37) Сталість організації.

Існує : статистична і динамічна сталість

Статистична – ототожнюється з спокоєм , пасивністю.

Динамічна - ототожнюється з стабільним розвитком під-ва

Також є: зовнішня, внутрішня, успадкована сталість

В умовах командно - адмініст. сис-ма під-ва звисти до зовнішньої сталості , тобто сталість ,що досягнута управлінням ззовні. Для ринкової економіки характерна внутрішня сталість під-ва.

« Успадкованість» - це результат наявності певного запису міцності під-ва,що захищає його від випадковостей і різних змін дестабілізуючих факторів.

Сталість роз-ку – загальна концепція стосовно необхідності становлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, виконюючи їхню потребу в безпечному і здоровому довкілі .

Внутрішня стійкість – це такий загальний фін. Стан під-ва, при якому забезпечується стабільний високий результат фун-ня. В його основі досягнення лежить принцип активно реагувати на зміну внутрішніх і зовнішніх чинників.

Зовнішня стійкість під-ва – зумовлена стабільність економ середовища,в рамках якого здійснюється його діяльність. Вона досягається відповідно системою управ-ня типовою економікою в масштаб. Країни.

38) Сутність, базові принципи організаційного проектування.

Організаційне проектування — це комплекс робіт зі створення підприємства, формування структури і системи менеджменту, забезпечення його діяльності всім необхідним. Метою організаційного проектування є забезпечення високого рівня організованості діяльності підприємства (організації).

Принципи орг.проектування:

1)організ.структураупр. повинна відображати цілі та завдання організації

2)спеціалізація органів системи упр.,оптимальний розподіл праці між органами упр. і окремими працівниками,що забезпечував би творчими характ. праці і оптимальне навантаження

3)цикл роботи кожного функціонального підрозділу завершується конкретним мктер. результатом,тобто досягненням цілі даної ф-ї

4)первинність ф-й і вторинність органів упр.

5)функціональна замкнутість підрозділів апарату упр.

6)одно керованість

7)делегування повноважень

8)нормування структури упр. необх. пов’язувати з визн. Повноважень і відповідальності кожного працівника і органу упр. з встановленням сист.вертикальних і горизонтальних зв’язків між ними

9)організ.структура має бути адекватною в середовищі організації,яке виявляє суттєвий вплив на рівень централізації та децентралізації,розподіл повноважень і відповідальності,ступінь самостійності і масштабів контролю керівника

39). Гнучкість процесу

Організаційний процес повинен володіти гнучкістю, тобто способністю до оперативних змін.

Гнучкість орієнтації :• зміну пріоритетів і приватних цілей при збереженні головних; • перегляд поставлених завдань; • коригування складу і змісту виконуваних функцій; • зміна спрямованості у разі відхилення від встановлених орієнтирів. Гнучкість реалізації : • форм і способів реалізації; • складу і послідовності стадій; • таких параметрів, як тривалість, інтервали між стадіями, швидкість, інтенсивність і ін Гнучкість процесу : • можливість дії механізму саморегуляції, самокорректировки процесу, тому що при необхідності можуть бути оперативно змінені відповідні його характеристики; • більшу узгодженість між собою окремих стадій процесу, так як може бути своєчасно змінена орієнтація відповідних стадій; • велику надійність здійснення процесу, тому що при збоях можуть бути своєчасно внесені відповідні корективи. Гнучкість процесу : • підвищенням рівня його керованості; • гнучкістю системи, що забезпечує даний процес; • інформативністю процесу, що забезпечує повноту і своєчасність надходження інформації; • сприйнятливістю процесу до впливів з боку суб'єкта управління; • оперативністю процесу, що забезпечує своєчасність змін. • формуванням багатоваріантних структур реалізації процесу; • інтервальних значень тривалості процесу та його окремих стадій.

Поняття «гнучкість» супроводжують такі основні ознаки: вплив на систему, зміна властивостей або поведінки системи, включаючи адаптацію; наявність меж зміни.

гнучкість – це здатність системи, яка піддається певному впливу, нормативно або адаптивно змінювати свій стан і (або) поведінку в межах, обумовлених критичними значеннями її параметрів. Властивість гнучкості організації забезпечується багатьма факторами, наприклад: • принципами побудови організаційних структур; • технологічною (виробничою) гнучкістю, що дозволяє оцінити технологію виробництва, а також визначити, наскільки швидко можна перебудуватися на випуск нової продукції; • сучасними засобами комунікації; • характером виробничих відносин, включаючи стиль керівництва, організаційну культуру, психологічний клімат у колективі, наявність неформальних груп і т.д.; • рівнем кваліфікації працівників. Переважна більшість організацій характеризуються певною гнучкістю. Гнучкість структури виявляється в: • варіабельності зв'язків, з'єднань і конфігурацій; • заменяемости окремих структурних блоків, а також їх функціонуванні по дискретній схемі; • формуванні вторинного контуру структурних зв'язків: доповнюють, дублюючих, контрольних і коригувальних; • посилення середньої ланки структури; • широкому розвитку мережі периферійних зв'язків.