
- •1. Сутність категорій «менеджмент» та «управління».
- •2. Складові сучасної системи акреативного менеджменту.
- •3. Класифікація видів управління.
- •4. Зміст технічного та господарчого управління.
- •10. Адміністративна та операторна форми управлінського труда.
- •11. Етапи становлення сучасної науки і практики менеджменту.
- •5. Складові сучасного державного менеджменту України.
- •8. Класифікація сучасних форм управлінського труда.
- •6. Характеристика елементів менеджменту як системи.
- •9. Зміст евристичної форми управлінського труда.
- •12. Основні ознаки домонополістичного етапу.
- •7. Особливості структури менеджменту як виробничого процесу.
- •13. Етап "наукового менеджменту" - представники та основні погляди.
- •14. Етап "адміністративно-бюрократичний підхід" - класична школа.
- •15. Етап "рух за гуманні стосунки".
- •19. Завдання та зміст управління виробництвом, мтз та збутом у фірмах.
- •16. Сучасний етап розвитку менеджменту та його принципові положення.
- •17. Етапи формування управлінської науки в Україні.
- •21. Завдання та зміст управління фінансами підприємства.
- •18. Сучасна класифікація об'єктів та видів управління господарюючих суб'єктів.
- •20. Управління інноваціями та маркетингом на підприємстві.
- •23. Ознаки фірми як юридичної особи.
- •26. Особливості організації та менеджменту в діяльності спд (пп).*
- •32. Економічні методи менеджменту.
- •24. Сучасна загальна класифікація організацій - перелік та характеристика критеріїв.
- •25. Сучасні організаційно-правові форми бізнесу.
- •27. Приватне підприємство - організація діяльності та управління.
- •28. Менеджмент в тов та тдв.
- •29. Особливості та управління виробничих кооперативів.
- •30. Організація менеджменту ват та зат
- •33. Організаційно-розпорядні методи менеджменту.
- •34. Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •31. Суть та класифікація методів менеджменту.
- •41. Сучасна класифікація організаційних структур управління.
- •35. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.
- •36. Суть та зміст функції "планування".
- •43. Матричний тип організаційної структури управління, її переваги та недоліки.
- •42. Порівняльна характеристика лінійної та функціональної організаційних структур.
- •37. Функція менеджменту "організація", її роль та значення.
- •47. Сучасна класифікація управлінських рішень.
- •38. Функція менеджменту "мотивація".
- •39. Функція менеджменту "контроль».
- •40. Поняття організаційної структури управління, фактори що її визначають.
- •44. Наукові принципи формування організаційних структур управління.
- •45. Сучасні вимоги до побудови організаційних структур управління.
- •58. Професійні, особисті та ділові якості успішного менеджера.
- •60. Характеристика авторитарного стилю керівництва.
- •2. Складові сучасної системи акреативного менеджменту..
- •46. Сутність поняття "управлінське рішення", його місце в менеджменті фірми.
- •48. Технологія розробки управлінських рішень.
- •56. Система вимог до сучасного менеджера.
- •50. Поняття та характеристика комунікацій в менеджменті.
- •59. Поняття "стиль керівництва". "Стильові шкали".
- •51. Поняття інформації в комунікаціях та її види.
- •61. Характеристика демократичного стилю керівництва.
- •54. Документи та інші носії інформації у менеджменті.
- •62. Характеристика ліберального стилю керівництва.
- •67. Соціальна та юридична відповідальність менеджерів.
- •57. Система навичок сучасного менеджера.
- •63. Поняття конфлікту, його типи та чинники.
- •64. Сучасні методи вирішення конфліктів.
- •65. Основні вимоги до формування дієздатного колективу.
32. Економічні методи менеджменту.
Найбільш уживаною класифікацією методів уважають методи за характером впливу. їх поділяють на:
• економічні; • адміністративні; • соціально-психологічні.
Відносини управління ґрунтуються передусім на економічних відносинах і об'єктивних потребах, а також інтересах людей. Тому економічним методам в управлінні приділяють головну увагу. Економічні методи впливають на майнові інтереси організації та її персоналу. їх роль полягає в таких аспектах:
— стимулювання діяльності організації на задоволення потреб суспільства (система податків, банківські кредити);
— мотивація роботи персоналу організації (зарплата, премії). Основне завдання економічних методів — поставити органи
керівництва і трудові колективи в такі умови, за яких вони могли б максимально повно враховувати економічні наслідки своєї управлінської та виробничої діяльності. В управлінській практиці економічні методи керівництва найчастіше розрізняють за такими формами: планування, аналіз, госпрозрахунок, ціноутворення та фінансування.
24. Сучасна загальна класифікація організацій - перелік та характеристика критеріїв.
Організація – це систематизоване і свідоме об’єднання дій людей, що передбачає досягнення певних цілей на основі визначених правил і процедур. Організація являє собою об'єднання людей, які займаються спільною діяльністю, і утворення, що створюється і функціонує для досягнення певної цілі, з метою реалізації потреб і інтересів, та має межі. Нині це поняття широко вживається в багатьох науках і в практичній діяльності, у загальному воно означає:
• внутрішню упорядкованість, узгодженість, взаємозалежність елементів, що забезпечують досягнення цілей системи;
• об'єднання людей, спільна діяльність яких спрямована на реалізацію встановлених програм на основі певних правил і процедур.
Метою організації є створення ефективного зв'язку між окремими компонентами системи, об'єднання різнорідних зусиль працівників, спрямування їх в одному руслі, що дало б можливість досягти поставлені цілі. Якщо організація має одну ціль — це проста організація, якщо більше — складна. Хоча переважна більшість сучасних організацій — складні.
КРИТЕРІЇ ТА ТИПИ ОРГАНІЗАЦІЙ
Організації поділяються на формальні та неформальні. Формальні організації - це групи людей, діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується з метою досягнення певної мети. Надалі формальні організації будемо називати просто організаціями. Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно. Якщо організація має одну мету - то це проста організація. Але в економіці в основному діють складні організації, які характеризуються набором взаємопов'язаних цілей. Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів. Організація складається з керуючої та керованої підсистем. Надалі термін «підсистема» можна замінити терміном «система». Керуюча система включає ті складові елементи, які забезпечують процес управління. До складу керованої системи входять елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.
Нові типи організацій:• ендократичні (ті, що вдаються до нестандартних, складних робіт, у галузях високих технологій);• багатомірні організації — орієнтуються, на відміну від двомірних, не лише на ресурси і результати, але й на територію, ринок і споживачів;• партисипативні — побудовані на активній участі працівників в управлінні;• підприємницькі організації — орієнтуються на зростання та здебільшого базуються на власних можливостях, ніж на підконтрольних ресурсах;• орієнтовані на ринок, це ті організації, в яких усі їх частини групуються навколо певного ринку (ринків).
Для досягнення успіху, організації необхідно, щоб виконувались такі принципи:• цілі мають бути зрозумілими всіма працівниками;
• систему цілей потрібно спрямовувати на реалізацію глобальної мети організації;• інформаційні канали не варто перевантажувати та встановлювати логічні зв'язки;• працівникам потрібно надавати чіткі інструкції, що регламентують їх діяльність;• для задоволення працівників роботою слід застосовувати систему мотивації.
Формування та функціонування об'єднань в Україні мають свої особливості, які визначаються умовами перехідного періоду від адміністративно-командної системи економіки до ринкової. Тому слід шукати найбільш ефективні форми об'єднань.
Один з напрямів сучасного етапу економічної реформи в Україні — пошук шляхів демонополізації та розукрупнення великих підприємств. Розв'язання цієї проблеми повинно супроводжуватися формуванням нових ефективних зв'язків між підприємствами. Так, комерціалізація великих торговельних об'єднань показала, що ефективність діяльності цих утворень найбільше залежить від їх взаємодії в нових умовах.