31. Бюджетна політика: мета та основні задачі, проблеми, шляхи вдосконал

Бюдж політика – комплекс юр, ек, організаційних заходів щодо складання бюджетів, регулювання бюдж процесу, організації бюдж контролю. Це сукупність заходів держави з організації та використання бюдж. ресурсів для забезпечення його ек і соц розвитку. Основні пріоритети бюджетної політики знаходять своє відображення у бюджеті держави. Бюдж політика розробляється органами влади із залученням спеціалістів. Головна мета – розподіл ВВП міжгалузями гос-ва, соц групами населення та територіями.

Правова сторона цих процесів регламентується Бюдж кодексом У(2001). В ньому визначаються основні моменти функціонування бюдж сист, її структура, правові норми, встановлюються основні вимоги до бюдж процесу і правила міжбюдж відносин.

Проект основних напрямів бюдж політ на наступний бюдж період зазначає показники обсягу ВВП, індексів споживчих цін, прогнозного офіційного курсу нац грошової одиниці.

Бюдж політика залежить від внутрішніх та зовн. факторів. До внутрішніх віднос.:

-форма власності

-стрктура економіки

-соц. склад населення (рівень добробуту, інтелект. рівень)

-стан розвитку екон-ки

- організація грош. обороту

-стабільність грош одиниці

До зовнішніх:

-екон взаємовідносини з інш державами (поставка сировини, енергії тощо)

-експортні можливості держ

-інтеграція в світ ек сис-му

Осн. напрямки бюдж. політики:

-сприяння процесу макроекн. стабілізації, подолання інфляції та структурн перебудови

-проведення податк політики в напрямку стимулювання підприємн діяльності нац виробників

-проведення структурних реформ за критерієм єк росту та підвищення рівня ек-ки

-формування взаємовідносин в бюдж сис-мі в напрямку забезпечення самостійності місцевихбюджетів

-оптимізація рівня бюдж дефіциту та держ боргу

Бюдж політика реаліз за допомогою 2 складових:

-бюдж стратегії – довгостроковий курс бюдж політики

-бюдж тактики – методи реалізації бюдж політики на короткий строк

Бюдж політ є важливою складовою держ регулювання ек. Основна її ф-я – фін підтримка виробництва і соц програм. Від напрямків і механізмів фін підтримки значною мірою залежить ефективність регулювання ек на шляху її переходу до ринкових відносин. Розвиток ринкових відносин, їх зміцнення і вдосконалення, потребує підвищення ролі бюджету як системи ек відносин розподілу і перерозподілу нац доходу через держ фінанси. При цьому бюдж не лише виконує розподільні ф-ї, а й бере участь у створенні фін ресурсів держави.

Перспективи бюдж політ як складової фін політики невіддільні від розвитку єдиної цілісної сист фін відносин у напрямку досягення збалансованості ек інтересів усіх суб’єктів розширеного відтворення. Хоча в окремі роки орієнтири бюдж політики дещо змінювалися, у цілому бюджету була властива соціальна спрямованість, а основне за­вдання, що стояло перед бюджетом, полягало в забезпеченні соціального захисту населення. Але рівень соціального за­хисту громадян і фінансування соціальної сфери перебувають на дуже низькій відмітці. У результаті тривалої політики соці­ального захисту потреба в ньому не тільки не зменшувалася, а й постійно зростала і продовжує зростати. За таких умов стабілізувати бюджет дуже важко, якщо взагалі не неможливо. Тому результативність подібної бюджетної по­літики можна оцінити тільки негативно, хоча, звичайно, ми розуміємо об'єктивну потребу в цих видатках.У цілому бюджетній політиці був властивий пасивний ха­рактер. Вона була спрямована не на протидію негативним тен­денціям і виведення країни з економічної і фінансової кризи, а на ліквідацію наслідків кризи. Можливо, це і необхідно, але за подібного підходу криза може тривати нескінченно, а потреба в соціальному захисті, що вимагає значних коштів, набуває хронічного характеру. Проте світова практика свідчить, що бюджетна політика може відігравати й активну роль у виве­денні країни з економічної кризи.