3. Рішення стосовно ціноутворення

Основними чинниками, що впливають на ціноутворення, є: Попит; Дії кон­курентів ; Витрати.

Економічна модель ціноутворення. Центральна риса ек. моделі ціноутворення — припущення, що фірма намагається встановити ціну реалізації на рівні, який забезпечує макс. прибуток.

Результат впливу ціни на обсяг реалізації наз. еластичністю ціни. Передбачення еластичності ціни дає змогу встановити динаміку маржинального доходу, що зменшується мірою зростання обсягу реалізації. Поряд з маржинальним доходом необхідно визначити маржинальні витрати. Аналіз маржинальних витрат і доходів уможливлює встановлення оптимальної ціни реалізації. Для визначення оптимальної ціни треба також розрахувати витрати для кожного рівня реалізації. Завершальним етапом є обчислен­ня прибутку для кожного рівня реаліза­ції та вибір найприбутковішої комбіна­ції ціни і обсягу. Розглянута модель ціноутворення має суттєві обмеження, що заважають широкому застосуванню її: важко визначити криву попиту та маржинальні витрати; не підходить до всіх типів ринку; не враховує всі чинники, що впливають на ціну; передбачає тільки одну мету фірми - максимізацію прибутку.

Ціноутворення на основі витрат. Найпоширенішою формою ціноутворення на основі витрат є ціноутворення за принципом "витрати плюс". Ціноутворення за принципом "витрати плюс" - метод ціно­утворення, за якого ціну визначають на підставі собівартості продукції (товарів, послуг) шляхом додавання до неї певної частки прибутку (націнки). Загальна формула ціни за принципом "витрати плюс" має вигляд: Ціна = Витрати + Націнка. Націнку визн. як відсоток витрат, базових для розра­хунку ціни: Націнка = Відсоток націнки * Витрати. Націнку можна розрахувати, на базі: змінних виробничих витрат; повної вироб.соб.; заг. змінних витрат; повних витрат.

Визначення процента націнки

Рентабельність інвестицій часто вик. компаніями як база для визначення процента націнки.

Цільове калькулювання. При цільовому ціноутворенні ціна на продукт визначена з врахуванням цін конкурентів і впливу покупців.

Кайзен костинг (система калькулювання для безперервного вдосконалення) - своїм призначенням в якості методу скорочення витрат нагадує цільове калькулювання. Різниця полягає у тому, що ця с-ма націлена на скорочення витрат на вироб. стадії повного життєвого циклу продукту. Кайзен – японський термін, який означає внесення покращень у процес невеликими, приростними порціями, а не шляхом масштабних іновацій. Основна відмінність с-ми калькулювання для безперервного вдосконалення від методу калькулювання цільової соб. полягає в тому, що в останнього значно більше можливостей для реалізації змін, так як він заст. на більш ранньому етапі життєвого циклу продукту.

Бенчмаркінг, еталонне оцінювання - процес вивчення і адаптації найкращих методів (найкращих практик) інших організацій для вдосконалення власних результатів фірми і для впровадження еталону оцінки інших внутрішніх показників виконання.