II. Зоопланктон

Зоопланктон — це тваринні організми, що мешкають у товщі води та мають дуже слабкі органи руху. Довжина організмів знаходиться у межах 40 мкм — 10 мм і більше.

Тіло зоопланктонних організмів містить велику кількість води — у середньому 80—85%. Крім води, у тілі зоопланктерів є різного роду включення — газові, жирові й ін., а саме тіло може бути заключене у потужну слизисту оболонку.

До складу зоопланктону прісних водойм входить 4 основні групи організмів: простіші — Protozoa, коловертки — Rotatoria, веслоногі — Copepoda і гіллястовусі ракоподібні — Cladocera (див. додатки).

Простіші (Протозоа— Protozoa)

Простіші мешкають у товщі води ставів у великій кількості. Це мілкі до 200 мкм одноклітинні організми самої різноманітної форми. Клітина простіших організмів складається з протоплазми, одного чи кількох ядер. Усі простіші відрізняються великою енергією росту. Розмноження відбувається простим діленням і залежить від температури води й численній їжі. При несприятних умовах утворюються цисти. Простіші є складовою частиною корму личинок риб і багатьох нижчих ракоподібних.

Коловертки (Ротаторія — Rotatoria)

Коловертки — мілкі безхребетні, що близько стоять біля нижчих черв’яків, довжиною 40 мкм — 2 мм, ведуть планктонний образ життя, проте зустрічаються бентосні і паразитичні форми. Тіло зазвичай прозоре, у деяких покрито панциром, поділено на голову, тулуб, ногу.

У коловерток спостерігається чергування статевого та партеногенетичного розмноження. Простежується статевий диморфізм. Більшість самок відкладає яйця, але зустрічаються й живородні (напр., рід Asplanchna — Аспланхна).

Погіршення зовнішніх умов (температура, зміст розчиненого у воді кисню, хімічний, харчовий режими у водоймі і т.д. ) сприяє появі самців, статевому розмноженню і продукуванню спочиваючих яєць, що довгостроково можуть переносити несприятливі умови, у такий спосіб сприяючи збереженню виду.

Ріст коловерток продовжується протягом 3-5 днів. Статевозрілими вони стають на другу-третю добу, при несприятливих умовах - на сьомі. Живуть близько 2-3 тижнів.

Коловертки, в основному, фільтратори. Харчуються дрібними водоростями, бактеріями, часточками органічної речовини і т.д. Спосіб захоплення їжі механічний, однак маються і хижі форми, що харчуються дрібними гідробіонтами. До них відноситься сама велика коловертка - Аспланхна приодонта.

Коловертки широко поширені. Особливо значна їхня біомаса в ставках, перенасичених органікою. Як правило, це відноситься до ставків з высокоущільненими посадками риби. Звичайно, починаючи з другої половини вегетаційного періоду, розвиток коловерток у нагульних ставках різних зон України тримається на значному рівні, досягаючи 50-90% біомаси всього зоопланктону, що складає 2,0-22,8 г/м .

Коловертки - безпосередні споживачі первинної продукції фітопланктону, у свою чергу служать їжею багатьом безхребетним, прекрасним кормом для молоді риб, сприяють очищенню забруднених водойм, будучи в той же час показниками сапробності води. При високих щільностях посадки риби (від 8 до 12 тис. екз./га і вище) у зоопланктоні ставків постійно й у масі розвивається три – дев’ять видів коловерток, що володіють великою репродукційною здатністю. До них відносяться масові форми, загальні для всіх трьох географічних зон України - Аспланхна пріодонта (Asplanchna prіodonta), Брахіонус діверсікорніс (Brachіonus dіversіcornіs), Керателла квадрата (Keratella quadrata), Філінія лонгісета (Fіlіnіa longіseta). Для ставків степу характерні ще Брахіонус урцеоларіс (Brachіonus urceolarіs), Б. квадрідентатус (В. quadrіdentatus), у воді з підвищеною солоністю - Б. плікатіліс (В. plіcatіlіs). У ставках лісостепової зони - Б. Рубенс, Б. бенніні (В. rubens, В. bennіnі), у поліській зоні - Б. фалькатус (В. falcatus), Б. будапештіненсіс (В. budapestіnensіs), Гексартра світу (Неxarthra mіra), Б. діверсікорніс (В. dіversіcornіs).