
- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни “Рибництво“ (Частина і) для студентів денної форми навчання спеціальності 6.130200 – “Зооінженерія”
- •I. Фітопланктон
- •Відділ синьо-зелені водорості (Ціанофіта — Суаnорhуtа)
- •Відділ евгленові водорості (Евгленофіта — Euglenорhytа)
- •Відділ зелені водорості (Хлорофіта — Сhlоrорhуtа)
- •Відділ жовто-зелені чи різноджгутикові водорості (Ксантофіта чи Гетероконте — Хаnthорhуtа, Неtеrосоntае)
- •Відділ золотисті водорості (Хрізофіта — Chrysophyta)
- •Відділ пірофітові водорості (Піррофіта — Pyrrophyta)
- •Відділ діатомові водорості (Бацилляріофіта, Діатомеї — Bacillariophyta, Diatomeae)
- •Основні умови розвитку фітопланктону
- •Значення планктонних водоростей
- •Орієнтовні показники ступеню розвитку фітопланктону
- •Методика відбору й обробки проб фітопланктону
- •II. Зоопланктон
- •Простіші (Протозоа— Protozoa)
- •Коловертки (Ротаторія — Rotatoria)
- •Гіллястовусі ракоподібні (Кладоцера-Cladocera)
- •Веслоногі ракоподібні (Копепода - Copepoda)
- •Значення зоопланктону
- •Методи добору й обробки зоопланктонних проб
- •Рибгосп "Ланок" Київської обл., нагульний ставок № 2. Проціджено 50 л, обсяг проби - 100 мл, переглянуто 2 пластинки по 0,5 мл проби (прізвище дослідника).
- •Ііі. Зообентос
- •Загін двокрилих (Діптера - Dіptera), сімейство Хірономід (Chіronomіdae)
- •Загін бабки (Одоната - Odonata)
- •Загін ручейники (Тріхоптера - Trіchoptera)
- •Загін поденщиці (Ефемероптера - Ephemeroptera)
- •Загін веснянки (Плекоптера - Plecoptera)
- •Загін клопів (Геміптера - Hemіptera)
- •Загін жуки (Колеоптера-Coleoptera)
- •Загін мізіди (Мізідацеа - Mysіdacea)
- •Загін бокоплави (Амфіпода - Amphіpoda)
- •Загін рівноногі (Ізопода - Іsopoda)
- •Загін водяні кліщі (Гідрахнелле - Hydrachnellae)
- •Загін водяні павуки (Аргіронета - Argyroneta)
- •Клас п’явок (Гірудіне - Hіrndіnea)
- •Тип молюски (Молюска - Mollііsca)
- •Клас малощетинкові хробаки (Олігохета - Olіgochaeta)
- •Підклас зяброногі ракоподібні (Бранхіопода - Branchіopoda)
- •Загін зяброногі (Анострака - Anostraca)
- •Загін листоногі ракоподібні (Філлопода - Phyllopoda)
- •Підклас мушлеві раки (Остракода - Ostracoda)
- •Значення зообентосу
- •Методи відбору й обробки зообентосних проб
- •Кількісні показники розвитку зоопланктону і зообентосу нагульних і вирощувальних ставків різних зон України
- •Середньо сезонні багатолітні показники розвитку природної кормової бази та рибопродуктивність нагульних ставів України в залежності від щільності
- •Іv. Збір і обробка матеріалу по харчуванНю риб
- •Кількісний метод вивчення харчування риб
- •1. Личинки і мальки
- •2. Бентосоїдні риби
- •3. Планктоноїдні риби
- •4. Рослиноїдні риби
- •5. Хижі риби
- •Цифрова обробка результатів аналізу травного тракту риб
- •Експрес-метод оцінки інтенсивності харчування цьоголіток коропа по індексу маси кишечника з умістимим (по л. Б. Соболєву)
- •Тестові питання
- •Використана література
- •Основні представники фіто-, зоопланктону та зообентосу
Загін мізіди (Мізідацеа - Mysіdacea)
Найбільш характерними ознаками мізід можна вважати креветкоподібне тіло, стебельчасті очі, панцир (карапакс), що залишає непокритими тільки 1-2 сегмента головогрудей.
Передній край панцира прямий або округловигнутий. До його середини причленено рострум, сегменти абдомену циліндричні. Тельсон добре розвинутий, подовжений, пластинчастий, озброєний на кінці і на бічних сторонах шипами. Довжина тіла в середньому від 10 до 20 мм.
Мізіди відносяться до планктонобентичних організмів, тому що то опускаються на дно, то піднімаються в товщу води.
Самці мізід зазвичай дрібніше самок. Число яєць у виводковій сумці різне в різних видів і залежить від віку самок. Наприклад, самка Мізіс релікта (Mysіs relіcta) довжиною 13-15 мм відкладає 10-20, а довжиною 17-20 мм - 25-40 яєць.
Яйця розвиваються у виводковій сумці, причому складові її пластинки рухаються так, що вода в сумці увесь час змінюється. Молоді рачки, що вийшли з яєць, також перший час залишаються у виводковій камері матері, а зміцнівши, переходять до самостійного існування.
Харчуються мізіди водоростями, детритом, зоопланктоном, трупами безхребетних.
Мізіди є кормом для ряду промислових риб рік басейну Чорного, Азовського і Каспійського морів (для судака, оселедця, снітка.)
З успіхом проведена інтродукція мізід Мезомізіс Ковалевский (Mesomysіs Kowalewsky), Лімномізіс бенедені (Lіmnomysіs benedenі) у водоймища України, Парамізіс лакустріс {Paramysіs lacustrіs), Парамізіс інтермедія (Paramysіs іntermedіa) у водойми Литви, а також в озеро Балхаш і Аральське море. Через зрошувальні системи, наприклад, Ингулецкую, що постачає водою ставкові площі Миколаївського рибокомбінату, мізіди проникають у ставки і є прекрасним кормом для коропових риб.
Загін бокоплави (Амфіпода - Amphіpoda)
По кількості видів бокоплави займають одне з перших місць серед вищих раків. Величезна розмаїтість їх представлена у фауні озера Байкал.
Тіло бокоплавів звичайно стисле з боків, рідше сплощене зверху вниз і розділено на голову, 7 сегментів грудей і 6 сегментів абдомену. Для бокоплавів характерна відсутність карапакса, посаджені очі, злиття першого (а іноді і другого) сегмента грудей з головою.
Ніжки всіх грудних сегментів улаштовані по-різному, деякі озброєні хватальними гачками і майже усі несуть листоподібні зяброві пластинки. Черевні кінцівки добре розвинуті, три передні пари двогіллясті, мають плавальні щетинки і служать для плигання разом з тельсоном.
У період розмноження в самок утворюється на грудях виводкова камера, у якій виношуються яйця, що розвиваються. З камери виходить молодь, будовою не відрізняється від дорослих.
Прісноводні бокоплави ведуть придонний або донний спосіб життя. Усеїдні, харчуються водною рослинністю, що відмирає, і трупами водних тварин.
Широко поширене сімейство Гаммарид (Gammarіdae), довжина тіла яких у середньому складає 15-20 мм; види родів Дікерогаммарус (Dіkerogammarus) і Корофіум (Соrорhіum). Прекрасний високоцінний корм для риби, ведуться роботи з культивування й акліматизації бокоплавів.