- •1. Класифікуйте сучасні українські політичні партії
- •2. Сформулюйте основні положення праці д.Істона «Концептуальна структура для політичного аналізу».
- •3. Сформулюйте основні шляхи демократизації політичної системи сучасної України.
- •4. Сформулюйте основні риси політичної культури сучасної України.
- •5.Розкрийте зміст поняття політика, легітимн.Влади, типи легіт.Панування, викладені в статті Вебера «Політ.Як покликання і проф»
- •6.Сформулюйте основні особл.Партійної сист.Сучасної Укр
- •7.Визначіть необхідні якості політиків наведені в статті Вебера «Політ.Як покликання і проф»
- •8.Сформ.Форму держ.Правління та держ-територіального устрою в суч.Укр згідно Конституції Укр
- •9.Визначити типології політичного лідерства
- •10. Сформулюйте правила політичного мистецтва, необхідні для створення сильної держави, викладені в праці н.Макіавелі «Державець».
- •11. Визначте типології політичних систем
- •12. Визначте проблеми становлення та розвитку правової та соціальної держави в сучасній Україні
- •13. Наведіть типології політиків наведені м.Вебером в праці «Політика як покликання та професія».
- •14. Визначте досягнення і заслуги Чикагської школи в розвитку політичної науки на основі праці г.Алмонда «Політична наука – історія дисципліни» (коротке)
- •15. Виначте основні типи політичних процесів
- •16. Визначте суспільно-політичні погляди Конфуція.
- •17. Сформулюйте типології політичних еліт.
- •18.Визначте поняття «групи інтересів» та ознаки громадсько-політичних організацій
- •19. Сформулюйте основні пріоритети зовнішньополітичної діяльності сучасної української держави
- •20. Сформулюйте особливості формування та риси політичної еліти сучасної України
- •21.Визначити сутність політичних конфліктів та шляхи їх розв’язання
- •22. Визначте поняття громадянська культура та типи політичної культури, викладені в праці г.Алмонда «Громадянська культура».
- •23. Визначте сутність, ознаки соціальної держави.
- •24. Визначте поняття глобалізації як ключової тенденції світового політичного процесу
- •25. Визначити основні ознаки політичної реформи 2004 року в Україні
- •26.Мажоритарна виборча система
- •27.Пропорційна виборча система
- •29. Визначте сутність, ознаки правової держави.
- •30. У чому полягає різниця поглядів на кращий державний устрій давньогрецьких вчених Платона і Аристотеля.
- •31. Визначте різновиди партійних систем.
- •32. Визначте структуру політики.
32. Визначте структуру політики.
Наявність і взаємодія структурних елементів політичної організації надає політиці внутрішньої цілісності, завдяки чому вона має можливість виконувати певні функції. До структурних складових політики слід віднести:
-політичні відносини, що відображають стійкий характер взаємозв'язків суспільних груп між собою і з інститутами влади
-політичну свідомість, яка характеризує залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх інтересів;
-політичний інтерес, що являє собою внутрішнє, усвідомлене джерело політичної поведінки, яке спонукає людей до постановки певних політичних цілей і до дій, направлених на втілення цих цілей у життя;
-політична діяльність суб'єктів політики; суб'єктами політики виступають переважно: держава, політичні партії, громадські організації, або ж політичний індивід, дії якого чітко окреслені законами та моральними нормами; іноді і соціальні інститути, які покликані виконувати переважно неполітичні завдання, нерідко справляють досить суттєвий вплив на політику: церква, університети, асоціації тощо;
-політичний процес як сукупність видів діяльності суб'єктів політики, які охоплюють усі стадії функціонування політичної системи і спрямовані на досягнення політичних цілей;
-політична організація, що відображає роль інститутів публічної влади як центрів управління системними процесами.
Це сукупність органів законодавчої, виконавчої і судової влади, партійних і громадських організацій, груп тиску, що представляють політичні інтереси різних верств суспільства в цілому, становлять організаційний кістяк політики. Політична організація концентрує владне волевиявлення народу, включаючи прийняття і організацію управлінського рішення, задаючи тим самим певну спрямованість всьому політичному процесу.
