1 Історичне та соціальне значення туризму для розвитку регіонів.

4 Економічне значення туризму для розвитку регіонів.

На зламі ХХ-ХХІ ст. у багатьох країнах світу суттєво зріс рівень розвитку продуктивних сил, що стало потужним фактором активних пошуків нових форм їх територіальної організації з метою отримання додаткових прибутків від вигідного взаєморозташування економічних суб'єктів. Серед них чи не найбільший інтерес викликають такі новітні форми продуктивних сил, як технопарки, технополіси, логістичні центри, єврорегіони, які зарекомендували себе як ефективно функціонуючі територіальні утворення завдяки концентрації в їх межах різних видів економічної діяльності, чільне місце серед яких належить туризму. Специфіка сьогоднішньої ситуації полягає у тому, що вже відбулося усвідомлення важливості розвитку туризму, як ефективного засобу значних валютних надходжень, створення нових робочих місць, стимулу для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури, потенційного об'єкту інвестування тощо. Адже, туризм є не тільки однією з форм людської життєдіяльності, але також і важливим суспільно-господарським явищем сучасного світу. Туризм - це динамічна і багатопланова діяльність, що присутня в суспільній, культурній, психологічній, просторовій та економічній сферах. Туризм належить до послуг, які найшвидше розвиваються. Відповідно до прогнозу ЮНВТО, у 2020 р. у світі подорожуватиме 1,6 млрд. туристів. Також прогнозується, що туристична галузь стане одним з найважливіших всесвітніх працедавців. Вже сьогодні завдяки туризму створено близько 150 млн. робочих місць. Туризм відіграє істотну роль у стимулюванні господарського розвитку і приносить суттєву вигоду регіонам. Розвиток туризму є одним з пріоритетних напрямів підвищення ефективності функціонування тих чи інших територіальних утворень. Важко переоцінити роль туристичної діяльності у реалізації сучасної європейської парадигми соціально-економічного розвитку, кінцевою метою якої є поліпшення умов життєдіяльності людини, задоволення її матеріальних та духовних потреб. Організація змістовного дозвілля, відпочинку та оздоровлення населення сприятиме формуванню у суспільстві нової міри цінностей - якості життя людей.

Проте на сьогодні концептуальні основи формування туристичних регіонів є суперечливими, методологія стратегічного розвитку туристичних регіонів розроблена недостатньо, окремі особливості цих регіонів при формуванні довгострокових програм їх розвитку враховуються не повною мірою. Це не дозволяє на практиці здійснювати цілеспрямоване планування розвитку туризму на окремих територіях (у країні, області, районі, туристичному регіоні, курорті тощо). У зв'язку з цим важливим та актуальним завданням сьогодення є окреслення проблем розвитку туристичних регіонів, розробка теоретико-методологічних засад щодо формування стратегії їх розвитку, виходячи з специфічних особливостей їхнього функціонування. Актуальність зазначених проблем обумовили вибір теми дисертації, визначили мету й основні завдання, об'єкт і предмет дослідження.

Доведено, що основні принципи розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів мають відповідати загальноприйнятим у світовій практиці методам розроблення стратегічних документів. На думку автора, стратегія соціально-економічного розвитку туристичного регіону повинна розроблятися як документ, який має бути обов'язковим до реалізації і в обов'язковому порядку враховуватись при розробці іншої стратегічної документації соціально-економічного розвитку регіонів. Такий документ має бути виваженим і обґрунтованим, а обов'язковими елементами його структури повинні бути: SWОТ-аналіз; детально обґрунтовані стратегічні цілі, завдання і поетапний план їх досягнення.

А за історію… то наплести можна…

2 Туристична інфраструктура техногенних регіонів України.

Заглиблення в історію розвитку ландшафтів промислового краю, серед яких в

Україні Кривбас є типовим, засвідчило, що старі і часто вже зниклі виробничі об’єкти розвивались як природно-господарські територіальні системи. Обов’язковими елементами таких систем виступали 4 категорії антропогенних ландшафтів –гірничопромислові та заводські об’єкти, дорожні ландшафти (залізниці, мости, гужові та бруківкові автомобільні дороги, тунелі), селитебні (робітничі селища, садиби рудопромисловців, шахтарські кладовища) та обслуговуючі ландшафти (робітничі їдальні, контори рудників, бані).

В Україні останніми роками починає розвиватися промисловий туризм. Для виробників впровадження туристичних маршрутів й екскурсій є оригінальним способом представити свою продукцію, поліпшити імідж компанії й галузі в цілому. А для туристів - це можливість побачити виробничі потужності, ознайомитися з історією промисловості й довідатися, що відбувається зі знайомими їм товарами.  У багатьох областях України є промислові об’єкти, які можуть викликати інтерес у туристів з різних причин (табл. 2).

Таблиця 2

Об’єкти промислового туризму в областях України

Область	Об’єкт промислового туризму
1. Дніпропетровська	Завод соків та напоїв “Ерлан” (ТМ “Біола”), шахти “Більшовик”, “Батьківщина”
2. Донецька	Артемівський завод шампанських вин, соляна шахта в Соледарі, пивзавод “Сармат”, “АВК”, ДМЗ
3. Запорізька	ДніпроГЕС, Запорізька АЕС, ВАТ “Запоріжкокс”
4. Київська	ЧАЕС, пивзавод “Оболонь”
5. Луганська	Проект технопарку „Рудник”
6. Миколаївська	Південно-Українська АЕС, Завод “Зелений Гай”, компанія “Сандора”, Баштанський сир-завод, суднобудівний завод ім. 61 комунара, тури по винних підвалах найвідоміших виноробних господарств
7. Полтавська	Рудовидобувний кар’єр Полтавського гірськогозбагачувального комбінату (Ferrexpo Poltava Mining)
8. Тернопільська	Фабрика ялинкових іграшок, пивзавод
9. Харьківська	ЛВЗ “Prime”
Крим	Завод “Коктебель”

Найбільший інтерес для впровадження промислового туризму представляє Донбас. Місто Донецьк - одне із найбільших мегаполісів Європи, яке має високий промисловий, інвестиційний, кадровий, науковий й інноваційний потенціал, з розвинутою інфраструктурою ведення сучасного бізнесу. Нині у Донецьку функціонують два об’єкти промислового туризму - унікальний та загалом відомий у нашій країні й за кордоном Артемівський завод шампанських вин, розташований під землею на глибині 70-80 м, соляна шахта в Соледарі (глибина 280 м), де відбуваються найнесподіваніші і пам'ятні події. Так, у 2003 р. в одній з цих шахт запустили повітряну кулю - подія, що потрапила до книги рекордів Гінеса. У 2004 р. у соляній шахті вперше відбулася грандіозна культурна подія, яка стала вже традиційною. Тут на глибині 205 м у величному підземному залі заввишки 30 м з неповторною акустикою, пройшов концерт “Соляна симфонія”. Вже існує проект „Український техноленд”, який передбачає створення у м. Єнакієве культурного центру на базі закритих шахт „Юний Комунар” та „Профінтерн” (в останній можливий спуск туристів на глибину близько 1000 м). Багато об’єктів, придатних для промислового туризму, знаходяться в Кривому Розі Дніпропетровської області, зокрема, закрита шахта „Більшовик” (1200 м) „Батьківщина” (1500 м). При цьому для приймання туристів не потрібні великі капіталовкладення. На Луганщині з 2002 р. існує ідея створення технопарку „Рудник” у місцях, де уперше видобули кам’яне вугілля і де можна показувати в театралізованій формі металургійне виробництво давніх часів, відновити перший паровоз і навіть імітувати для туристів обвали й аварії в шахтах [12].