28. Класифікація податків.

У кожній країні діє цілий набір податків. Усі податки, залежно від різних ознак, поділяються на такі групи:

1.За формою оподаткування - прямі та непрямі.

2. залежності від органа, який здійснює стягування і розпорядження податком - державні та місцеві.

3.Від порядку використання - загальні та спеціальні.

1.Прямі податки - встановлюються на доход та майно фізичних та юридичних осіб, які проводять сплату податків. Прямі податки встановлюються безпосередньо шодо платника, їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування. До таких податків відносяться податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно та і».

Непрямі податки - це податки на товари і послуги, сплачені в ціні товару або включені в тариф. Оскільки непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Це так звані податки на споживання. До них відносяіься податок на додану вар і їсть, акцизний збір, мито.

2. Державні податки мають фіскальне значення, стягуються на основі законодавчих актів та надходять до того бюджету, який визначений у законі (податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, ПДВ, мито, акцизний збір).

Місцеві податки стягуються місцевими органами влади і надходять до місцевих бюджетів (податок на рекламу, комунальний податок, ринковий збір, курортний збір).

3. Загальні податки призначені для фінансування поточних І капітальних витрат державного і місцевих бюджетів без закріплення за будь-яким йидом бюджетів,

Спеціальні податки мають цільове призначення та стягуються для проведення фінансування певних заходів.

За економічним змістом об'єкта оподаткування:

— податки на доходи та прибутки — обов'язкові платежі, які справляються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий дохід підприємства;

— податки на споживання — обов'язкові платежі, які справляються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх сплата залежить не від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків;

— майнові податки — обов'язкові платежі, які справляються внаслідок наявності конкретного виду майна, що знаходиться в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів);

— ресурсні платежі або платежі рентного характеру — обов'язкові збори, які справляються в процесі використання ресурсних платежів, які знаходяться в державній формі власності.

ПРЯМІ ПОДАТКИ ПІДРОЗДІЛЯЮТЬ

1) реальні – податки на майно (податок на майно, транспортний податок, земельний податок);

2) особисті – податки на дохід або прибуток платника ( податок на прибуток, НДФЛ).

ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ВИКОРИСТАННЯ

1) податки загального призначення (абстрактні);

2) цільові (спеціальні) – для фінансування конкретних заходів (ЕСН).

РЕГУЛЯРНІ ПОДАТКИ – це податки, які стягуються з певною періодичністю в плині всього часу володіння майна або заняття платником яким-небудь видом діяльності, тобто часу існування об'єкта обкладання.

РАЗОВІ ПОДАТКИ – сплата разових податків пов'язана з певними подіями (наприклад, податок на майно).

Залежно від платника:

A.податки з юридичних осіб (податок на прибуток і т. ін.);

Б. податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел і т. ін.);

B.змішані — податки, що допускають як платника і юри­дичних, і фізичних осіб (податок з власників транспортних за­собів, земельні податки і т. ін.). При цьому змішані податки можна розділити на:

а)податки, що визначаються наявністю певних матеріаль­них благ (транспортні засоби, ділянка землі);

б)податки, що визначаються діяльністю платників (пода­ток на додану вартість, акцизний збір).