Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
marketing_shpori2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.28 Mб
Скачать

14. Методи визначення бюджету просування.

1. Неаналітичні методи:

А) Метод орієнтації на збут – розмір бюджету візначається у % або до збуту минулого року,або до очікуваного збуту майбутнього періоду, або до середнього збуту за декілька років.

Б) Метод заснований на залишковому принципі – бюджет визнач. як різниця між загальним бюджетом маркетингу і усіма іншими витратами на маркетинг.

В) Метод розрахунку бюджету від наявних коштів – бюджет визнач. як різниця між загальним доходом та усіма витратами не пов’язаними з маркетингом.

Г) Метод паритету з конкурентами(такі ж затрати, як у конкурентів).

Д) Метод визначення бюджету, виходячи з розрахунку на 1-цю виробленої продукції.

2. Аналітичні методи визначення бюджету на комунікації є значно складніші.

Метод визначення бюджету „ виходячи з цілей і завдань"

Фірма чітко визначає комунікаційні цілі, встановлює завдання, які слід вирішити для досягнення поставлених цілей, а потім формує відповідний бюджет; проводить відповідні рекламні дослідження, які дають змогу встановити залежності між видатками на просування, ступенем охоплення аудиторії рекламою і спонуканням до покупки товару. Метод цей ефективний, але складний у використанні.

Метод визначення бюджету на основі планування витрат

Згідно з цим методом спочатку складають розгорнутий річний план діяльності фірми у сфері комунікацій з кожної складової, зокрема з реклами. Визначають витрати на закупівлю рекламного простору у ЗМІ, матеріальні витрати на виробництво рекламоносіїв, адміністративні видатки, гонорари рекламним агентствам тощо. План диференційований по окремих товарах і збутових територіях. Зведені показники визначають величину рекламного бюджету, яка коригується з урахуванням фінансових можливостей фірми.

Отже, аналітичні методи ґрунтуються на пошуку залежностей між величиною бюджету на просування товару і ступенем досягнення поставлених цілей. Отримані результати мають обґрунтований характер, але застосування цих методів потребує додаткових витрат коштів і часу на відповідні дослідження, тому використовують їх доволі обмежено.

15,17. Фактори мікросередовища в маркетингу.

Мікросередовище об'єднує елементи, що безпосередньо впливають на діяльність фірми і зазнають на собі її зворотний вплив.

Фактори мікросередовища – до них нал. споживачі, конкуренти, постачальники, посередники, громадськість, контактні аудиторії.

Маркетингові посередники – це ті фірми й організації, які беруть участь у тому чи іншому етапі процесу маркетингу підприємства (маркетингові дослідження, збут, просування тощо). До них належать:торгові посередники – сприяють доведенню товару до кінцевого споживача;маркетингові фірми – здійснюють маркетингові дослідження на замовлення фірми; рекламні агентства – виступають суб’єктами маркетингових комунікацій фірми. Роль постачальників як фактора маркетингового мікросередовища визначається тим, що матеріально-технічні ресурси та комплектуючі вироби є вхідними елементами процесу виробництва товарів. У розвиненій ринковій економіці майже не існує проблеми постачання ресурсів. Підприємство має змогу вибирати постачальників за тими чи іншими критеріями (ціна, рівень обслуговування тощо). Вивчаючи споживача як фактор маркетингового середовища, необхідно звернути увагу на два основні питання: дослідження факторів, які впливають на поведінку споживача; прийняття споживачем рішення про купівлю товару. Громадськість – це люди та організації, які становлять реальний чи потенційний інтерес для фірми або впливають на можливість досягнення їх цілей. Громадськість може як сприяти, так і перешкоджати підприємству в реалізації його цілей. Наприклад, якщо у фінансових колах (банки, страхові компанії) склався негативний імідж підприємства, йому буде досить важко реалізувати можливість отримання фінансових ресурсів. Конкуренція – це боротьба за ринкову частку між фірмами, споживачі яких мають ідентичні або схожі потреби. Аналіз конкуренції дає можливість виявити ринкове положення фірми, конкурентоспроможність її товарів.

Контактні аудиторії – це групи, які виявл. зацікавленість до д-сті підпр. і можуть вплинути на досягн. цілей. Поділяються: внутрішні конт. ауд. (акціонери, керівництва), фінансові (аудитори, брокери), контактні ауд. держ. уст., конт. ауд. змін., конт. ауд. груп громадської дії, конт. ауд. публіки або лідери гром. думки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]