3.4.2. Захист від шуму

Засоби захисту від шуму, що застосовуються на машинобудівних підприємствах, поділяються на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та індивідуального захисту (313). Класифікація засобів колективного захисту наведена на рис. 3.8.

де Р

^ тт

відповідно, звукова потужність, що падає на перепону,

і та, що проходить за неї, Вт.

Звукоізолююча здатність одношарової плоскої огорожі залежить від частотної характеристики повітряного шуму і в загальному ви­гляді наведена на рис. 3.10.

Я, ДБ

0,125 0,5 1 2 1/1_гр

Рис. 3.10. Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму одношаро­вою плоскою огорожею: 1- частота звукових коливань, Гц; 1 - гранична (критична) частота коливань пластини (частотахвильового збігу), Гц

Граничну частоту коливань пластини можна обчислити так:

„2

І

(3.48)

де с - швидкість звуку в повітрі, м/с; с_н - швидкість поздовжніх хвиль у пластині, м/с; /г - товщина пластини, м.

Зміна звукоізолюючої здатності огорожі пов'язана з резонансними частотами, найбільший інтерес із яких викликає перша, що визна­чається за формулою:

'1 1 ^

(3.49)

44

де а і Ь - розміри пластини (огорожі), м.

У частотній характеристиці звукоізоляції огорожі Д можна ви­ділити кілька ділянок, де звукоізоляція підпорядковується певним закономірностям.

У ділянці резонансних частот, що перебувають, як правило, у низькочастотному діапазоні (до 20-45 Гц), звукоізоляція залежить від внутрішнього тертя в матеріалі огорожі. На частотах вище пер­ших двох-трьох резонансних частот звукоізоляція підкоряється так званому закону мас, коли звукоізоляція Д залежить тільки від по­верхневої густини т_п, кг/м² (маса 1 м² огорожі) та частоти звуку /, Гц і визначається за формулою:

Д=201_ё(ттг_н/)-47,5, дБ. (3.50)

Зі збільшенням т_п або / удвічі звукоізоляція зростає на 6 дБ.

Починаючи з частоти 0,5/_гр звукоізоляція зменшується, набуваю­чи мінімального значення на частоті / = / .

На частотах / > / звукоізоляція залежить від циліндричної жорсткості огорожі, поверхневої густини та внутрішнього тертя; зро­стання звукоізоляції становить 7,5 дБ/октави.

При проектуванні одношарових огорож необхідно враховувати ці особливості ізоляції. Особливу увагу слід звертати на відсутність збігу максимуму шуму, який ізолюється, з частотою / .

Звукоізолюючі кабіни використовують для розташування пультів дистанційного управління або робочих місць у шумних приміщен­нях. За допомогою звукоізолюючих кабін можна забезпечити прак­тично будь-яке потрібне зниження рівня шуму. Як правило, кабіни виготовляють із цегли, бетону або інших подібних матеріалів, а та­кож збірними з металевих панелей. У цехах із джерелами теплового випромінювання кабіни мають забезпечувати також необхідний за­хист від цього шкідливого фактора.

Звукоізолюючі кабіни збірної конструкції встановлюють на гумо­вих віброізоляторах.

Застосування звукоізолюючих кожухів є ефективним, простим та дешевим способом зниження шуму на робочих місцях. Для до­сягнення максимальної ефективності кожухи мають цілком закри­вати машину (агрегат, обладнання). Конструктивно кожухи виго­товляються знімними, розсувними або капотного типу, суцільними герметичними або неоднорідної конструкції з оглядовими вікнами, з дверцятами, що відчиняються, з отворами для ведення комуніка­цій та циркуляції повітря.

Кожухи виготовляють із листових вогнетривких або важкозай­мистих матеріалів. Внутрішні поверхні стінок кожухів мають бути облицьовані звукопоглинаючим матеріалом, а сам кожух - ізольова­ний від вібрації основи.

Для суцільного герметичного кожуха необхідна звукоізоляція Д_кож забезпечується за рахунок звукоізоляції стінок кожуха Д і ви­значається за формулою:

Д =Д+101іа,, (3.51)

кож ° обл' ^у '

де а_о6л - ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання облицювання внутрішньої поверхні кожуха; Д - звукоізоляція стінок з облицюван­ням зі звукопоглинаючих матеріалів.

Акустичні екрани та огорожі можуть улаштовуватися як у ви­робничих приміщеннях для захисту робочих місць від шуму агрега­ту, що обслуговується, а також сусідніх агрегатів, так і на території підприємства з метою зниження шуму, що створюється відкрито встановленими джерелами, в адміністративно-побутових приміщен­нях та у житлових забудовах. Застосування екранів у приміщеннях виправдане тільки в тому разі, коли рівень звукового тиску в роз­рахунковій точці, що створюється прямим звуком від джерела, яке екранується, є значно вищим від рівнів відбитого звуку в цій точці.

Засоби звукопоглинання застосовують для зниження шуму на робочих місцях, що розташовуються у приміщеннях з джерелами шуму, або у тихих приміщеннях, у які проникає шум із сусідніх шумних приміщень. До цих засобів належать звукопоглинаючі об-лицьовки та штучні звукопоглиначі. Обладнання їх у приміщеннях називається акустичною обробкою.

Акустичний ефект звукопоглинаючої облицьовки та штучних по­глиначів ґрунтується на зменшенні інтенсивності відбитого звуку. Поглинання звуку зумовлене переходом коливальної енергії звукової хвилі у теплоту внаслідок втрат на тертя у звукопоглиначі.

Засоби звукопоглинання, що використовуються для акустичної обробки приміщень, поділяються на три групи:

1. звукопоглинальні облицьовки у вигляді акустичних плит повної заводської готовності з жорсткою та напівжорсткою структурою - плити типу «Акмігран», «Акмініт», «Сілакпор», ПА, ПС та ін.;

1. звукопоглинальні облицьовки із шару пористо-волокнистого матеріалу (скляного або базальтового волокна, мінеральної вати) у захисній оболонці з тканини або плівки із перфорова­ним покриттям (металевим, гіпсовим тощо) - плити «Москва», «Методія» та ін.;

1. штучні поглиначі, що є одно- або багатошаровими об'ємними звукопоглинальними конструкціями у вигляді куба, парале­лепіпеда, конуса, стелі приміщення. Одним із різновидів таких звукопоглиначів є звукопоглинаючі куліси у вигляді плоских пластин із мінераловатних плит в оболонці з тканини або плівки.

Глушники шуму. На машинобудівних підприємствах підвищений шум на робочих місцях та в житловій забудові часто створюється при роботі вентиляторних, компресорних і газотурбінних установок, систем скидання стиснутого повітря, стендів для випробувань різних двигунів. Зниження шуму аеродинамічного походження досягається обладнанням глушників у каналах на шляху поширення шуму від його джерела до місця всмоктування або викиду повітря та газів. Глушники бувають абсорбційні, реактивні та комбіновані. Зниження шуму в абсорбційних глушниках відбувається за рахунок поглинан­ня звукової енергії застосовуванними у них звукопоглинаючими ма­теріалами і конструкціями, а у реактивних - унаслідок відбивання звуку назад до джерела. Комбіновані глушники мають властивість як поглинати, так і відбивати звук. Вибір типу глушників залежить від конструкції установки, яку потрібно заглушити, спектра та по­трібного зниження шуму.

Організаційно-технічні засоби складаються з технічних (кон­структивні рішення зі зниження шуму в джерелі) та організаційних, до яких належать:

65535. позначення робочих місць з рівнем звуку понад 80 дБА мітками шумової небезпеки. Постійне перебування у таких зонах мож­ливе тільки із застосуванням засобів індивідуального захисту;

65535. обмеження часу перебування людей у зоні підвищеного шуму без засобів індивідуального захисту органів слуху згідно зГОСТом 12.1.050-85;

65535. обов'язкове проведення для осіб, що працюють в умовах інтен­сивного виробничого шуму, попереднього та періодичного ме­дичних оглядів (аудіометричний контроль).

До засобів індивідуального захисту від шуму належать:

1. протишумові укладки - м'які та жорсткі;

1. навушники, що забезпечують зниження рівнів звукового тис­ку в зоні високих частот 30-35 дБ;

1. протишумові шоломи, які застосовуються при рівнях звуку більше 130 дБА.