6.Ф.И их место в сист.Обществен.Отнош.(опр.Ф,характ.Ф,централиз и децентрализ ф)

Ф.є однією з найважл.екон.категорій,яка відображає екон.відносини в процесі створення та використ.грошових фондів.Фінанси є продуктом існування держави і товарно-грошових відносин. Зміст цього поняття пов’язаний з певною історичною епохою. Він відтворює еволюцію товарно-грошових відносин, розвинення функцій держави, а також методи і способи реалізації цих функцій.

Об’єктивна необхідність фінансів обумовлена такими явищами:

1) наявністю суспільного поділу праці;

2) наявністю товарно-грошових відносин (фінанси не можуть існувати без грошей);

3) наявністю різних форм власності;

4) наявністю держави і необхідністю виконання нею своїх функцій;

5) дією економічних законів розвитку суспільства.

З теоретичної точки зору фінанси визначаються як особливі економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування та використання централізованих та децентралізованих фондів у суспільстві здійснюються процеси розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу з метою досягнення соціально-економічного ефекту.

У практичному плані фінанси виступають сукупністю форм і методів формування централізованих і децентралізованих грошових фондів, їх розподілу і використання з метою досягнення завдань соціально-економічного розвитку. Таким чином сучасна наука про фінанси, незалежно від аспектів визначення цієї категорії підкреслює важливе суспільне призначення фінансів, їх роль у реалізації економічних і соціальних програм.

Дуже часто фінанси асоціюються з рухом грошових коштів, але фінанси – це не гроші. Проте матеріально-речовою формою фінансів завжди є фонди грошових коштів.

Залежно від рівня, на якому проходить формування фондів грошових коштів, вони поділяються на:

- централізовані, тобто ті, що створюються на рівні держави (Державний бюджет; місцеві бюджети; Пенсійний фонд; Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; Фонд соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; фонди міністерств та відомств тощо);

- децентралізовані, тобто фонди підприємств та організацій (амортизаційний фонд; фонд оплати праці; фонд виплати дивідендів; резервний фонд; фонди економічного стимулювання тощо).

7. Бюдж. С-ма і принципи побуд.(бюдж устройство, принципы.)

Під бюджетною системою слід розуміти сукупність окремих її ланок, юридично пов’язаних між собою, які базуються на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам.

Бюджетна система України - це сукупність Державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Державний бюджет висвітлює систему фінансових показників, які відображають створення і використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави. У ньому в найбільш загальній формі фінансово обґрунтовується прогноз економічного та соціального розвитку держави. Державний бюджет, віддзеркалюючи обсяг ресурсів, що мобілізуються в даному періоді, та їх використання, своїми результатами засвідчує загальне збалансування фінансових ресурсів і їх витрат. Фактично державний бюджет конкретизує фінансові ресурси адресно, територіально і галузево.

Структура бюджетної системи України:

Бюджетна система України складається з Державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет АР Крим, бюджети області, району, району в містах та бюджети місцевого самоврядування. До бюджетів місцевого самоврядування відносяться бюджети територіальних громад сіл , селищ, міст та їх

об'єднань.

Сукупність показників усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України , є зведеним бюджетом України.Він використовується для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку України.

Зведений бюджет АР Крим об'єднує показники бюджету АР Крим та зведені бюджети районів і міст республіканського значення.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету та зведених бюджетів районів і міст обласного значення цієїобласті, Зведений бюджет району об'єднує показники районного бюджету, бюджети міст районного значення, селищні та сільські бюджети цього району.

Зведений бюджет міста, яке мас районний поділ, включає міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

До бюджетної системи входять дві самостійні ланки-два бюджети міст республіканського значення - Кигва та Севастополя.

Бюджетна система України усього об'єднує понад 11700 бюджетів.

Бюджетна система України: 1.Державний бюджет 2.Місцеві бюджети: а)бюджет АРК б)бюджет області в)бюджет району г)бюджет району в містах д)бюджети місцевого самоврядування: Бюджети територіальних громад сіл, Бюджети територіальних громад селищ, Бюджети територіальних громад міст.

Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу України.

Згідно з Бюджетним кодексом бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

1) принцип єдності бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Цей принцип забезпечується закріпленням за бюджетами відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямків використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів самоврядування;

5) принцип обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності – при складанні і виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності полягає в тому, що розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

9) принцип справедливості та неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості – Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу – кожен з учасників несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.