
- •146. Мета та механізм сек’юритизації на фінансовому ринку.
- •145. Класифікація учасників фінансового ринку.
- •144. Характеристика основних сегментів та підсекторів фінансового ринку.
- •143. Органи державного регулювання фінансового ринку: їх основні повноваження та функції.
- •142. Мета та завдання функціонування фінансового ринку
- •141. Суб’єкти та учасники фінансового ринку.
- •140. Класифікація фінансового ринку.
- •138. Сутність та функції фінансового ринку.
- •137. Мета, завдання створення та основні операції спеціалізованих фінансово-кредитних установ
- •139. Мета та завдання державного регулювання фінансового ринку.
- •136. Механізм забезпечення стабільності комерційних банків.
- •135. Необхідність створення та склад ресурсів комерційного банку.
- •134. Особливості власних та залучених ресурсів комерційного банку.
- •133. Характеристика активних та пасивних операцій комерційних банків.
- •132. Класифікація комерційних банків.
- •131. Завдання, функції та основні операції Національного банку України.
- •130. Загальна характеристика та особливості діяльності основних типів спеціалізованих фінансово-кредитних установ.
- •129. Характеристика основних операцій комерційних банків.
- •128. Сутність і призначення комерційних банків на сучасному етапі суспільного розвитку. Функції комерційних банків.
- •127. Сутність та основні типи грошово-кредитної політики центрального банку.
- •126. Центральний банк: його місце та роль у процесі державного регулювання економіки.
- •125. Поняття та механізм забезпечення стійкості кредитної системи.
- •124. Роль спеціалізованих фінансово-кредитних установ у кредитній системі.
- •123. Сутність та типи побудови банківської системи.
- •122. Характеристика основних елементів та інфраструктури кредитної системи.
- •121. Сутність та принципи функціонування кредитної системи.
- •120. Форми та види кредиту.
- •119. Суть, функції та роль кредиту в соціально-економічному просторі.
- •118. Характеристика ринку позичкових капіталів та його основних інструментів.
- •117. Причини та завдання грошових реформ.
- •116. Антиінфляційна політика держави.
- •115. Форми вияву та основні види інфляції. Причини та наслідки інфляції.
- •114. Інфляція як процес знецінення грошей.
- •113. Суть, класифікація та основні методи грошових реформ.
- •112. Методи регулювання інфляції.
- •111. Суть інфляції та її основні форми.
- •110. Основні теоретичні концепції інфляції.
- •109. Характеристика основних елементів валютних систем.
- •108. Необхідність розробки платіжного балансу.
- •107. Практика валютного регулювання в Україні.
- •106. Валютний курс та фактори, що впливають на нього.
- •105. Конвертованість валюти.
- •104. Сутність валюти та валютних відносин.
- •103. Світова та міжнародна валютні системи.
- •102. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.
- •101. Валютний курс.
- •100. Характеристика та основні складові валютних систем.
- •99. Сутність валюти та валютних відносин.
- •98. . Державне регулювання грошового обороту.
- •97. Ринкові та неринкові грошові системи.
- •96. Особливості систем паперового кредитного обігу.
- •95. Металеві грошові системи.
- •94. Види грошових систем та їх характеристика.
- •93. Структура та характеристика основних складових грошової системи.
- •92. Економічна сутність та необхідність існування грошової системи.
- •91. Закони грошового обігу.
- •90. Грошова маса та грошова база.
- •89. Суть, види та структура грошових потоків.
- •88. Характеристика основних сфер сукупного обороту.
- •87. Сутність грошового обігу та грошового обороту.
- •86. Властивості грошей.
- •85. Прояв дії функцій грошей в економіці.
- •83. Форми грошей та їх еволюція.
- •82. Економічна сутність грошей.
- •81. Історичні аспекти походження грошей.
- •80. Форми грошей та їх еволюція.
- •79. Основні функції грошей.
- •78. Характеристика основних теорій грошей.
- •77. Походження, сутність грошей.
- •76. Міжнародний неринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів.
- •75. Характеристика та особливості функціонування міжнародного ринкового механізму перерозподілу фінансових ресурсів.
- •74. Міжнародні кредитні відносини та їх учасники.
- •73. Сутність, значення та види іноземних інвестицій.
- •72. Функції та принципи міжнародних фінансів.
- •71. Міжнародні фінанси як економічна категорія.
- •70. Зміст і призначення фінансового контролю.
- •68. Управління фінансами.
- •67. Поняття і склад фінансового механізму.
- •66. Зміст і завдання фінансової політики.
- •65. Відмінні особливості страхування життя та ризикового страхування.
- •64. Характеристика та особливості співстрахування та перестрахування.
- •63. Особливості страхування в системі фінансових відносин.
- •62. Страхування як економічна категорія.
- •61. Господарські та соціальні ризики та їх вплив на економіку держави.
- •60. Система державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •59. Класифікація страхування.
- •58. Характеристика об’єктів та суб’єктів страхування.
- •57. Функції та принципи страхування.
- •56. Необхідність та сутність страхування.
- •55. Фінансова безпека громадянина.
- •54. Персональні (особисті) фінанси громадян.
- •53. Грошові потоки домогосподарств.
- •52. Функції та принципи фінансів домогосподарств.
- •51. Сутність фінансів домогосподарств як економічної категорії.
- •50. Система соціального захисту населення.
- •49. Фінансовий портфель громадянина, його склад.
- •48. Рівень заощаджень населення.
- •47. Склад та особливості формування фінансових ресурсів домогосподарств.
- •46. Сутність фінансів домогосподарств, їх значення у фінансовій системі держави.
- •45. Власний та позиковий капітал підприємства.
- •44. Формування собівартості продукції та її вплив на результати діяльності
- •43. Принципи фінансів суб’єктів господарювання.
- •42. Функції фінансів суб’єктів господарювання.
- •41. Фінанси суб’єктів господарювання як економічна категорія.
- •40. Фінансове планування на підприємстві.
- •39. Економічний зміст прибутку, його склад.
- •38. Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, її розподіл.
- •37. Грошові фонди і фінансові ресурси підприємств.
- •36. Необхідність та сутність фінансів підприємств.
- •35. Необхідність та принципи податкової роботи в Україні
- •34. Податкова політика України на сучасному етапі.
- •33. Податкова система України та особливості її становлення.
- •28. Класифікація податків.
- •27. Елементи податку.
- •26. Функції податків.
- •25 Сутність, призначення та необхідність податків.
- •24. Доходи та видатки місцевих бюджетів України.
- •23. Призначення місцевих фінансів та їх роль у забезпеченні економічного розвитку територіальних громад.
- •22. Повноваження учасників бюджетного процесу.
- •21. Принципи побудови бюджетної системи. Бюджетний устрій.
- •19. Сутність та необхідність державного кредиту.
- •18. Необхідність та структура державних видатків.
- •17. Соціально-економічна характеристика державних доходів.
- •16 Характеристика та склад державних фінансів.
- •15. Роль місцевих фінансів в економічній системі держави.
- •14. Сутність та принципи організації місцевих фінансів.
- •13. Бюджетний процес.
- •12. Бюджетний устрій та бюджетна система.
- •11. Сутність та призначення бюджету держави.
- •10.Склад державних фінансів та характеристика їхніх грошових потоків.
- •8. Фінансовий ринок: його структура та роль.
- •7. Фінанси суб’єктів господарювання як складова фінансової системи.
- •6. Державні фінанси та їх склад.
- •5. Організаційна структура фінансової системи.
- •3. Сутність та джерела формування фінансових ресурсів.
- •2. Функції фінансів: розподільча, контрольна, регулююча.
- •1. Предмет науки про фінанси. Сутність фінансів.
64. Характеристика та особливості співстрахування та перестрахування.
Співстрахування і перестрахування
Фінансовий стан страхової компанії безпосередньо залежить від структури її страхового портфеля, тобто від співвідношення застрахованих об'єктів. Збалансованість страхового портфеля досягається вирівнюванням страхових сум прийнятих до страхування ризиків для того, щоб виплати за окремими угодами не зруйнували фінансову базу страховика. Це можливо, оскільки розмір страхового фонду з усіх застрахованих об'єктів значно менший від загальної суми страхової відповідальності, й необхідність виплати відносно великих страхових сум за кількома угодами з ризиками з високою вірогідністю може призвести до втрати страхового фонду. Таким чином, виникає ситуація, коли страховик хоче, але з об'єктивних причин не може прийняти ризик до страхування, якщо ризик надто небезпечний. Необхідно збалансувати потенційну відповідальність, пов'язану із сукупною страховою сумою, з фінансовими можливостями страховика, і водночас надати йому можливість брати до страхування ризики будь-якого розміру з тим, щоб страхова компанія не була обмежена щодо отримання прибутку від діяльності на страховому ринку. Таким механізмом є перестрахування і його різновид — співстрахування, коли страховик залучає до укладення договору страхування інших страховиків.
Перестрахування — це система економічних відносин, пов'язаних з передаванням страховиком частини відповідальності за прийняті до страхування ризики на узгоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого страхового портфеля, забезпечення фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій. Відносини щодо перестрахування можуть мати як національний, так і міжнародний характер. До цих відносин можуть залучатися також іноземні страхові компанії.
Основною функцією перестрахування є вторинний розподіл ризику, завдяки якому здійснюється кількісне і якісне вирівнювання страхового портфеля. Закон України "Про страхування" зобов'язує страховика здійснювати перестрахування (співстрахування) у разі перевищення розміру угоди страхування можливостей її виконання за рахунок власних коштів і страхових резервів. Цим досягається захист страхового фонду на користь усіх клієнтів страхової компанії.
Механізм перестрахування передбачає участь у ньому кількох страхових компаній, у тому числі спеціалізованих перестрахувальних. Це дає змогу розосередити практично будь-який страховий ризик, тобто перестрахування дає змогу навіть невеликій страховій компанії взяти до страхування практично кожний ризик, що належить до категорії страхових.
Страхові компанії, задіяні в перестрахуванні, називаються пере-страховиками, а процес передавання ризику — цедируваннямризику, або перестрахувальною цесією. Страховика, який віддає ризик, називають цедентом, а перестраховика, що бере на себе ризик, — цесіо-нарієм.
Перестрахування може мати кілька ступенів послідовного розміщення (передавання) ризику (подрібнення ризику) у кількох перестраховиків — ретроцесій. Кожний наступний перестрахуваль-ник-цедент називається ретроцедентом, а кожний наступний пере-страхувальник-цесіонарій — ретроцесіонарієм.
Співстрахування (спільне страхування) - це система економічних відносин, що передбачають участь у страхуванні одного клієнта одразу кількох страховиків шляхом розподілу ризику на частини і укладення окремих договорів за кожною з цих частин. Як зазначалося, співстрахування є різновидом перестрахування. Кожний страховик відповідає за ризиком в узятій на себе частині. Страхова премія розподіляється між страховиками відповідно до частин узятого кожним ризику.