3 Особливості регіонального менеджменту у туризмі

Регіональний менеджмент в туризмі - це процес просторової організації, прогнозування, планування, контролю, які здійснюються з метою управління туризмом в регіоні.

Процес регіонального менеджменту в туризмі починається з виділення об’єкта управління.

Об’єктом управління є територіальна рекреаційна система – комплексна геосистема, яка об’єднує соціальні, техногенні, природні компоненти та складається з взаємозв’язаних підсистем природних та культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління.

Регіональний менеджмент – це галузь економічної науки, що за-

ймається вивченням економічних і соціальних факторів і явищ, які

обумовлюють функціонування господарства регіонів, а також розроб-

ку форм і методів керування цим процесом.

Розглядаючи мету та організаційну структуру регіонального ме-

неджменту в туризмі, слід вирішити декілька основних завдань, яким

приділяється увага в даному дослідженні:

• категоризація регіонів;

• суб’єкти управління;

• мінімально необхідний обсяг вирішуваних завдань.

Аналіз категорій регіонів було проведено шляхом дослідження рі-

зних схем рекреаційно-туристичного районування України. В резуль-

таті однозначної підпорядкованості в таксономічних одиницях регіонів

туризму не виявляється. Так, рекреаційний регіон в різних роботах

подається або як останній (найкрупніший) туристичний таксон, або як

одна з проміжних ланок таксонометричного туристичного ланцюга.

Мають місце також і різні характеристики, за якими виділяються тури-

стичні регіони: допустима кількість відпочиваючих, кількість наявних

місць, межі природних територій, адміністративні межі, розміри і деякі інші. Усе це свідчить про те, що будь-яке районування не є абсолют-

ним і закінченим. Процеси освоєння нових районів і зміни в староос-

воєних районах, а також деякі динамічні фактори (геополітична обста-

новка, мода, кон′юнктура, соціально-культурні зміни тощо), безумов-

но, ведуть до перебудови рекреаційно-туристичних мереж. Усе часті-

ше стали з'являтися роботи, у яких в поняття регіон ототожнюється з

адміністративно-територіальною одиницею.

Регіональний менеджмент у туризмі – це економіко-географічний про-

цес, шляхом якого раціонально використовуються природні ресурси,

при цьому робиться акцент на ефективний розвиток туризму.

Регіональний менеджмент у туризмі – це процес просторової ор-

ганізації, прогнозування, планування, контролю, які здійснюються з

метою управління туризмом у регіоні.

Серйозною проблемою теорії і практики регіонального менедж-

менту у туризмі є протиріччя між вигодою використання рекреаційних

ресурсів та їх виснаженням. Високим економічним показникам госпо-

дарської діяльності в туристичній галузі далеко не завжди відповіда-

ють наслідки раціонального використання рекреаційних ресурсів.

Практика засвідчує, що заради вигоди суб’єкти господарської діяльно-

сті в більшості випадків не рахуються з раціональним використанням

рекреаційних ресурсів і завдають їм нерідко непоправної шкоди. Між

тим саме здорове для людського життя довкілля, а не вигоди суб’єктів

господарської діяльності повинні виступати пріоритетною метою.

Для виявлення шляхів підвищення ефективності територіального управління в туристичній галузі регіонів Китаю [1, 2] слід:

– провести аналіз методологічних аспектів, принципів і методів регі-

онального менеджменту в туризмі;

– дослідити туристський ринку та оцінити рекреаційні ресурси як

чинники розвитку туризму та управління ним;

– виявити напрямки розвитку туризму в регіонах.

Регіональний менеджмент у туризмі реалізується через територіа-

льну організацію об’єкта управління, яка є сукупністю певним чином

розміщених просторових елементів туристичного господарства, що

знаходяться в складній взаємодії.