36. Пояснити на прикладі зміст методу дотичних при інтерпретації магнітних аномалій.

У практиці інтерпретації магнітометричних даних для швидкої оцінки глибин залягання збурюючих об’єктів широке застосування отримав метод дотичних у різних модифікаціях. Найбільш популярний з них у вітчизняній практиці варіант із використанням поправочних коефіцієнтів П’ятницького. При реалізації цього варіанта на графіку аномальної кривої (приймемо, що графік є крива, яка сполучає максимум функції з двома мінімумами) проводиться п'ять дотичних: у точці максимуму, у точках мінімумів і в точках перегинів функції.

Потім визначаються (відносно умовного початку координат, за який приймається точка максимуму аномалії) абсциси точок перетину горизонтальної і похилої дотичних і абсциси точок перегинів кривої. Оцінка глибини залягання і горизонтальної потужності шароподібних тіл і глибини розташування центра мас ізометричних і циліндричних тіл визначається за спеціальними таблицями.

Спочатку розраховується значення і для цієї величини у відповідному рядку таблиці або шляхом лінійної інтерполяції між рядками знаходяться значення і .

37. Пояснити на прикладі зміст інтегральних методів інтерпретації магнітних аномалій.

38. Розкрити поняття регіональних та локальних магнітних аномалій. Вказати методи їх розділення.

39. Як поділяються магнітні аномалії за їх морфологією? Що вони відображають?

Магнітна аномалія – збурення МПЗ зумовлене неоднорідним розподілом намагніченості в геологічному розрізі.

За морфологією магнітні аномалії поділяються на

• Ізометричні

• Витягнуті.

Ізометричні аномалії спостерігаються над кулястими, стовпчастими тілами, які в першому наближенні мають коло-проекцію на земну поверхню.

Якщо навколо них немає відємних полів, то це означає, що вони зумовлені тілами нижня межа яких принаймні в5-6 р. перевищує глибину залягання верхньої.

У випадку, коли позитивні екстремуми оточені відємним полем, глибина залягання тіла незначна.

До групи витягнутих належать аномалії довжина яких в декілька разів перевищує ширину.

Їм відповідають лінзи, жили,дайки, довжина яких велика порівняно з потужністю.

40. Охарактеризувати основні види магнітних зйомок та їх масштаби.

41. Розкрити основні геологічні задачі магніторозвідувальних робіт.

42. Охарактеризувати основні складові методики магніто розвідувальних робіт.

43. Охарактеризувати основні співвідношення між масштабом, кроком спостереження та відстанню між профілями:

• а) масштаб 1:1 000 000

• б) масштаб 1:200 000

• в) масштаб 1:50 000.

44. Охарактеризувати основні співвідношення між масштабом, кроком спостереження та відстанню між профілями:

• а) масштаб 1:500 000

• б) масштаб 1:100 000

• в) масштаб 1:25 000.

45. Розкрити основні вимоги до відстаней між профілями та між рядовими пунктами магнітних спостережень при проектуванні магніто розвідувальних робіт.

46. Розкрити метод оцінки точності магнітних зйомок. Як поділяються магнітні зйомки в залежності від їх точності. Вказати вимоги до співвідношення між величиною очікуваних магнітних аномалій та точністю зйомок.

47. Охарактеризувати вимоги до картографічного зображення спостережених магнітних аномалій. Вказати вимоги до перетинів ізодинам в залежності від точності зйомки.

Задача.

1.Розрахувати глибину залягання, магнітний момент та радіус кулі за методом характерних точок при заданій величині намагніченості.

2.Розрахувати глибину залягання, магнітний момент та радіус горизонтального циліндра при заданій величині намагніченості.

51