в роботі з клієнтом соціальної служби

Вивчення клієнта соціальної роботи починається в кінці XIX століття. Класові підходи до особистості потребує поступово поступаються природничих підходам. Серйозний вплив на розвиток методів, а також на наукову рефлексію соціальної роботи надали дослідження в галузі психіатрії, психотерапії і психології особистості. До теорії та практики соціальної роботи застосовуються методи психоаналізу, гуманістичної психотерапії. Школи та напрямки соціальної роботи при поясненні індивідуальних вчинків людини, її поведінки, емоційних реакцій і т.д. спираються на концепції та ідеї З. Фрейда, К. Юнга, К. Роджерса, А. Маслоу, Е. Еріксона та інших психологів і психіатрів. Різні підходи до психології особистості, розроблені цими та наступними дослідниками, знаходять відображення у підходах до феномену клієнта соціальної роботи, визначають ту чи іншу стратегію взаємин з ним, дозволяють сформувати різні інтерпретаційні інструментарії до проблем і ситуацій клієнтів. Особливий вплив на підхід до клієнта в теорії та практиці соціальної роботи надали психодинамічні, гуманістичні і системні психологічні концепції. ¹⁰

Соціальному працівнику необхідний певний рівень психологічної грамотності для результативного виконання своїх професійних обов'язків, пов'язаних з організацією і функціонуванням соціальних служб.

Якщо виходити з положення про те, що серед професійних функцій соціальних працівників найважливішими слід вважати надання психологічної підтримки, виконання посередницьких функцій шляхом взаємодії з конкретними спеціалістами (психологами, психотерапевтами, психіатрами, педагогами, соціологами, юристами та ін), то психологічна підготовка повинна включати вивчення як загальних тенденцій психічних проявів, так і спеціальних (в залежності від віку, статі, професії, соціального статусу і т.д.).

Необхідність достатньо високої психологічної компетенції обумовлюється тим, що соціальний працівник, по-перше, повинен постійно співпрацювати з професійними психологами, психотерапевтами та знаходити з ними порозуміння, по-друге, розрізняти ті випадки, коли під «маскою» соціальної проблеми ховається проблема психологічна чи навіть психіатрична і направляти клієнта до відповідного спеціаліста, по-третє, вміти надати первинну соціальну підтримку нужденним в ній людям, по-четверте, постійно спілкуючись з людьми, обтяженими психологічними проблемами, він повинен володіти принципами психологічно правильного спілкування з ними.

У практиці соціальної роботи одне з центральних місць належить індивідуальній роботі з клієнтом. Часто соціальний працівник стикається з помилковими діями людей, їх розгубленістю, безпорадністю, хворобливим сприйняттям оточуючих не тільки в екстремальних, напружених, але й у звичайних ситуаціях.

Нерідко допомоги соціального працівника потребують люди, які не можуть вирішити свої проблеми через фізичного стану (особи похилого віку, самотні, хворі, інваліди). У них, як правило, спостерігаються і своєрідні тенденції у сфері психіки: агресія, депресія, аутизм і т.д.

Крім того, до соціальної допомоги вдаються люди, які не вміють або не знають, як вибрати шлях для вирішення своїх проблем, знайти сили для реалізації своїх намірів. Об'єктом діяльності соціального працівника є й особи, що знаходяться в зміненому (але в межах норми) душевному стані, де найчастіше провідна роль належить психологічної складової. ¹¹

Варіанти психологічної допомоги людині різноманітні. Але вони тільки тоді ефективні, коли застосовуються у поєднанні теорії, методології та технології використання психологічних знань. Фахівцю у сфері соціальної роботи важливо вміти вибрати і використовувати в практичній діяльності методи, відповідні індивідуальності конкретної людини і враховують його соціальні потреби та інтереси.

Згідно зі світовою практикою, щодо використання психологічних методів при наданні допомоги людині існують дві точки зору. Одні вважають, що психологічною практикою можуть займатися тільки фахівці, які мають спеціальну медичну освіту. Наприклад, Американська психоаналітична асоціація допускає в число своїх членів лише дипломованих лікарів. Інші вважають, що вимоги до практикуючих психологів не повинні бути такими суворими. Так, у Великобританії кожен третій психоаналітик не має медичної освіти. У більшості західних країн роль соціального працівника в наданні психологічної допомоги населенню постійно зростає. Та й у США зараз число соціальних працівників, зайнятих у сфері охорони психічного здоров'я, перевершує загальне число психіатрів та психоаналітиків, що працюють у цій галузі. Розвиток мережі психологічних служб, як показує досвід, має і важливе економічне значення. За оцінками західних фахівців, один карбованець, вкладений у розвиток системи психологічної допомоги населенню, дозволяє уникнути вкладення десяти рублів у розвиток медичної психіатричної служби.

Соціальна допомога населенню надається по тих же напрямках практичної психології: ¹²

- Повідомлення клієнту об'єктивної інформації про його розладах на основі психодіагностики. Клієнт виробляє власне ставлення до отримання інформації та приймає рішення про її використання;

- Психологічна корекція, за допомогою якої для клієнта розробляється індивідуальна програма певного виду діяльності (читання, письмо, рахунок тощо) відповідно до загальних вимог;

- Психологічне консультування, мета якого - допомогти індивіду знайти якомога більше варіантів поведінки, думок, почуттів, вчинків для активної взаємодії з людьми і соціальними групами всередині соціуму;

- Психопрофілактична робота, спрямована на те, щоб завчасно попереджати можливі порушення в розвитку індивіда, створюючи умови для повноцінного психічного розвитку на кожному віковому етапі.

Важливим напрямком є психотерапія - організований вплив на психіку клієнта з метою її відновлення або трансформації. Як правило, вона здійснюється соціальними працівниками за сприяння медиків. Терапевтична технологія має велику кількість психотехнічних, інструментальних, тренінгових методів впливу. ¹³

Таким чином, при роботі з клієнтом соціальному працівнику часто доводиться використовувати різні психологічні прийоми. Це обумовлено тим, що соціальному працівнику в першу чергу доводиться працювати з особистістю клієнта. Особливо це простежується в індивідуальній роботі.