6. Які основні причини виробничого травматизму на підприємствах і їх сутність

Причини виробничого травматизму поділяються на організаційні, технічні, психофізіологічні..

Технічні причини: - недосконалість технологічних процесів;- несправність виробничого устаткування, механізмів, інструментів;- конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність охоронних захисних пристроїв;- зношеність устаткування.

Організаційні причини:- порушення вимог, інструкцій, норм, правил, стандартів;- відсутність або неналежне проведення навчань з питань ОП;- брак належного контролю та нагляду;- порушення норм та правил планово – попереджувального ремонту;- незадовільні організація та утримання робочого місця;- невиконання заходів щодо ОП;- порушення виробничої дисципліни.

Санітарно-гігієнічні причини:- перевищення (відносно) запиленості та загазованості повітря робочої зони;- відсутність або не достатнє природне освітлення;- підвищену пульсацію світлового потоку;- підвищений рівень шуму та вібрації;- інфразвукових та ультразвукових коливань на робочому місті;- ультразвукової та інфрачервоної радіації.

Психофізіологічні причини, які пов’язані такими чинниками:- помилкові дії внаслідок втоми людини через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці, хворобливий стан людини, необережність.

7.Наведіть класифікацію нещасних випадків.

Нещасний випадок буває:

1. Нещасний випадок у побуті

2. Нещасний випадок пов’язаний з роботою:

• Нещасний випадок на виробництві

2.1. На транспорті, що надається підприємством для перевезення працівників

2.2 Нещасний випадок при виконанні трудових обов’язків

2..2.1 На території підприємства

• На робочому місці

• Поблизу робочого місця

• Пов’язані з роботою

2.2.2 Поза територією підприємства

• Відрядження

• Завдання підприємства

  • Нещасний випадок поза виробництвом

• По дорозі на роботу або з роботи.

• При виконанні державних і суспільних доручень

• При виконанні громадського обов’язку

• При виконанні функції донора

8.Призначення і зміст інструкції з оп.

Інструкції з ОП – це нормативний акт, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з ОП при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, або в ін місцях, де за дорученням роботодавця викон-ся ці роботи, трудові чи службові обов’язки.

Інструкції з ОП поділяються на:

• Інструкції, що належать до державних міжгалузевих НА про ОП, вони розроб-ся д/персоналу, який проводить вибухові роботи, обслуговує електричні установки та пристрої, вантажопідіймальні машини та ліфти, котельні установки, посудини, що працюють під тиском, і для ін. працівників, правила безпеки праці яких установлені міжгалузевих НА про ОП, затвердженими Держнаглядохоронпраці.

• Примірні інструкції затвердж-ся мініс-вами ви вироб-ми, науково-виробничими та ін. об’єднаннями під-тв, які мають відповідну компетенцію. Дані інструкції викор-сяяк основа для розробки інструкцій, що діють на підпр-ві.

• Інструкції, що діють на підпр-ві розроб-ся (переглядаються) керівниками робіт (начальник вир-ва, цеху, дільниці, відділу і т д) і затверд-ся роботодавцем. Служба ОП реєструє в спеціальному журналі всі інструкції. Які вводяться в дію на даному підпр-ві.

Перегляд інструкції, що належать до держ-х міжгалузевих НА про ОП та примірних інструкцій, проводиться в мір у потреби, але не рідше одного разу на 10 років, а інструкції, що діють на підпр-ві – не рідше одного разу на 5 років (для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою—не рідше 1 разу на 3 роки).

9.- 32. Як класифікуються умови праці по показникам шкідливості і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості і напруженості.

Згідно з ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация» шкідливі і небезпечні фактори за природою підрозділяються на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні.

Фізичні фактори – машини і механізми, що рухаються; перевищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних і іонізуючих випромінювань; електричний струм,запорошеність, загазованість, вибухи, пожежі, недостатність природного та штучного освітлення тощо.

Хімічні фактори – шкідливі для організму хімічні речовини: бензол, толуол, хлор, аерозолі свинцю, сполуки хрому, кислоти, луги, лаки, розчинники тощо. Виділяють за хар-ром дії на організм людини (загально-токсичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну діяльність ); та за шляхом проникнення в організм (ч/з дихальні шляхи, ч/з сис-му травлення, ч/з шкіряний покрив)

Біологічні фактори – мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети) і макроорганізми (рослини і тварини).

Психофізіологічні фактори – це фізичні (статичні, динамічні, гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження, а саме: розумова перенапруга, монотонність праці, нервово-емоційні перевантаження.

10.-31. Який існує порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

Розслідування та облік нещасних випадків проводиться відповідно до «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях» затвердженого постановою Кабміну України від 10 серпня 1993 р. №623 (в редакції постанови Кабміну України від 17 червня 1998 р. №923).

За результатами розслідування складається акт за формою Н – 1. Якщо за підсумками розслідування вирішено, що нещасний випадок не підлягає обліку, то в такому разі складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм). Про кожний нещасний випадок працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник (посадова особа) зобов’язаний:

• терміново організувати медичну допомогу, у разі необхідності доставити потерпілого до лікувально – профілактичного закладу;

• повідомити власника, а також відповідну профспілкову організацію підприємства;

• зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці (якщо це не загрожує життю і здоров’ю людей).

Власник, одержавши повідомлення про нещасний випадок

• повідомляє про нещ випадок орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

• організує його розслідування комісією, до складу якої включаються:

а) керівник (спеціаліст) служби охорони праці (голова комісії);

б) керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;

в) представник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу з питань ОП, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, скласти акт за формою Н–1 у п’яти примірниках і передати його на затвердження власникові.

Власник повинен розглянути і затвердити акти за формою Н – 1 протягом 1 доби. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

- потерпілому;

- керівникові цеху або іншого структурного підрозділу;

- державному інспекторові охорони праці;

- профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

- керівникові (спеціалістові) служби ОП підприємства.

Копія акта за формою Н – 1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, у разі відсутності такого органу – місцевому органу виконавчої влади.

Акт за формою Н – 1 разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві.

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки: із смертельним наслідком; групові.

Облік виробничого травматизму в цілому ведеться згідно з формами державної статистичної звітності за підрахунками року, а гострих професійних отруєнь – кожного півроку. Форма звітності – 7 – ТТН. Є “Положення про розслідування і облік випадків невиробничого характеру” (затверджено Постановою КабМіну №421 від 5 травня 1994 р.).