3.4.4. Особливості ультразвукових коливань, вплив

на людину, нормування, захист від ультразвуку

Ультразвукові хвилі можуть поширюватися у будь-якому середо­вищі: рідкому, твердому, газоподібному. Швидкість поширення у цих середовищах різна і залежить від їхніх властивостей. Частотна ха­рактеристика і довжина хвилі (менша, ніж у чутних звуків) значною мірою визначають особливості поширення ультразвукових коливань у навколишньому середовищі.

Ультразвук за способом передачі від джерела до людини буває:

65535. повітряним, що передається через повітряне середовище;

65535. контактним, що передається на руки працюючої людини через тверде чи рідке середовище.

За спектром ультразвук поділяють на дві групи:

65535. низькочастотний, коливання якого передаються людині повіт­ряним та контактним шляхом (від 1,12-Ю⁴ до 1,0-10⁵ Гц);

65535. високочастотний, коливання якого передаються людині тільки контактним шляхом (від 1,0-10⁵ до 1,0-10⁹ Гц).

Вплив ультразвуку на організм людини спричиняє головний біль; утому; підвищену збудливість; закладеність у вухах; відхилення з боку вестибулярного, слухового, зорового та інших аналізаторів;

порушення ендокринних та обмінних процесів; зміни функції серце­во-судинної системи. У вираженій стадії захворювання відбувається органічне ураження центральної нервової системи, можливі діенце-фальні кризи, психічні порушення, втрата працездатності.

Нормованими параметрами ультразвуку, утворюваного коливан­нями повітряного середовища у робочій зоні, є рівні звукового тиску Іу(дБ) у третинооктавних смугах із середньогеометричними частота­ми 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 50,0; 63,0; 80,0; 100 кГц.

Нормованим параметром ультразвуку, що передається контакт­ним шляхом, є пікове значення віброшвидкості у частотному діапа­зоні від 0,1 до 1,0-10³ МГц або його логарифмічний рівень у дБ, який визначається за формулою:

4=201_ё-^, (3.52)

де V - пікове значення віброшвидкості, м/с; У₀ - опорне значення ві­брошвидкості, що дорівнює 5-Ю-⁶ м/с.

Для ультразвуку при контактній передачі допускається застосову­вати як параметр, що нормується, інтенсивність у ватах на квадрат­ний сантиметр (Вт/см²).

Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 та ГОСТу 12.1.001-89 допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах із середньо-геометричними частотами 12,5; 16; 20; 25; 31,5-100 кГц на робочих місцях від ультразвукових установок наведено у табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах на робочих місцях

Середньогеометричні частоти третинооктавних смуг, кГц	12,5	16	20	25	31,5-100
Допустимі рівні тиску, дБ	80	90	100	105	110

Допустимий рівень ультразвукових тисків в октавних смугах із середньогеометричними частотами 16; 31,5; 63 кГц та вище подано у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Допустимий рівень ультразвукових тисків в октавних смугах на робочих місцях

Середньогеометричні частоти октавних смуг, кГц	16	31,5	63 та вище
Допустимі рівні тиску, дБ	88	106	110

Максимальне значення ультразвуку в зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устатку­вання протягом 8-годинного робочого дня, не повинна перевищувати значень, наведених у табл. 3.6.

Заходи боротьби з несприятливим впливом ультразвуку на орга­нізм людини аналогічні заходам захисту від чутних звуків:

1. зменшення випромінювання звукової енергії у джерелі при проектуванні (за рахунок підвищення номінальних робочих частот УЗ-установок);

1. локалізація дії ультразвуку конструктивними та плануваль­ними рішеннями (розміщення УЗ-приладів в окремих примі­щеннях, кабінах із дистанційним управлінням; улаштування систем блокування, застосування кожухів, екранів, облицьов-ки кабін та приміщень звукопоглинаючими матеріалами таін.);

1. організаційно-профілактичні заходи (інструктаж, раціональ­ний режим праці та відпочинку, медичні огляди, тимчасове або повне усунення від роботи в умовах інтенсивного ультра­звуку);

1. індивідуальні засоби захисту (протишуми ВЦНДІОП, уклад­ки ФПШ).