47,49. Політико-правові та соціально-культурні фактори зовнішнього середовища маркетингу.

Маркетингове середовище — сукупність суб'єктів, умов та сил, що діють за межами фірми і здатні вплинути на її маркетингову діяльність. Фактори зовнішнього середо­вища поділяють на дві групи: мікросередовище і макросередовище.

Мікросередовище становлять:

• споживачі;• конкуренти;• постачальники; • посередники; • контактні аудиторії.

Макросередовище — це фактори, які впливають на фірму та її мікросередовище і які вона НЕ може контролювати.

Поняття макросередовища визначають п'ять груп факторів:• економічні; соціально-культурні; політико-правові;

технологічні; природно-географічні.

Соціально-культурні фактори. Суспільство складається з груп людей, які мають різні культурні характеристики (ставлення до підприємництва, ролі жінок у суспіль­стві тощо). Культурні цінності навряд чи можна змінити, їх слід сприймати як об'єк­тивну реальність і враховувати в діяльності фірми. Наприклад, інститут шлюбу, тра­диції весільних церемоній не підлягають безпосередньому впливові з боку окремої компанії. Але туристичні фірми можуть пропонувати різні варіанти весільних подо­рожей для різних груп населення (для молодих пар, для подружжя, що святкує срібне весілля, та ін.).

Політико-правові фактори. Найважливішими елементами політико-правового се­редовища є:

• законодавство;

• урядові установи;

• впливові групи населення.

Митні тарифи, податкова система, закони та нормативні акти уряду, політична ста­більність або політичні конфлікти безпосередньо впливають на підприємницьку ак­тивність. Об'єднання споживачів, екологічні організації дедалі активніше впливають на прийняття рішень щодо закриття підприємств, діяльність яких суперечить регіо­нальним, екологічним та іншим життєво-важливим інтересам населення.

48,50. Види знижок у ціноутворенні для споживчого ринку.

Існує близько 20 різноманітних знижок — від простих знижок з прейскурантних цін до складних, які передбачають одночасне надання кількох видів знижок

Кількісні знижки — знижки за обсяг купленого товару. Визначаються як відсоток від загальної вартості встановленого обсягу поставки. Наприклад, якщо партія товару налічує більше 100 од. — знижка 5%.

Бонусна знижка, або знижка за оборот, надається постійним покупцям залежно від досягненого обороту протягом певного періоду, зазвичай року. При цьому встановлюється певна шкала знижок. Величина цих знижок може досягати 15—30%.

Прогресивна знижка надається покупцеві в разі купівлі великої кількості відомого йому. товару.

Знижка "сконто" означає знижку для тих клієнтів, які сплачують за товар раніше встановленого терміну або готівкою.

Дилерські знижки надаються посередникам зі збуту, покривають витрати дилера та забезпечують отримання певного прибутку. Ці знижки зазвичай становлять 15—20% роздрібної ціни. Часто використовуються на промисловому ринку при продажу склад­ного, стандартного устаткування.

Функціональна (торгівельна) знижка — знижка, яку продавці товару надають учас­никам каналу товароруху за виконання певних функцій щодо продажу, зберігання ведення обліку товару та його просування.

Товарообмінний залік (залікова знижка "трейд-ін") — зменшення ціни на новий товар у разі повернення старого зразка товару фірми або виробу фірми-конкурента Застосовується для товарів тривалого користування — автомобілів, комп'ютерів копіювальної техніки, а останнім часом до багатьох інших споживчих товарів.

Пільгові знижки встановлюються з метою стимулювання збуту певних видів товару. Фірма-виробник порцелянових виробів пропонує фірмі-дистриб'ютору знижку за те, що 5% загальної вартості замовлення буде укомплектовано на вибір виробника. Пільгові знижки стимулюють включення нових виробів до асортименту торгової фірми.

Експортні знижки — надаються під час продажу товару на експорт або при подальшому вивезенні його з країни. Застосовуються на ринках, де попит значно перевищує пропозицію.

Приховані знижки — знижки покупцеві у вигляді безплатних послуг або більшої кількості безплатних зразків.

Спеціальні знижки надаються постійним покупцям, а також покупцям, в яких прода-вець найбільше зацікавлений. Наприклад, знижки корпоративним клієнтам у разі купівлі двох та більше автомобілів.

Закриті (трансфертні) знижки використовуються у внутрішньофірмовому обороті.

Знижки на уторговування передбачаються на завершальному етапі узгодження остаточної ціни.

Клубні знижки надаються членам національних і міжнародних дисконтних клубів на послуги та товари.

Фінальні знижки — знижки на останню партію (одиницю) товару.

Складні знижки передбачають одночасне надання кількох видів знижок.

Негативні знижки, або надбавки до вартості товару. Можуть призначатися за невелику партію товару, більш високий рівень якості товару, за термінову доставку, за доставку товару безпосередньо до місця використання та інше.

51. Цілі ціноутворення:

Цілі пов’язані з обсягом продажу,спрямовані на максимізацію обсягів реалізації або частки ринку; Цілі пов’язані з прибутком,спрямовані на отримання максимального або задовільного прибутку,доходу від інвестицій,швидке отримання готівкових коштів. Цілі орієнтовані на конкуренцію,пов’язані або зі стабілізацією цін,або із позиціонуванням відносно конкурентів.

На рішення в області ціноутворення впливають як внутрішні , так і зовнішні фактори.

Внутрішні фактори включають такі, як маркетингові цілі компанії, стратегію маркетингового комплексу,організаційні рішення, витрати та попит.

► Маркетингові цілі. Найбільш пошир. з них є:

• Максимізація поточного прибутку.

• Збільшення частки ринку.

• Завоювання лідерства за якістю продукції.

• Забезп. виж.фірми в складних ринкових умовах.

►Стратегія маркетингового комплексу.

► Витрати впливають на кінцеву ціну товару

► Організаційні рішення .

Зовнішні фактори включають:

► Державне регулювання цін.  Держава вводить ряд обмежень, що захищають від недобросовісної конкуренції учасників ринку.

► Етап життєвого циклу товару.

► Канали розподілу.  Учасники каналів розподілу - прагнення незалежних учасників до одержання прибутку й отже, до збільшення ціни товару. Контроль за каналами з боку виробника.

► Конкуренти або стан ринку - співвідношення конкурентних сил залежить від типу ринку. Розрізняють чотири типи ринку :

◊ вільної конкуренції (наявність множини продавців і покупців, однорідністю і взаємозамінністю продуктів, відсутність ринкової сили) – роль маркетингових заходів мінімальна.;

◊ монополістичної конкуренції - велика кількість фірм, пропонуючих товари у великому діапазоні цін, особливу роль в процесі розробки товарних пропозицій грає формування ціни на товар.

◊ олігополістичної конкуренції – під-ва дуже чутливі до політики ціноутворення і маркетингових стратегій конкурентів.

◊ чистої монополії – 1-2 під-ва,державна монополія може встановлювати ціну низ же за собівартість,якщо товар має важливе значення для покупців,які невзмозі отримати його за повну вартість.

У разі регульованої монополії держ. дозволяє під-ву встановлювати такі ціни,які забезпечують отримання справедливої норми прибутку,яка дає їй можливість розширювати і підтримувати виробництво.

У разі нерегульованої монополії під-во самостійно встановлює будь-яку ціну яку витримає ринок.