11. Формування системних уявлень: Платон, Аристотель, Кант, а.Сміт.

Поняття «система» і «системність» грають важливу роль в сучасній науці і практиці. Починаючи з середини XX ст. ведуться інтенсивні розробки в області системного підходу в теорії систем. У той же час саме поняття системи має тривалу історію. Спочатку системні уявлення сформувалися в рамках філософії: ще

в античному світі було сформульовано тезу про те, що ціле більше суми його частин. Стародавні філософи (Платон, Арістотель та ін) тлумачили систему як світовий порядок, стверджуючи, що системність - властивість природи.

Принципи системності активно досліджувалися у філософії (наприклад, І. Кант прагнув обґрунтувати системність самого процесу пізнання) і в природних науках. Наш співвітчизник Є. Федоров у кінці XIX ст. прийшов до висновку про системність природи в процесі створення кристалографії. Принцип системності в економіці формулював і А. Сміт, який зробив висновок, що ефект

дії людей, організованих у групу, більше, ніж сума окремих результатів.

Різні напрямки дослідження системності дозволили зробити висновок про те, що це

властивість природи і властивість діяльності людини (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Системність як загальна властивість матерії

12. Класифікація видів систем.

Класифікація систем

Розглянемо спочатку деякі різновиди систем.

Абстрактні системи – це системи, всі елементи яких є поняттями.

Конкретні системи - це системи, елементи яких є фізичними об'єктами.

Вони поділяються на природні (виникають і існують без участі людини) і

штучні (створені людиною).

Відкриті системи - обмінюються із зовнішнім середовищем речовиною, енергією і інформацією.

Закриті системи - це системи, у яких немає обміну з зовнішнім середовищем. У чистому вигляді відкритих і закритих систем не існує.

Динамічні системи займають одне з центральних місць у загальній теорії систем. Така система являє собою структурований об'єкт, що має входи і

виходи, об'єкт, в який у певні моменти можна вводити і з якого

можна виводити речовину, енергію, інформацію. Динамічні системи представля-ються як системи, в яких процеси протікають у часі безперервно, і як

системи, в яких всі процеси відбуваються тільки в дискретні моменти часу.

Такі системи називають дискретними динамічними системами. При цьому в обох

випадках передбачається, що поведінка системи можна аналізувати в деякому про-

проміжку часу, що безпосередньо і визначається терміном «динамічна».

Адаптивні системи - системи, що функціонують в умовах початкової

невизначеності і мінливих зовнішніх умовах. Поняття адаптації

сформувалося у фізіології, де воно визначається як сукупність реакцій,

забезпечують пристосування організму до зміни внутрішніх і зовнішніх

умов. У теорії управління адаптацією називають процес накопичення та

використання інформації в системі, спрямованої на досягнення оптимального

стану при початковій безпосередності і мінливих зовнішніх умовах.

Ієрархічні системи - системи, елементи яких згруповані за рівнями,

вертикально співвіднесених один з іншим; при цьому елементи рівнів мають

розгалужені виходи.

Розглянемо деякі види класифікації систем за різними ознаками.

• Класифікація систем за походженням (рис. 2.3).

• Класифікація систем за описом змінних (рис. 2.4).

• Класифікація систем за способом управління (рис. 2.5).

• Класифікація систем за типом їх операторів (рис. 2.6).

Рис. 2.3. Классификация систем по происхождению

Рис. 2.4. Классификация систем по описанию переменных

Рис. 2.5. Классификация систем по способу управления

Рис. 2.6. Классификация систем по типу операторов