- •1.Науково-правничі школи в Україні
- •2. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин.
- •3. Проблеми змісту права власності на землю.
- •6. Проблеми реалізації та трансформацї колективної форми права власності
- •7. Проблеми поняття землі як об'єкта правового регулювання.
- •8. Проблеми форм права власності на землю
- •9. Проблеми відповідальності як засобу реалізації земельного права: поняття і форми.
- •10. Проблеми класифікації земельних правовідносин.
- •11. Проблеми приватизації земельних ділянок.
- •12. Особливості права земельного сервітуту
- •13. Місце земельного права як галузі права в правовій системі України.
- •14. Проблеми суб’єктно-об’єктного складу та проблеми реалізації приватної форми права власності на земельну ділянку.
- •15. Проблеми класифікації земельного фонду України за цільовим призначенням.
- •16. Проблеми методів правового регулювання земельних правовідносин.
- •17. Перехід права власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду.
- •18. Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •19. Проблеми реалізації принципів земельного права.
- •20. Проблеми приватизації земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (повна модель приватизації).
- •21. Проблеми розмежування земель державної та комунальної власності.
- •22. Проблеми реалізації норм Земельного кодексу України.
- •23. Проблеми суб'єктно-об'єктного складу та реалізації комунальної форми права власності на землю.
- •24. Проблеми управлінських відносин у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •25. Проблеми законодавчого врегулювання земельних відносин в умовах сьогодення.
- •26. Проблеми набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
- •27. Проблеми функціонально-правового забезпечення використання, відтворення та охорони земель.
- •28. Проблеми 1 законодавчого врегулювання земельних відносин в контексті необхідності розмежування правового регулювання відносин, об'єктами яких виступають земельні ділянки та нерухоме майно.
- •29. Гарантії права власності на землю.
- •30. Особливості та проблеми земельних орендних відносин.
- •31. Стандарти та інші науково-технічні документи.
- •32. Проблеми припинення права власності на земельну ділянку.
- •33. Проблеми розподілу і перерозподілу земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •34. Право власності на землю Українського народу.
- •35. Проблеми законодавчого регулювання використання земель на праві постійного землекористування.
- •36. Проблеми здійснення землеустрою як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •37. Право власності на землю:проблеми поняття, ознаки, функції.
- •38, 53. Особливості використання земельних ділянок на умовах емфітевзису та суперфіцію
- •39. Проблеми видів юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •40. Проблеми набуття права власності на земельні ділянки за різними правовими формами
- •41. Проблеми планування використання земель як функції управління у галузі икористання відтворення та охорони земель.
- •3 Складова – пвз – прир с/г районування земель
- •42. Особливості застосування різних видів відповідальності за земельні правопорушення.
- •43. Особливості придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод.
- •44. Проблеми здійснення контролю за використанням та охороною земель як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •45. Проблеми поняття та склад земель іншого природоохоронного призначення.
- •46. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.
- •47. Проблема ведення державного земельного кадастру як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •48. Право землекористування: проблеми поняття та видів.
- •49. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель населених пунктів.
- •50.Проблеми державної реєстрації прав на землю
- •51. Проблеми набуття та реалізації права оренди земельної ділянки.
- •52. Особливості продажу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.
- •38, 53. Особливості використання земельних ділянок на умовах емфітевзису та суперфіцію
- •54. Проблеми правового режиму земель водного фонду.
- •55. Проблеми здійснення моніторингу земель та моніторингу грунтів' як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •56. Проблеми та особливості правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, борони та іншого несільськогосподарського призначення.
- •57. Особливості виділення в натурі зем. Ділянок
- •58. Проблема розгляду земельних спорів як функції управління у галузі використання, відтворення та охорони земель.
- •Глава 25 зк. Органи, що вирішують земельні спори
- •59. Особливості правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •60. Проблеми поняття та застосування земельно-правової відповідальності за земельно правопорушенні
2. Проблеми співвідношення законів та підзаконних актів у сфері регулювання земельних відносин.
ЗУ «Про землеустрій». Землеустрій фактично – сукупність техн. заходів, які включають підготовку, виконання. нагляд за виконанням проектної документації із раціонального використання…. Нечіткість понятійного апарату. Більшість норм про землеустрій має бланкетний характер (н-д, норма 25, 26, 33, 43, 44, 46, 47). Норма: «відповідно до закону» вживається 16 разів. Закон також не встановлює чіткого процедурного забезпечення землевпорядних дій. Процедура землевпорядкування Ст. 118, 123, 124 ЗК. Практично не врегульовано процедуру землевпорядкування володінь (мова йде про внутрішньогосподарс. землеустрій). Не врегульована процедура поділу та об’єднання земельних ділянок. Практично неврегульованими є технічні аспекти землеустрою. Надзвичайно важливе питання технічних вимог до проекту відведення зем. ділянки врегульовано не спеціальним законом, а Еталоном проекту відведення зем. ділянки юр. і фіз. особам для будь-яких потреб – акт, який не був затв. наказом Держкомзему, не зареєстр. в Мінюсті, підписаний заст. начальника Держкомзему. 1999 р., 129 стор. Перенасичений нормами, які дублюють норми ін. законів. Ст. 9 ЗУ «Про землеустрій», п. б, ст. 6 ЗК. П. в ст. 6 також про дубльований із ЗК.
ЗУ «Про плату за землю» від 19.09.1992 р. 25 статей, 10 розділів. Визначення поняття податку не відповідає чинному зак-ву і потребує уточнення. Податок – обов’язків платіж, що справляється з юр. і фіз. осіб за користування зем. ділянками. Розділ 2, ст. 6- Плата за землі с/г призначення. Колізія – Розділ «с/г призначення», а ст. 6 встан. ставки зем. податку за с/г угіддя. Т. ч. поза межами залишились не с/г угіддя.
ЗУ «Про розмежування земель держ. та комун. власності», 4 розділи, 15 статей. Розписана процедура, але не розмежовано землі комун. і держ. власності.
3. Проблеми змісту права власності на землю.
Правомочність володіння розглядається як юридично встановлена можливість гарантування приналежності юридично і в натурі визначених земельних ділянок їх власникам згідно із законом та правовстановлюючими документами невідчужуваності земельних ділянок від власників без їх особистого волевиявлення крім випадків передбачених законом, визнання виключності та абсолютності прав на земельні ділянки, які використовуються відповідно до цільового призначення для задоволення власних матеріальних та духовних потреб.
Право володіння фізичних та юридичних осіб фіксується відповідними документами.
Право користування – це гарантована можливість використання корисних властивостей земель та земельних ділянок. Право користування фізичних та юридичних осіб реалізується шляхом самостійного господарювання та використання інших природних ресурсів у рамках цільового призначення. Це повноваження включає ряд можливостей, передбачених пп. б-д ч. 2 ст. 90 ЗК. Право користування територіальних громад та держави – юридично закріплена можливість цих органів безпосередньо одержувати диференційну ренту від фізичних та юридичних осіб за платне використання земельних ділянок.
Право розпорядження фізичних та юридичних осіб – це юридично забезпечена можливість цих осіб щодо вільного та самостійного визначення юридичної долі земельної ділянки. Право розпорядження держави – визначення правового режиму земельних ділянок, визначення плати за земельні ділянки, розподілу та перерозподілу земель та земельних ділянок. Право розпорядження територіальних громад – юридично забезпечена можливість здійснення функції розподілу та перерозподілу земель.