7. Сутність та основні поняття системного підходу.

Систем. підхід – це споіб мислення щодо організації та управ.,який можна трактувати як набір певних рекомендацій для керівників. Ця методологія пізнання всіх частин цілого за допомогою і цілого за допомогою його сладових частин.

Основ. терміни і поняття сист. підходу:

Стан системи- упорядкована множиння суттєвих властивостей, які має сист. в кожний момент часу.

Властивості сист. – це сукупність параметрів, що визначають поведінку системи.

Поведінка системи- це сукуп. зовн. і внутр. дій сист. , що зумовлюють форму її існування в зовн. середовищі та орієнтовані на реалізацію цілей в системі.

Дія- це подія, що відбувається із системою і зпричинена ін. подією.

Подія – це зміна хоча б однієї властивості системи.

8. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок. Атрибути зв'язку

Підсистема- це набір елем., що виступають автономним обєднанням всередині сист. і визнач. структур. цілісністю, наявністю підцілей функ-ня та комунікативним звязком та ін. елем. Виділення підсистеми залежить від типу системи, мети та механізмів її дослідження.

Підсистема п-ва:

• управлінська- приймає управ. рішення;

• технологічна- розподіл праці на окремі стадії ;

• технічна;

• виробнича(переробка, забезпечення, планування);

• соц;

• інформаційна;

• просторова;

Елемент- це відособлена частина системи, що має певні властивості та призначення.

Х-ка елементу сист.:

елем. виступає структурно-творчою частиною сист.;

елем. притаманні такі властивості які будуть викор. сист.

властивості елем. визачає їх місце в внутр. середовищі організації сист.

цілі системи визн. конкретну форму існування елем.

елем. і підсистема тісно повязані, взаємодія буде тим краща чим упорядкованіші звязки елем. та підсистеми.

Структура – це певна схема розміщення та взаємодії окремих компонентів системи.

Структура забез. надійне, стійке та ефект. функціонування сист. як певної цілісності.

Зв'язок- це перенесення матеріальних енергетичних або інформ. компонентів з одного обєкта в інший.

Основ. види звязків: зовн. і внутр., прямі і зворотні, генетичні, звякки перетворення, звязки взаємодії, звязки функціонування, звязки розвитку, звязки ууправління, суттєві і несуттєві, функціональні і лінійні.

Атрибути- постійні, необхідні ознаки властиві кожному елементу системи.До них належить: характер, сила і спрямованість.

9. Принципи організації.

Принципи організації. – за ступенем обгрунтованості- наукові та необгрунтовані, за ступенем універсальності – універсальні, специфічні, ситуативні, за способом реалізації – ті що самі реалізуються, реаліз. за допомогою природи і людини, реаліз. лише за допом. людини, за масштабами дій – в окремих елем. організації, між елем. організації, на основі організації вцілому.

Універсальні принципи організації склад. структур. принц. організації зокрема:

принцип ланцюгового звязку – полягає в тому, що будь-яке поєднання комплексів здійсн. через загальні ланки, що формують ланцюговий зв'язок.

Принцип інгресії – полягає в тому, що створ. звязків здійсн. шляхом появи комплексів- посередників, між елем. що організовується.

Принцип відбору(підбору) – будь-яка подія або твердження може розгляд. як збереж. або примноження одних активностей, зміцнення і посилення одних звязків, усунення послаблення ін.

Принцип рухомої рівноваги- в організац. формі ніколи не зберіг. у простому або чистому вигляді.

Принцип слабкої ланки- полягає в тому, що організ. цілісність визнач. стійкістю і відносин слабкої ланки.

З розглядом організації в 3-х станах(статика, динаміка, прогресивний розвиток) можна винести такі приципи:

І-група- принципи організ. статики або структуризації.

ІІ-група- принципи організ. динаміки або процесуалізації

ІІІ-група- принципи раціоналізації.

10. Зміст основних організаційний теорій (класична організаційна теорія, теорія організаційної поведінки, теорія існтитуційних змін, популяційно-екологічна (еволюційна) теорія, тектологія О.Богданова, ноосфера В.І.Вернадського).

Класична організаційна теорія поділ. на такі підтечії:

Наукове управ.(Тейлог,Гілберг)- замість прийняттявольових рішень необх. обгрунтувати кожен елем. роботи, тісно працювати з персоналом, оск. саме це забезпечує виконання роботи. Слід забезпечити обгрунтув. поділ праці і відповідну субординацію між керівником і виконавцями.

Теорія організації (Файоль) – Структурні принципи(розподіл праці, єдність мети і управління, відносини централізації і децентралізації, відповідальність і влада, пріорітет визначення мети), Принципи процесу (справедливість, дисципліна, винагорода персоналу, єдність команди, підпорядкування головному інтересу), Принципи кінцевого результату (порядок, стабільність, ініціатива)

Бюрократична теорія (Вебер)- усі завд. необх. для досягнення цілей слід поділити на високо спеціалізовані види робіт. Кожне завд. слід виконувати до постійнодіючої системи процедур з метою гарантування різних пит.Кожен співробітник повинен відпов. за свої дії або за дії своїх підлеглих. Кожна офіційна особа організації повинна вести справи безособно і формально.

Теорія організації поведінки (Саймон)- на його думку, організ. можуть спростити процес прийняття рішень шляхом обмеження цілей, на які спрямов. їхня діяльн. Кінцеві цілі організації форм. за такого комплексу дій: вибір загал. мети, пошук способів досягнення вибраної мети, прийняття способів досягнення мети як сукупності нових підрядних цілей і пошук детальних засобів для їх досягнення.

Теорія інститутів та інституціональних змін- засновник Д.Норд розглядав ринок як складну структуру, що охоплює різні інститути(закони, правила гри, кодекси, типи відносин і звязки).Усі зазначені інститути є рушійною силою сусп. та економіки.Організац. фактори відіграють більшу роль ніж техн., оск. призводять до зміни інститутів, які істинно вплив. на стан екон.

Теорія популяційно-екологічна- зовн. середовище, що зумовлює ті ознаки організації, які найбільше підходять для неї, розвив. так, що краще відповідати викликам і вимогам зовн. середовища.

Осн. принципи теорії природного відбору: варіація, добір, збереження, боротьба за виживання.

Тектологія О.Богданова- тектологія- це наука про універс. типи структур. перетворення систем.Головним для тектології вчений вважає становлення обєктивних закономірностей виникнення систем або організ. комплексів. Організ. за Богдановим- це процес постійних перетворень.

Ноосфера В.І.Вернадського- зміст полягає в тому, що поява людини на Землі започаткувала якісно новий етап еволюції планети. Активність людини прискор. еволюційні процеси, темпи, некерований розвиток люд. діяльн. є небезпечним і важкопередбачуваним, тому наступ час, коли в подальшому еволюції планети, а отже люд. і сусп. повинен буде спрямов. розум. Основ. положення вчення про ноосферу: 1. ноосфера-це ісор. останній стан геолог. оболонки біосфери, щоперетвор. діяльн. люд. 2- ноосф.- це сфера розуму праці.3- зміни ноосфери змін. як свідомо і підсвідомо діяльн. люд. 4- розв. ноосфери повяз. з розв. соц.-екон. факторів.