1. Дати визначення методу магніторозвідки та вказати основні напрямки її застосування в геології та геофізиці.

Магніторозвідка – геофізичний метод розвідки, який ґрунтується на вивченні магнітного поля землі його змін, які зумовлені магнітними властивостями г.п.

Магніторозвідка заснована на вимірюванні невеликих змін геомагнітного поля, пов'язаних з наявністю магнітних мінералів у поверхневих відкладах або в геологічному фундаменті - вивержених і метаморфічних породах, які підстилаючих осадові товщі

Магнітні явища і наявність Землі магнітного поля були відомі людству ще в глибокій старовині. Так само давно ці явища люди використовували для практичної діяльності, наприклад застосування компаса для орієнтації. З часу встановлення Кулоном закону взаємодії магнітних мас (1785) починає розвиватися теорія земного магнетизму. Проте лише з другої половини XIX ст. вимірювання напруженості магнітного поля для пошуків сильно магнітних рудних покладів привели до створення магніторозвідки.

Магніторозвідка використовується в:

1) Пошуках родовищ нафти і газу

- Вивчення будови кристалічного фундаменту та його блокової структури

- «прямі» пошуки родовищ нафти і газу

2) Рудній геофізиці

3) Археології

4) Геоекології

5) Вивченні провісників землетрусів.

Від інших методів розвідувальної геофізики магніторозвідка відрізняється найбільшою продуктивністю, особливо в аеро варіанті. Магніторозвідка є ефективним методом пошуків і розвідки залізних руд.. Вона широко застосовується і при геологічному картуванні, структурних дослідженнях, пошуках корисних копалин, вивченні геологічного середовища. Магнітні методи застосовуються не тільки для розвідки, а й для глобальних досліджень геомагнетизму і палеомагнетизму. Глибинність магніторазведки не перевищує 50 км.

Перший етап M. p. полягає в проведенні Магнітної зйомки, другий - в обробці результатів вимірювань і побудові магнітних профілів і карт. B процесі обробки в спостережені значення вводяться поправки на тимчасові варіації геомагнітного поля, розраховуються величини магнітних аномалій шляхом обчислення з виміряних значень величин нормального поля. Третій етап полягає в геол. інтерпретації отриманих аномалій геомагнітного поля (див. Геофізична аномалія), метою до-рій є побудова моделі магнітної неоднорідності земної кори. Оскільки аномалії викликаються об'єктами, що мають разл. геол. природу і залягають на разл. глибинах, то спектри цих аномалій розрізняються. Для поділу аномалій застосовують методи фільтрації (трансформації магнітного поля). Так, наприклад, виділення низькочастотних аномалій (перерахунок поля на висоту) дозволяє виявити аномалії, створювані щодо глибокозалягаючих об'єктами; посилення високочастотної складової веде до виділення аномалій від мелкозалегающіх об'єктів. Аналогічна задача вирішується при обчисленні горизонтальних і вертикальних градієнтів аномального магнітного поля. Параметри окремих геол. об'єктів, що створюють магнітні аномалії (глибина, форма, ефективна намагніченість), визначаються разл. аналитич. методами, часто застосовується також метод підбору. Як і будь-яка зворотній геофіз. завдання, побудова моделі магнітної неоднорідності носить неоднозначний характер. Подолання цієї неоднозначності досягається шляхом залучення доповнить. геол.-геофіз. інформації o характері і формі магнітовозмущающіх мас, a також шляхом комплексування M. p. c ін геофіз. методами: сейсморозвідкою, гравірозвідка, електро-розвідкою та ін (див. Комплексування геофізичних методів). Побудова моделі магнітної неоднорідності досліджуваних ділянок кори і визначення параметрів окремих магнітовозмущающіх мас дає можливість визначити подальший напрямок геол.-геофіз. і геол.-розвідувальних робіт.

M. p. застосовується для вивчення глибинної будови земної кори (рельєфу кристаллич. фундаменту), геол. картування, пошуків магнітних різновидів жел. руд, a також рудних і нерудних родов, пов'язаних c основними і ультраосновнимі породами (нікель, хром, титан, алмази та ін); руд кольорових металів, к-які містять акцесорні магнітні мінерали в скарнових м-пах, збагачених магнетитом; м-ний пьезооптіч. мінералів (п'єзокварц, ісландський шпат, оптич. флюорит), пов'язаних c магнетитової мінералізацією, зонами дроблення і інтрузіями ультраосновних порід; алюмінієвих руд, якщо вони представлені магнітними різновидами бокситів. При розвідці жел. руд M. p. в поєднанні c вимірами магнітної сприйнятливості порід в горн. виробках і свердловинах дозволяє уточнювати положення залізорудних тел. B комплексі c ін геофіз. методами M. p. використовується також при пошуках родов нафти і газу.

M. p. зародилася в 17 ст. в Швеції, коли Д. Тіласом був винайдений прилад для пошуків магнітних руд - шведський горн. компас. B Росії перші магнітні спостереження були проведені для пошуків жел. руд до cep. 18 в. на Уралі, де була відкрита гора Магнітна.