2. Який фізичний закон виражає взаємодію між двома ізольованими магнітними масами? Привести відповідну формулу та пояснити її.

Природні джерела поля для зручності їхнього математичного опису замінені на гіпотетичні магнітні маси. Магнітні маси - міра кількості "магнетизму" джерел.

Е лементарним джерелом магнітного поля є диполь, в полюсах якого сконцентровані магнітні маси та , а лінія з`єднання полюсів за напрямком співпадає з .

Магнітний момент диполя:

Тому одиниці виміру магнітних мас:

[m] = [ ] = [ ] = Ам.

Вектор має напрямок від додатного до від`ємного полюса.

Кулон, вважаючи, що поряд з електричними існують і магнітні заряди (магнітні маси), прийшов на підставі експерименту до висновку, що сили взаємодії між магнітними масами, які позначені як m1 і m2, також підпорядковуються аналогічному закону.

Сила взаємодії магнітних полюсів:

m 1 i m2 –намагнічені маси,

μ – магнітна проникність середовища, коефіцієнт що характеризує маг. вл-сті середовища.

r- відстань між 2 намагніченими масами

Як і в гравірозвідці для опису різних розподілів джерел поля вводять поняття однополюсного джерела (точкової магнітної маси), диполя, лінійної і поверхневої намагніченості.

Точковою магнітною масою є полюс диполя за умови, що другий полюс розташований на дуже великій відстані.

3. Що виражає закон Кулона? Привести формулу та пояснити її.

Сила взаємодії магнітних полюсів виражається через закон Кулона

Напруженість магнітного поля спочатку була введена в формі закону Кулона через поняття магнітної маси, аналогічної електричному заряду, як механічна сила взаємодії двох точкових магнітних мас в однорідному середовищі, яка пропорційна добутку цих мас і обернено пропорційна квадрату відстані між ними

де m1 і m2 - взаємодіючі магнітні маси; r - відстань між точками, в яких магнітні маси вважаються зосередженими; k - коефіцієнт, що залежить від властивостей середовища і системи одиниць вимірювання.

Сила f направлена по прямій, що сполучає центри магнітних мас.

Магнітні маси одного знака відштовхуються, а протилежного - притягуються

4. Висвітлити поняття напруженості магнітного поля і його складових та вказати його одиниці.

Характеристикою мпз є його напруженість H_T або її складові. У прямокутній системі координат, вісь х орієнтована за напрямком географічного меридіана (на ПН) вісь у – за напрямком паралелі (на СХ) , z вертикально вниз. Складові вектора H_T по осях координат позначаються як X, Y, Z. Тому горизонтальна складова Н

Вертикальну площину, в якій лежить вектор H_T називають площиною магнітного меридіана. Кут між горизонтальною площиною й напрямком вектора H_T – магнітне схилення j, а кут між географічним і магнітним меридіаном – магнітне схилення D.

МП прийнято характеризувати ще величиною індукції В. модулі векторів В і Н_Т зв’язані співвідношенням

, де μ- магнітна проникність середовища. В магніторозвідці, виміри ведуться в середовищах де μ ≈1, модулі векторів В та Н виявляються чисельно рівними.

Магнітне поле – простір в якому діють магнітні сили.

Напруженість магнітного поля –Н- сила, що діє на одиницю магнітної маси.

Н апруженістю магнітного поля називається відношення механічної сили, що діє на позитивний полюс пробного магніту, до величини його магнітної маси або механічна сила, що діє на позитивний полюс пробного магніту одиничної маси в даній точці поля.

СГСМ=1 ерстед=10⁵ гамм

СІ=А/м

Напруженість зображується вектором H, що має напрям вектора механічної сили F.

Якщо визначити напруженість у всіх точках магнітного поля, то можна побудувати лінії, напрям дотичних до яких в кожній точці поля буде співпадати з напрямом напруженості. Такі лінії називаються лініями напруженості або силовими лініями.

Силові лінії, на відміну від ліній індукції магнітного поля, починаються на позитивних магнітних масах і закінчуються на негативних, тобто перериваються.

Характеристикою мпз є його напруженість H_T або її складові. У прямокутній системі координат, вісь х орієнтована за напрямком географічного меридіана (на ПН) вісь у – за напрямком паралелі (на СХ) , z вертикально вниз. Складові вектора H_T по осях координат позначаються як X, Y, Z. Тому горизонтальна складова Н

Вертикальну площину, в якій лежить вектор H_T називають площиною магнітного меридіана. Кут між горизонтальною площиною й напрямком вектора H_T – магнітне схилення j, а кут між географічним і магнітним меридіаном – магнітне схилення D.

МП прийнято характеризувати ще величиною індукції В. модулі векторів В і Н_Т зв’язані співвідношенням

, де μ- магнітна проникність середовища. В магніторозвідці, виміри ведуться в середовищах де μ ≈1, модулі векторів В та Н виявляються чисельно рівними

Поле , що позбавлене впливу магнітних властивостей середовища, в якому воно вимірюється, називається напруженістю магнітного поля :

д е - відносна магнітна проникненість середовища;

у вакуумі і в повітрі.

[T]_СІ = [B]/[_о] = 1 A/м;

[T]_СГС = 1 Е (Ерстед);

1 (1 гама) = 110^-5Е;

1 A/м = 410²нТл;

1  1 нТл.