9.Внутрішнє середовище маркетингу та характеристика його елементів.

Внутрішнє середовище маркетингу – це суб'єкти, сили і чинники, що знаходяться всередині самої фірми і контролюються нею. До них належать: сфера діяльності фірми, мета фірми, структура організації і місце в ній служби маркетингу, організаційна культура. Внутрішнє середовище аналізується по таких напрямках:

Ø кадри (потенціал, кваліфікація, результати праці, взаємовідносини між працівниками турфірми);

Ø організація управління (комунікаційні процеси, організаційні структури, розподіл повноважень та обов’язків, ієрархія управління);

Ø фінанси (ліквідність активів, прибутковість, інвестиційні можливості);

Ø маркетинг (продуктова стратегія, цінова стратегія, збутова стратегія, комунікативна стратегія).

Головною метою дослідження внутрішнього середовища маркетингу є виявлення сильних та слабких сторін в маркетинговій діяльності.

16.Історичні етапи появи маркетингу в світі та Україні

-З точки зору Пітера Друкера маркетинг з*явився в Японії приблизно у 1650 році.

-На Заході маркетинг виник в середині 19 ст. Першим, хто вказав на те, що маркетинг повинен стати центральною функцією підприємства, а створення кола споживачів – спеціальною роботою менеджера – був Сайрос Маккормік.

Розвиток як академічної дисципліни:

1901 – став викладатися короткий курс маркетингу в Ілінойському ті Мічіганському університетах

1905 – був прочитан курс лекцій «Маркетинг товарів» в Пенсільванському університет.

1910 – почав викладатися постійний курс «Методи маркетингу» в університеті Вісконсіна

1908 – З*явилась перша комерційна фірма, яка займалась маркетинговими дослідженнями.

1911 – на ряді великих під-в виникли відділи маркетингових досліджень

1926 – в США була організована Національна Асоціація Викладачів з маркетингу

В Україні та Росії маркетинг поширився лише на початку 90-х рр. 20 ст.

-1991-93 – маркетинг почали застосовувати у фін-банк сфері Укр та Росії

-Президентські вибори значною мірою сприяли проникненню маркетингових технологій на політ. ринок

-1994-98 – маркетинговий підхід почали використовувати на промислових під-вах

-вітчизняні товаровиробники почали широко використовувати маркетинг з метою своїх часток споживчого ринку.

17.Еволюція видів маркетингу від недиференційованого до індивідуалізованого.

Підпр.о може застосовувати 4 стратегії охоплення ринку: 1) недиференційований маркетинг – розгл. ринок як єдину однорідну сукупність споживачів, тобто підпр.виходить на ринок з одним товаром і розробл. єдиний комплекс маркетингу, концентр. при цьому увагу на заг. потр. спожив., залишаючи при цьому поза увагою їхні відмінності. Головна мета масового маркетингу – макс. збут, завдяки чому суттєво зменш. витрати на виробн.. і збут однієї продукції, це дає змогу підпр. знизити ціни на товар і гнучко вести цінову конкуренцію;

2) стратегія диференційованого маркетингу – відтвор. бажання виробника задовольн. потреби значної ринкової частки, але на відміну від недифер.маркет, диференційований маркетинг заснований на сегментації ринку та виході на декілька ринкових сегментів, та розробці для кожного з них окремого комплексу маркетингу. Ця стратегія дозволяє підпр. знизити рівень ризику та негат.ек. наслідки в разі невдачі на якомусь сегменті. Вона вимаг. найб. фін. витрат, що пояснюється такими факторами: збільш. інноваційні витрати; зростають виробничі витрати; зрост. адміністрат. витрати; підвищ. витрати на просування; збільшуються загальні витрати на маркетинг.

3) концентрований маркетинг – орієнтований на вузьку, специфічну групу споживачів, через спеціалізований комплекс маркетинг.

4) індивідуальний маркетинг – передб. розробку окремого комплексу марк. для кожного споживача.