121. Сутність та принципи функціонування кредитної системи.

Необхідною умовою ефективної організації кредиту як форми економічних відносин і невід’ємного елементу процесу розширеного відтворення є функціонування кредитної системи.

Суть кредитної системи може бути виражена двояко:

1) кредитна система - це сукупність кредитних відносин, форм кредиту, методів кредитування і кредитних установ; кредитна система - це сукупність кредитних установ країни.

Частіше використовується друге визначення, що є більш вузьким та точніше характризує інституційну форму організації кредитних відносин в суспільстві через кредитні установи, які акумулюють вільні грошові кошти і надають їх у позику.Процес формування і розвитку кредитної системи визначається двома об’єктивними економічними передумовами:

на певному етапі суспільного розвитку з’являється потреба у специфічній формі підприємницької діяльності, пов’язаної з нагромадженням та розподілом тимчасово вільних коштів суб’єктів ринку;

розвиток товарного виробництва і розширення торгівлі обумовили зростання обсягів грошового обороту, що викликало необхідність його організації і технічного обслуговування.

Кредитна політика банку будується на принципах терміновості, повернення, цільового характеру, забезпеченості й платності.

Принцип терміновості означає, що позика має бути повернута позичальником банку в попередньо встановлений термін. Від дотримання принципу терміновості залежить можливість банку надавати нові кредити, оскільки одним із джерел кредитування є повернуті позики. Порушення цього принципу означає перетворення термінової заборгованості за позикою в прострочену.

Цільовий характер кредитування допускає вкладення позикових коштів у конкретні господарські процеси. Його дотримання дає банкові змогу приймати більш об'єктивне рішення про можливість і доцільність надання позики, є визначеною гарантією їхнього повернення.

Принцип забезпеченості кредитів має на меті захист інтересів банку і можливість не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника. Забезпеченням повернення кредиту можуть бути:

— застава різних видів майна позичальника, майнових прав, цінних паперів (сума застави має становити не менш як 125 % суми кредиту);

— гарантії банків або підприємств, майно третіх осіб;

- поручительства.

Критерієм фінансового стану клієнта є його платоспроможність і ліквідність балансу. Банк прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання чи відмову в наданні кредиту. Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:

— забезпеченість власними коштами;

— репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівництва, дотримання платіжної, договірної дисципліни);

— оцінка продукції, що випускається, наявність заявки на її реалізацію, характер послуг, що надаються на внутрішньому й зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту;

— економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень).