
- •Тема 6. Калькулювання на основі д-сті
- •Тема 7. Аналіз релевантної інф. Для прийняття упр. Рішень
- •1. Процес прийняття рішень і релевантність облікової інф.
- •3. Рішення стосовно ціноутворення
- •Тема 8. Бюджетне планування
- •2. Переваги складання бюджетів та організація бюджетування
- •3. Етапи складання генерального (зведеного) бюджету
- •4. Контроль виконання бюджетів та аналіз відхилень.
- •Тема 9. Контроль і оцінка результатів д-сті. Облік за центрами відповідальності
- •1. Концепція центрів та обліку відповідальності.
- •4 Типи центрів відповідальності:
- •2. Калькулювання соб. За нормативними (стандартними) витратами
- •3. Види відхилень
- •Тема 10. Стратегічний упр. Облік
- •2. Збалансована система показників
- •3. Визначення цілей і основних показників функціонування
3. Види відхилень
Відхилення за прямими матеріалами та прямими витратами на оплату праці. Для прямих витрат і прямої праці визн. 2 види відхилень: відхилення за ціною (ставкою) та відхилення за кількістю (продуктивністю).
Відхилення за рахунок ціни = Фактична к-сть*(Фактична ціна-Стандартна ціна).
Відхилення за рахунок кількості = Стандартна ціна*(Фактична к-сть-Стандартна к-сть).
Відхилення за виробничими накладними витратами поділяються на змінними і постійними ВНВ. Відхилення за змінними ВНВ: 1. Відхилення за використанням. 2. Відхилення за ефективністю. 3. Загальне відхилення (відхилення від гнучкого бюджету).
Тема 10. Стратегічний упр. Облік
1. Сутність стратегічного обліку (в кінці 80-х років ХХ ст.).
Основні напрямки стратегічного упр. обліку: вихід за межі внутрішньої орієнтованості традиційного упр. обліку і отримання інф. про конкурентів; визначення залежності між стратегічною позицією, обраною компанією, і очікуваним застосуванням упр. обліку (тобто звітність з точки зору стратегічного позиціонування); отримання конкурентної переваги за рахунок аналізу способів скорочення витрат і / чи підвищення ступеня диференційованості продукції компанії за доп. вик.зв’язків в ланцюжку цінності і оптимізації факторів витрат.
2. Збалансована система показників
В 90-х роках ХХ століття Нортоном і Капланом була розроблена збалансована система показників (BSC), що містить збалансований набір фін. і нефін. показників, які дозволяють отримати більш повну картину бізнесу. Кількість таких показників повинна бути не більша 20 і охоплювати 4 основні сфери д-сті п-ва: фінанси, клієнти, внутрішні бізнес-процеси, навчання та зростання проф. персоналу.
Загрози та слабкі сторони методики BSC: Методика BSC не передбачає отримання миттєвого рез., оскільки орієнтована, перш за все, на довгострокову стратегію п-ва. Відсутність розробленої стратегії розвитку у більшості укр. компаній. Дефіцит кваліфікованих кадрів, наділених стратегічним баченням. Складність оцінювання важливості ключових показників.
3. Визначення цілей і основних показників функціонування
Типова послідовність розробки стратегії компанії при використанні моделі BSC складається з наступних етапів: Розробка базової стратегічної орієнтації компанії (місія, система цінностей компанії, принципові напрямки розвитку); Визначення стратегічних цілей за кожною з чотирьох сфер (перспектив) д-сті п-ва; Визначення індикаторів (показників) за стратегічними цілями кожної з 4 сфер (перспектив) д-сті п-ва; Визначення цільових значень для індикаторів стратегічних цілей кожної з 4 сфер (перспектив) д-сті п-ва; Розробка міроприємств (заходів), необхідних для досягнення стратегічних цілей за кожною з 4 сфер (перспектив) д-сті п-ва, визначення бюджетів, строків і відповідальних за реалізацію міроприєм