Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен в_дпов_д_.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
641.02 Кб
Скачать
  1. Висвітлити поняття головного (нормального) магнітного поля Землі. Вказати його джерела.

Сума полів дипольного і не дипольного полів утворюють головне (нормальне) мпз.

У першому наближенні магнітне поле Землі може бути уподібнене полю однорідно намагніченої кулі, або полю диполя (Та), розташованого в області центру Землі. Вісь такого диполя по відношенню до осі обертання Землі становить 11,50. Місця виходу продовжень осі цього диполя на земну поверхню називають геомагнітними полюсами. Прийнято вважати магнітний полюс, близький до північного географічного полюсу (між ними близько 1400 км), південним (негативним) геомагнітним. Навпаки, магнітний полюс, що знаходиться в Антарктиді, - північним (Позитивним) геомагнітним полюсом. На полюсах вертикальна складова магнітної індукції приблизно дорівнює ±60 мкТл, а горизонтальні - нулю. На екваторі горизонтальна складова складає приблизно 30 мкТл, а вертикальна - нулю.

Геомагнітне поле Землі помітно відрізняється від поля диполя, утворюючи принаймні 4 (дві в північному, одну в південному, одну в Африці) потужні геомагнітні аномалії. Їх називають материковими, або континентальними(Тм), а походження пов'язують з наявністю додаткових магнітних диполів на верхній (~ 3000 км) і нижній (~ 5000 км) границі "рідкого" ядра.

Нормальним (або головним) геомагнітним полем (ТN) прийнято вважати поле однорідно намагніченої кулі (ТО) і додаткових диполів в ядрі, які обумовлюють

материкові аномалії (ТМ).

Карта епохи якогось року є Міжнародним еталонним геомагнітним полем або нормальним магнітним полем. Карти прийнято будувати через 5 років. Вони дещо змінюються за ці роки, щопояснюється як варіаціями поля в часі, так і появою нових даних глобальних магнітних зйомок (космічних, повітряних, наземних, аквальних).

  1. Пояснити суть поняття “світові магнітні аномалії”. Які вам відомі світові магнітні аномалії і яка їх природа.

Магнітні аномалії - області на поверхні Землі, в яких значення і напрям вектора магнітного поля Землі істотно відрізняється від нормальних значень геомагнітного поля.

Магнітні аномалії, залежно від розміру території з аномальними значеннями магнітного поля, діляться на континентальні, регіональні та локальні.

Континентальні магнітні аномалії - площа 10-100 тисяч км ², поле аномалій дипольне, тобто близько до конфігурації до головного геомагнитному полю. Пов'язані з особливостями потоків в ядрі Землі, що генерують її магнітне поле.

Регіональні магнітні аномалії - 1-10 тисяч км ², пов'язані з особливостями будови земної кори - в першу чергу її кристалічного фундаменту або її історією (смугові магнітні аномалії молодий океанічної кори). Поле аномалій складне, характеризується суперпозицією поля намагніченості порід аномалії і дипольного головного геомагнітного поля.

Місцеві магнітні аномалії - сотні м ² - сотні км ², пов'язані з будовою верхніх частин кори (зокрема, покладами залізовмісних порід) або особливостями намагніченості поверхневих порід (локальні аномалії астроблем, намагніченість внаслідок удару блискавки).

При картуванні магнітних аномалій і даних магніторазведкі використовують ізолінії, що відображають різні параметри магнітного поля: ізогони (лінії рівного відмінювання), ізоклини (лінії рівного нахилення), ізодинами (лінії рівної напруженості магнітного поля або однієї з його компонент).

В недипольному МПЗ виділяють 5 світових аномалій:

Додатні:

  • Пн американська

  • Євроазіатська ( 16 тис. нТл)

  • Антарктична

Відємні:

  • Африканська

  • Австралійська (-12 тис. нТл)

.