
- •1. Класифікуйте сучасні українські політичні партії
- •2. Сформулюйте основні положення праці д.Істона «Концептуальна структура для політичного аналізу».
- •3. Сформулюйте основні шляхи демократизації політичної системи сучасної України.
- •4. Сформулюйте основні риси політичної культури сучасної України.
- •5.Розкрийте зміст поняття політика, легітимн.Влади, типи легіт.Панування, викладені в статті Вебера «Політ.Як покликання і проф»
- •6.Сформулюйте основні особл.Партійної сист.Сучасної Укр
- •7.Визначіть необхідні якості політиків наведені в статті Вебера «Політ.Як покликання і проф»
- •8.Сформ.Форму держ.Правління та держ-територіального устрою в суч.Укр згідно Конституції Укр
- •9.Визначити типології політичного лідерства
- •10. Сформулюйте правила політичного мистецтва, необхідні для створення сильної держави, викладені в праці н.Макіавелі «Державець».
- •11. Визначте типології політичних систем
- •12. Визначте проблеми становлення та розвитку правової та соціальної держави в сучасній Україні
- •13. Наведіть типології політиків наведені м.Вебером в праці «Політика як покликання та професія».
- •14. Визначте досягнення і заслуги Чикагської школи в розвитку політичної науки на основі праці г.Алмонда «Політична наука – історія дисципліни» (коротке)
- •15. Виначте основні типи політичних процесів
- •16. Визначте суспільно-політичні погляди Конфуція.
- •17. Сформулюйте типології політичних еліт.
- •18.Визначте поняття «групи інтересів» та ознаки громадсько-політичних організацій
- •19. Сформулюйте основні пріоритети зовнішньополітичної діяльності сучасної української держави
- •20. Сформулюйте особливості формування та риси політичної еліти сучасної України
- •21.Визначити сутність політичних конфліктів та шляхи їх розв’язання
- •22. Визначте поняття громадянська культура та типи політичної культури, викладені в праці г.Алмонда «Громадянська культура».
- •23. Визначте сутність, ознаки соціальної держави.
- •24. Визначте поняття глобалізації як ключової тенденції світового політичного процесу
- •25. Визначити основні ознаки політичної реформи 2004 року в Україні
- •26.Мажоритарна виборча система
- •27.Пропорційна виборча система
- •29. Визначте сутність, ознаки правової держави.
- •30. У чому полягає різниця поглядів на кращий державний устрій давньогрецьких вчених Платона і Аристотеля.
- •31. Визначте різновиди партійних систем.
- •32. Визначте структуру політики.
22. Визначте поняття громадянська культура та типи політичної культури, викладені в праці г.Алмонда «Громадянська культура».
Найвідомішою в сучасній політології єтипологія політичної культури, здійснена Г. Алмондом і С. Вербою шляхом порівняльного аналізу різних політичних культур, які існують в окремих країнах.
Паройкіольний (від грецьк. «пара» — навколо і «ойкос» — дім, господарство) тип політичної культури (іноді його називають «патріархальним») характеризується відсутністю в суспільстві інтересу до політичної системи. Основними рисами цієї культури є майже повна відсутність у громадян знань, емоцій і суджень щодо держави, відсутність прагнень, аполітичність поряд із замкнутістю на місцевій чи етнічній солідарності. Паройкіальна культура може відразу стати панівною в молодих країнах, але зберігається навіть у великих індустріальних державах, коли кругозір більшості громадян обмежується прихильністю до свого роду, містечка, регіону.
Підданський тип політичної культури вирізняється сильною позитивною орієнтацією громадян на політичну систему, але слабкою орієнтацією на активну участь у ЇЇ функціонуванні. Цей тип сформувався за умов феодальної системи з її виразною ієрархічністю політичних відносин. Елементи підданської культури трапляються і в сучасних суспільствах, зокрема у формі поклоніння верховним політичним лідерам.
Активістський тип політичної культури (або «культура участі») вирізняється активною заінтересованістю громадян не тільки в тому, що їм дає політична система, а й у тому, щоб відігравати у ній активну роль.
В історії, на думку Г. Алмонда і С. Верби, переважають не чисті, а змішані типи політичної культури: паройкіально-підданська, піддансько-активістська і паройкіально-акти-вістська. Змішаним типом політичної культури є й так звана громадянська культура. Це активістська політична культура, в якій наявні елементи паройкіальної і підданської культури. Вона найбільш характерна для демократичних політичних систем і сприяє їх функціонуванню.
Громадянська культура є породженням громадянського суспільства. Вона передбачає, що суб'єкти політики у своїй діяльності виходять з інтересів усього суспільства, а не лише окремої соціальної спільності. За наявності в ній різних політичних орієнтацій ця культура спрямована на дотримання в суспільстві громадянського консенсусу як необхідної засади демократії.
23. Визначте сутність, ознаки соціальної держави.
Концепція соціальної держави виникає як підсумок зусиль громадянського суспільства. Вона реалізується тоді, коли досягає «критичної маси», яка здатна перевлаштувати людське буття. Соціальна держава дуже тісно пов'язана з концепцією держави «загального благоденства», або «добробуту».
Соціальна держава визнає людину як найвищу соціальну цінність, надає соціальну допомогу індивідам, які потребують її відповідно до принципу соціальної справедливості, і своє призначення вбачає в забезпеченні громадянського миру і злагоди в суспільстві. Основними ознаками або принципами соціальної держави є:
1. принцип людської гідності;
2. принцип соціальної справедливості;
3. принцип автономії суспільних відносин і процесів;
4. принцип субсидіальності;
5. принцип соціального партнерства або солідарності;
6. трудові і соціальні суди, які розглядають конфлікти у відповідних сферах;
7. добре розвинене соціальне законодавство і право.
Всі ці принципи - взаємопов'язані і взаємообумовлені.
Соціальна держава виконує такі основні функції:
1. забезпечення, охорону і захист соціально-економічних прав людини;
2. соціального захисту;
3. соціального вирівнювання;
4. екологічну функцію.
У наші дні соціальна держава означає, що обов'язок законодавця - це, насамперед, бути соціальне активним в ім'я усунення суперечливих інтересів членів суспільства і забезпечення певних умов життя для всіх за наявності рівності усіх форм власності на засоби виробництва. Така держава стає органом подолання соціальних протиріч, обліку і координації інтересів різних груп населення, проведення в життя таких рішень, які позитивно сприймалися б різними соціальними групами (прошарками).
Мета соціальної держави за допомогою соціальної політики забезпечити рівність та умови політичної співучасті населення у стабілізації соціальної та економічну системи, забезпечити їх прогресивну еволюцію.
Принципи соціальної держави
1. Принцип рівних можливостей;
2. Принцип людської гідності;
3. Принцип соціальної справедливості;
4. Принцип солідарності;
5. Принцип соціальних зобов'язань;
6. Принцип субсидіарності;