Тема 6. Калькулювання на основі д-сті

1. Сутність калькулювання на основі д-сті. Традиційні методи калькулювання соб. продукції були розроблені на початку минулого ст. за умов типового фабричного в-ва, яке мало такі хар.: значну питому вагу прямих витрат (прямі мат. витрати, прямі ви­трати на оплату праці тощо); відносно невелику к-сть допоміжних ф-ій (планування, закупівля, фін. менеджмент, контроль якості тощо); низький рівень автоматизації; масове або серійне в-во стандартної продукції; повільні зміни у продукції та методах в-ва.

Калькулювання на основі д-сті — с-ма кальку­лювання, що передбачає спершу групування накладних витрат за видами д-сті (процесами, операціями), а потім розподіл їх між видами продукції (робіт, послуг), виходячи з потреби останніх у відповідних видах д-сті. Впер­ше такий підхід було запроваджено у США на початку 60-х років XX ст., але сфера його застосування обмежувалася витратами на збут товарів. Поширенню цього методу сприяли публікації, авторами яких були професори Гарвардського універ-ту Р.Купер і Р.Каплан. На відміну від традиційної с-ми калькулювання, побудованої за принци­пом "продукція споживає ресурси", калькулювання на основі д-сті перед­б., що продукція споживає д-сть (виробничі процеси, операції), а д-сть споживає певні ресурси.

2. Розподіл накладних витрат на основі аналізу д-сті. Короткотермінові змінні витрати. Прикладом таких ви­трат є енергія на технологічні цілі. Для розподілу таких витрат можна застосову­вати бази, пов'язані з обсягом, зокрема машино-години. Довготермінові змінні ви­трати, які не змінюються при зміні обсягу д-сті, але змінюються (хоча й поступово) під впливом інших чинників. Приклад: витрати на зберігання матеріалів, переналагодження устаткування, планування вироб. процесу. Такі витрати можуть змінюватися внаслідок змін у номенклатурі продукції та складності в-ва. Довготермінові постійні витрати не змінюються впродовж тривалого періоду ані під впливом обсягу, ані під впливом інших чинників. Прикладом таких витрат є платня виконавчому директору. Питома вага таких витрат зазвичай є дуже малою.

Пул витрат (Cost Pool) — сукупність однорідних витрат, пов'язаних з певною д-стю. Ставка розподілу накладних витрат визн.:

Розподіл пулу накладних витрат за видами продукції здійснюють за фор­мулою: Ставка розподілу накладних витрат* Фактичне значення фактора накладних витрат. Труднощі впровадження АВС: Не потрібно приспособлювати АВС до фін. обліку. Фінансова група не повинна впроваджувати АВС без підтримки вищого керівництва. Не потрібно залучати консалтингові фірми, бо вони не мають знань про ваші операції. Якщо модель не досконала (використовує % при розподілі), вона скоро розвалиться.Індивіди «пручаються» впровадженню АВС. Працівники відчувають загрозу, яка випливає з пропозиції покращити їх роботу. Адже модель АВС може виявити: Неприбуткові продукти; Неприбуткових клієнтів; Неефективні види д-сті і клієнтів; Невикористовувані потужності.

Послідовність калькулювання на основі д-сті: Визначення основних видів д-сті (операцій), що споживають ресурси; Об’єднання накладних витрат у пули за видами д-сті; Визначення фактора витрат для кожного пулу накладних витрат; Обчислення ставки розподілу для кожного пулу накладних витрат; Віднесення накладних витрат до відповідних видів продукції (робіт, послуг).