
- •Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.
- •Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення). Види зобов’язань.
- •Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.
- •Альтернативні та факультативні зобов’язання.
- •Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
- •Зобов’язання за участю третьої особи.
- •Заміна кредитора та боржника: підстави та порядок.
- •8. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобовязань. Принцип належного виконання зобов’язань.
- •9. Способи виконання зобов’язань.
- •10. Місце і строки виконання зобов’язань.
- •11. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття, загальні умови та види.
- •12. Неустойка: Поняття, види, підстави виникнення та функції.
- •13. Порука: Права та обов’язки поручителя. Припинення поруки.
- •Глава 50.
- •23. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.
- •24. Свобода д-р. Межі реалізації принципу свободи д-ру.
- •25. Класифікація цпд: критерії, підстави та значення класифікації у цп.
- •26. Договір на користь 3ої особи.
- •27. Тлумачення умов д-ру.
- •28. Стадії укладення цпд. Вирішення переддоговірних спорів.
- •29. Зміна або розірвання д-ру, правові наслідки.
- •30. Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі –продажу.
- •31. Права та обовязки сторін за д-м купівлі-продажу.
- •32. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.
- •33. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •35. Договір поставки.
- •37. Договір постачання енергоресурсами через приєднану мережу.
- •38. Договір дарування. Договір міни.
- •39. Договір пожертви.
- •40. Договір ренти. Права та обовязки сторін за договором.
- •41. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
- •43. Договір прокату.
- •44. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (поняття, форма).
- •45. Цивільно-правове регулювання зобовязань із договорів найму (оренди) тз. (Чартер: його види).
- •46. Договір лізингу (воняття, види, права та обовязки сторін).
- •47. Договір найму (оренди) житла.
- •48. Договір позички.
- •51. Ризик підрядника, за д-м підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •52. Договір побутового підряду.
- •53. Поняття, зміст і юридична характеристика договору будівельного підряду.
- •54. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •55. Договори на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.
- •56. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт: поняття, загальна характеристика.
- •57. Цивільно-правове регулювання зобовязань із договорів щодо надання послуг: поняття, зміст, відповідальність.
- •58. Договір перевезення вантажу. Форма. Сторони в договорі перевезення вантажу. Правове положення вантажоодержувача.
- •59. Договір перевезення пасажира та багажу (поняття та форма).
- •60. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобовязаннях.
- •61. Договір транспортного експедирування: поняття, зміст, відповідальність, припинення.
- •62. Договір зберігання та його види.
- •63. Відповідальність зберігача за втрату, нестачу або пошкодження речі.
- •64. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.
- •66. Страхування: поняття, форми та види зобовязань зі страхування. Елементи страхового зобовязання.
- •67. Договір страхування.
- •68. Договір доручення.
- •69. Договір комісія: поняття, предмет, умови.
- •70. Договір управління майном: поняття, предмет, строк, форма, сторони, зміст.
- •71. Договір позики: поняття, загальна характеристика, форма.
- •72. Кредитний договір.
- •73. Договір банківського вкладу (депозиту).
- •74. Договір банківського рахунку. Черговість списання грошових коштів з банківського рахунку.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •76. Договір факторингу: поняття, предмет, права та обовязки сторін.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •78. Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.
- •79. Договір про спільну діяльність: поняття, види, форма.
- •80. Договір простого товариства. Учасники договору, їх права та обовязки.
- •81. Договір комерційної концесії. Поняття, предмет, обовязки сторін.
- •82. Недоговірні зобовязання. Загальна характеристика.
- •83. Зобовязання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
- •84. Зобовязання із публічної обіцянки винагороди. Поняття та види.
- •85. Зобовязання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •86. Зобовязання, що виникають внаслідок рятування здоровя та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •87. Зобовязання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоровю, майну фо або майну юо.
- •89. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
- •90. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •91. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
- •92. Відшкодування особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою.
- •93. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями одв, ов арк. Або омс або їхніми посадовими чи службовими особами.
- •94. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю од, пс, прокуратури або суду.
- •95. Відшкодування шкоди завданої злочином.
- •96. Відшкодування шкоди, завданої особами, що не досягли повноліття.
- •97. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями 2 або більше осіб.
- •98. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •99. Права особи, що відшкодувала шкоду заподіяну іншою особою.
- •100. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя або смертю потерпілого.
- •101. Порядок та способи відшкодування шкоди. Зменшення (збільшення) розміру відшкодування шкоди.
- •102. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг: підстави, субєкти, строки.
- •103. Загальна характеристика зобовязань, що виникають у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •104. Одностороння відмова від зобовязання.
- •105. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
Глава 50.
Зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зобов’язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами. Зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі заміни кредитора боржник має право пред’явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред’явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов’язок до пред’явлення йому вимоги новим кредитором, — на момент його виконання. Зобов’язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов’язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов’язання, пов’язані з первісним зобов’язанням, якщо інше не встановлено договором. Зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитор. Зобов’язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов’язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з особою кредитора. Зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
20. Порушення зобов’язання: поняття і правові наслідки.
Ст. 610, 611
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
21. Прострочення боржника і кредитора у зобов’язанні.
Ст. 612, 613
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
22. Цивільно-правові відповідальність за порушення зобов’язання: відповідальність за порушення зобов’язання, підстави для звільнення від відповідальності.
Ст. 614, 625, 617Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов’язання, є нікчемним. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.