
- •1 Історичне та соціальне значення туризму для розвитку регіонів.
- •4 Економічне значення туризму для розвитку регіонів.
- •2 Туристична інфраструктура Шацького поозер’я
- •6. Проживання
- •8. Рекреація, дозвілля, спорт
- •3. Варто відвідати поза містом
- •3. Моделі державного регулювання туристичної сфери у країнах світу.
- •3 Особливості регіонального менеджменту у туризмі
- •5 Пит Дефініція поняття «техногенний туризм»; регіони розвитку техногенного туризму у світі
- •5 Туристична інфраструктура Подільського регіону
- •6 Поняття свот-аналізу
5 Туристична інфраструктура Подільського регіону
Подільський регіон, що включає Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області, характеризується невисоким рівнем промислового розвитку, порівняно сприятливою екологічною ситуацією і значним потенціалом рекреаційних ресурсів. Недостатнє врахування цих особливостей регіону в процесі розміщення, функціонування та розвитку продуктивних сил протягом тривалого часу призвело до накопичення складних соціально-економічних проблем. Сучасний розвиток Поділля має виходити з його особливостей та нових підходів до територіальної організації життєдіяльності населення, сприяти виведенню економіки регіону із кризового стану. Як свідчить світовий досвід, рекреаційне господарство, зокрема туризм, може суттєво впливати на соціально-економічний розвиток регіонів, а залучення інвестицій для забезпечення рекреаційного облаштуваня території - на приріст виробництва не лише в індустрії відпочинку і оздоровлення, але й інших галузях.
Донедавна питанням оптимізації розміщення закладів рекреаційного комплексу (РК), з урахуванням територіальних особливостей Подільського регіону, приділялася недостатня увага. Це призвело до недооцінки соціально-економічних можливостей регіону, відставання і занепаду матеріально-технічної бази рекреаційних установ, погіршення екологічного стану навколишнього середовища.
Подільський регіон має значні можливості щодо створення потужного РК. В першу чергу це стосується природно-ресурсної бази та культурно-історичних ресурсів. Природні ландшафти для розвитку рекреації знаходяться майже на всій території та займають 765,9 тис.га (10,9% площі регіону). Особливе місце в рекреаційній привабливості належить лісовим та водним об'єктам. Площа лісів регіону становить 805,5 тис.га, що складає 10,4% площі лісових масивів України.
З початку 90-х років кількість рекреаційних закладів Подільського регіону щороку зменшується. Так, із 1993 року їх кількість зменшилась на 12 закладів, місткість на 5,0 тис. місць, а кількість відпочиваючих в три рази. Зараз в регіоні функціонує 71 рекреаційний заклад загальною місткістю 10,5 тис. місць. Серед закладів переважають санаторії (42 на 8,2 тис.місць) та санаторії-профілакторії (відповідно 22 і 1,3), один пансіонат з лікуванням, шість баз відпочинку. В регіоні функціонує лише два заклади короткострокового перебування на 0,3 тис. місць.
Щодо розміщення рекреаційних закладів на території регіону, то воно досить нерівномірне : в основному це одиничні, не пов'язані один з одним об'єкти або групи підприємств, що мають певні спільні елементи - шляхи сполучення, системи обслуговування тощо. Це свідчить про те, що РК Подільського регіону знаходиться в стадії формування. Значна частина закладів розміщена в південно-західній та південно-східній частині регіону, окремо виділяється курорт Хмільник, але в більшості адміністративних районів вони відсутні. Для регіону важливим є досягнення відповідності між природно-ресурсною складовою рекреаційного комплексу та його матеріально-технічним забезпеченням, особливо актуальним є залучення інвестицій для будівництва і перепрофілювання рекреаційних закладів. Важливе значення для розвитку рекреаційних закладів регіону має врахування потенційних потреб населення у відповідних закладах
Розміщення, кількість та якість рекреаційних закладів Подільського регіону не відповідає сучасним вимогам і потребам. Цим зумовлена необхідність розробки нових підходів до розвитку мережі рекреаційних закладів і законодавчого забезпечення комплексного використання потенціалу рекреаційних ресурсів, резервування територій для відпочинку, санаторно-курортного лікування і туризму та створення їх кадастру.