
- •Дати визначення методу магніторозвідки та вказати основні напрямки її застосування в геології та геофізиці.
- •Який фізичний закон виражає взаємодію між двома ізольованими магнітними масами? Привести відповідну формулу та пояснити її.
- •Що виражає закон Кулона? Привести формулу та пояснити її.
- •Висвітлити поняття напруженості магнітного поля і його складових та вказати його одиниці.
- •Висвітлити поняття магнітні маси. Магнітний момент та намагніченість: пояснити їх фізичну суть та зв’язок між ними.
- •Висвітлити поняття магнітної сприйнятливості гірських порід та вказати її одиниці.
- •Який зв’язок магнітної сприйнятливості та намагніченості? Вказати одиниці намагніченості.
- •Висвітлити поняття про магнітний потенціал, його фізичний та математичний зміст.
- •Висвітлити поняття магнітного потенціалу диполя та вивести основні співвідношення.
- •В яких точках земної кулі горизонтальна складова магнітного поля досягає максимуму, а в яких мінімуму та пояснити чому.
- •Висвітлити взаємозв’язок напруженості магнітного поля н та магнітної індукції в. Вказати одиниці магнітної індукції.
- •Вказати основні складові магнітного поля Землі та пояснити їх природу (джерела).
- •Вказати основні елементи земного магнетизму в прямокутній системі координат та їх співвідношення.
- •Висвітлити поняття магнітного схилення та магнітного нахилення. В яких точках земної кулі поняття магнітного схилення втрачає сенс?
- •Висвітлити поняття повного вектора індукції магнітного поля Землі та його складових.
- •Висвітлити поняття головного (нормального) магнітного поля Землі. Вказати його джерела.
- •Пояснити суть поняття “світові магнітні аномалії”. Які вам відомі світові магнітні аномалії і яка їх природа.
- •Висвітлити поняття аномального магнітного поля Землі та вказати його джерела. Чим обмежується глибина поширення намагнічених тіл в надрах Землі.
- •Висвітлити поняття дипольного і не дипольного магнітного поля Землі.
- •Пояснити основну суть теорії Гауса для опису структури магнітного поля на поверхні Землі (сферичний гармонічний аналіз).
- •Висвітлити поняття “міжнародні моделі нормального магнітного поля Землі”.
- •Висвітлити поняття “вікові варіації та віковий хід геомагнітного поля”. Які періоди вікових варіацій можна спостерігати на магнітних обсерваторіях? Яка їх природа?
- •Охарактеризувати типи варіацій магнітного поля Землі. Яким чином їх слід враховувати при проведенні магнітних зйомок.
- •Дати визначення прямої задачі магніторозвідки. Привести узагальнений вираз потенціалу намагніченого тіла.
- •Охарактеризувати основні методи трансформацій магнітного поля та їх призначення.
- •Дати визначення оберненої задачі магніторозвідки. Охарактеризувати основні принципи якісної інтерпретації аномального магнітного поля.
- •Розкрити суть кількісної інтерпретації магнітних аномалій. Охарактеризувати основні методи визначення параметрів ізольованих аномальних тіл.
- •Пояснити на прикладі зміст методу дотичних при інтерпретації магнітних аномалій.
- •Пояснити на прикладі зміст інтегральних методів інтерпретації магнітних аномалій.
- •Розкрити поняття регіональних та локальних магнітних аномалій. Вказати методи їх розділення.
- •Як поділяються магнітні аномалії за їх морфологією? Що вони відображають?
Охарактеризувати основні методи трансформацій магнітного поля та їх призначення.
Складний характер розподілу гравітаційних і магнітних аномалій, які спостерігають на денній поверхні або біля неї, зумовлений великою кількістю геологічних факторів. Достовірне рішення геологічних задач залежить від можливості аналізувати регіональні складові поля, або локальні аномалії, або частини поля, що зумовлені будовою певної смуги глибин по розрізу. Деякі питання можна розв’язати шляхом аналізу закономірностей змін у розподілу аномальних полів у вертикальній площині. Спостерігати поля у вертикальній площині складно, тому були розроблені математичні методи перерахунку спостережених аномальних полів у вертикальну площину. При перерахунку аномалій у верхній півпростір виділяються аномалії від крупних об’єктів, що глибоко залягають; при перерахунку аномалій у нижній півпростір локалізуються аномалії від невеликих об’єктів і які не глибоко залягають. Для розділення спостережених полів на різні групи складових, що мають певну геологічну природу, і для перерахунку їх на різні висоти використовують аналітичні лінійні перетворення, які мають назву трансформацій.
Часто трансформації використовують для спрощення полів, для отримання окремих аномалій, які зумовлені певними геологічними утвореннями, що залягають на різних глибинах i мають різні форми. Тому трансформації значно спрощують подальшу інтерпретацію.
Можливість застосування трансформацій заснована на передбаченні, що аномалії від різних геологічних об’єктів відрізняються своїми параметрами, тобто відрізняються частотним складом. Однак, спостережені аномалії, взаємопов’язані внаслідок взаємозалежності геологічних структур, складно розділити між собою. Найбільш точне розділення аномалій можливе тільки за певною методикою проведення трансформацій полів, яка полягає в ретельному аналізі розподілу аномалій полів із використанням геолого-геофізичних матеріалів.
Співвідношення порядку геологічних структур і аномалій, що їм відповідають, наступне. Чим більше за розмірами геологічний об’єкт та чим глибше він залягає, тим більшу по площі і меншу за градієнтом аномалію він утворює, i навпаки, чим менші розміри об`єкта та глибина його залягання, тим менша аномалія по площі та більші її градієнти. Аномалії першого типу, як правило, називають регіональними, а другого – локальними. Поняття регіональних і локальних аномалій є відносними та визначаються передусім геологічним завданням. При кількісній інтерпретації за регіональний фон приймають складові, що зумовлені будовою частини геологічного розрізу, яка розташована нижче області досліджень. Різницю між спостереженим полем та регіональним фоном відносять до локальних аномалій.
Існування відповідності порядку аномалій і розмірів геологічних структур у деяких випадках дозволяє розділяти регіональні та локальні аномалії за простим графічним методом на підставі уяви про геологічну будову території, що досліджується.
Важливо пам’ятати, що:
1) Трансформації, як такі, не забезпечують повного розділення складного поля. Наприклад, поле, перераховане на більш високий рівень, буде містити певну частку послаблених локальних аномалій, а залишкові аномалії, що отримані за способом осереднення або іншим способом, не будуть позбавлені від деякого впливу особливостей регіонального поля.
2) Трансформації не забезпечують виявлення нової інформації у спостереженому полі. Вони дозволяють тільки виділяти, послабляти або підсилювати певні аномалії, які присутні у полі.
3) Трансформації вносять свою частку похибок у поля за рахунок проведення чисельних операцій.