39. Яка існує природа і небезпека виробничого шуму

Шум - це сукупність різних за висотою і тоном звуків, що виникають у навколишньому середовищі та безпосередньо впливають на працездатність. Виробничий шум це - шум на робочих місцях, на дільницях, або на територіях підприємства, котрий виникає під час виробничого процесу. Джерела шуму:

- механічне обладнання

- вентиляційні системи

- комп’ютерна техніка

- холодильне обладнання

Шум створює шкідливу дію на фізіологічні ф-ії органів людини: знижує гостроту слуху, змінює кровяний тиск, послаблює увагу, тощо і може призвести до проф. Захворювання. В умовах підвищеного шуму (80-90%) працівник затрачає в середньому на 20% більше фіз. І нервово-психічних зусиль для збереження рівня виробітку, досягнутого в умовах нормального шуму ( нижче 70дб)

40. Призначення вентиляції в виробничих приміщеннях і за якими ознаками вона класифікується

Вентиляція забезпечує видалення з повітря виробничих приміщень надлишку тепла, вологи, шкідливих газів, парів і пилу. За допомогою вентиляції забруднене або перегріте повітря відводять з приміщення і замість нього подають чисте або прохолодне повітря. Вентиляція буває: природна (організована через вентиляційні канали і неорганізована через неплотність конструкцій); механічна (нагнітальна, витяжна, нагнятально-витяжна)

41. Склад і функціональні обов’язки пожежно-технічної комісії на виробництві.

Згідно з законом України „Про пожежну безпеку на підприємствах” (250 чол. Працюючих) створюються пожежно-технічні комісії (ПТК). Їх роботу організовують відповідно до Типового положення про пожежну-технічну комісію затверджено наказом №5 МВС Укр. Від 27 вересня 1994 р. До складу комісії входять інженерно-технічні працівники а також керівники штатних або добровільних протипожежних формувань, ОП, представники профспілок. Комісію як правило очолює головний інженер або один із заступників керівника підприємства.

42. Основні методи захисту працівників від виробничого випромі­нювання

Захист від дії іонізуючого випромінювання. Полягає в тому, щоб опромінення не пере­питувало допустимих до». Люди, які знаходяться на зараженій території, повинні пере­бувати у сховищах або у протирадіаційних укриттях до безпечного спаду рівня радіації на місцевості. В цих умовах необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Протигаз, респіратор, спецодяг не захищають від зовнішнього гама-випромінювання, а лише забезпечують захист органів дихання та шкіри від радіоактивного пилу. Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно надати в можливо короткі терміни.

Захист від електромагнітного випромінювання. Критерієм безпеки перебування лю­дини в електромагнітному полі промислової частоти є напруженість поля. Одним з най­більш ефективних методів захисту від низькочастотних і радіовипромінювань є екрани. і Для екранів використовують матеріали з високою електричною провідністю (мідь, бронза. алюміній і його сплави тощо). Екрани повинні бути заземлені. Для індивідуального захисту застосовується спецодяг, зроблений з металізованої тканини у вигляді комбінезона, халат а, захисної куртки з капюшоном і вмонтованими в ньому захисними окулярами При використанні спецодягу з металізованої тканини треба суворо дотримуватись вимог електробезпеки. Захист від лазерного випромінювання.

Діючі лазерні випромінювання необхідно розміщувати в окремих або відгороджених 1 частинах приміщень. Внутрішня поверхня приміщень, а також предмети не повинні мат и поверхонь з коефіцієнтом відбиття більше 0,4, стіни матові. Якщо колективні засоби захисту не забезпечують виконання вимог безпеки, тоді необхідно застосувати засоби індивідуального захисту, а саме: халати, рукавички, щитки, маски, окуляри.