
- •1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •1.2. Концепція управління охороною праці в Україні
- •1.2.1. Загальні положення
- •1.2.2. Державна політика управління охороною праці
- •1.2.3. Реформування у сфері управління охороною праці Органи державного управління охороною праці
- •Завдання та функції управління охороною праці
- •1.3. Мета та завдання дисципліни «Основи охорони праці»
- •1.3.1. Мета дисципліни
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •1.3.3. Перелік дисциплін, знання яких потрібне студен- там для засвоєння курсу «Основи охорони праці»
- •1.4. Структурно-логічна схема курсу та його місце у загальній системі наук із безпеки життєдіяльності
- •2. Менеджмент охорони праці на підприємствах україни
- •2.1. Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці
- •2.2. Система працеохоронного менеджменту і його рівні
- •2.3. Система управління охороною праці в Україні
- •2.3.1. Загальні положення системи управління охороною праці
- •2.3.2. Управління охороною праці на державному рівні
- •2.3.3. Структура органів управління охороною праці у галузях промисловості
- •2.3.4. Управління охороною праці на регіональному рівні
- •2.4. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •2.5. Законодавство з охорони праці
- •2.5.1. Правове регулювання питань охорони праці
- •2.5.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.5.3. Організація охорони праці на підприємстві
- •2.5.4. Законодавство про об'єкти підвищеної небезпеки
- •2.5.5. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки Поняття та види джерел підвищеної небезпеки
- •Суб'єкти зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки
- •2.5.6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.6. Страхування від нещасних випадків на виробництві
- •2.6.1. Загальні положення
- •2.6.2. Управління страхуванням від нещасного випадку
- •2.6.3. Обов'язки Фонду страхування від нещасних випадків
- •2.6.4. Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •2.6.5. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •2.6.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •2.6.7. Порядок і строки проведення страхових виплат
- •Орієнтовне віднесення галузей (підгалузей) економіки і видів виробничої діяльності до умовного класу професійного ризику виробництва (первинна диференціація)
- •2.6.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •2.6.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •2.6.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.7. Міжнародне право
- •І. Технічні заходи захисту від умов, шкідливих для здоров'я працівників
- •§ 2. Роботодавці мають вживати всіх відповідних заходів для створення на місцях роботи умов, що сприяють належному захистові здоров'я відповідних працівників, зокрема:
- •§ 3. 1) Для запобігання, зменшення й усунення на місцях роботи шкідливих для здоров'я працівників умов має бути вжито всіх відповідних заходів із метою:
- •§ 4. 1) Працівників має бути повідомлено:
- •II. Медичний огляд
- •§ 8. 1) Законодавство кожної країни має містити особливі положення про медичний огляд працівників, зайнятих на особливо шкідливих роботах.
- •§ 9. Передбачений у попередньому параграфі медичний огляд повинен мати на меті:
- •III. Повідомлення про професійні захворювання
- •§ 15. Законодавство країни має:
- •IV. Перша допомога
- •§ 18. 1) На робочих місцях мають передбачатися засоби першої допомоги при нещасних випадках, професійних захворюваннях, отруєннях або нездужаннях.
- •V. Загальні положення
- •2.8. Міжнародні організації з питань охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.9. Розслідування та облік виробничого травматизму
- •2.9.1. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.9.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •2.9.3. Розслідування та облік аварій
- •2.9.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •2.9.5. Причини виробничого травматизму
- •2.9.6. Методи аналізу виробничого травматизму
- •Контрольні запитання та завдання
- •3. Основи виробничої санітарії
- •3.1. Атестація робочих місць
- •Загальні положення про атестацію робочих місць
- •Організація роботи з атестації
- •Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •Контрольні питання та завдання
- •3.2. Повітря робочої зони
- •3.2.1. Характеристика основних показників метеорологічних умов
- •3.2.2. Енергетичні витрати і терморегуляція організму людини
- •3.2.3. Вплив несприятливих метеорологічних умов на безпеку життєдіяльності
- •3.2.4. Нормування метеорологічних умов
- •3.2.5. Надлишки променистої (теплової) енергії та захист від її впливу на організм людини
- •3.2.6. Заходи щодо забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.3. Виробниче освітлення
- •3.3.1. Природа світла
- •3.3.2. Основні світлотехнічні величини
- •3.3.3. Вплив освітлення на виробничу діяльність
- •3.3.4. Види і системи виробничого освітлення
- •3.3.5. Нормування й оцінка природного та штучного освітлення
- •3.3.6. Основи розрахунку робочого освітлення
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.4. Характеристика виробничих віброакустичних коливань та їх вплив на організм людини
- •3.4.1. Нормування шуму
- •3.4.2. Захист від шуму
- •3.4.3. Особливості інфразвукових коливань, вплив
- •3.4.4. Особливості ультразвукових коливань, вплив
- •3.4.5. Особливості вібрації, вплив на людину, нормування, захист від вібрації
- •Контрольні завдання та запитання
- •3.5. Електромагнітні випромінювання
- •3.5.1. Джерела електромагнітних полів
- •3.5.2. Характеристики електромагнітних полів
- •3.5.3. Вплив емп на організм людини
- •3.5.4. Нормування електромагнітних випромінювань
- •3.5.5. Методи захисту від емп
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.6. Захист від радіоактивних випромінювань
- •3.6.1. Природа іонізуючих випромінювань та їхня біологічна дія Види іонізуючих випромінювань та їхні властивості
- •Характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання
- •3.6.2. Джерела радіоактивного забруднення. Принципи нормування і захисту навколишнього середовища
- •Загальні принципи нормування і захисту навколишнього середовища від радіоактивного забруднення
- •Способи захисту від іонізуючого випромінювання
- •3.6.3. Організація робіт із радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізуючих випромінювань
- •Вимоги до розміщення
- •Організація робіт
- •Одержання, облік і зберігання джерел радіоактивних випромінювань
- •Транспортування радіоактивних речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.7. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання
- •Вплив лазерного випромінювання на органи зору
- •Основні правила техніки безпеки при експлуатації лазерних установок
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.8. Токсикологічна оцінка матеріалів
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.9. Токсикологічна оцінка технологічних процесів
- •3.9.1. Металургійні підприємства
- •3.9.2. Машинобудівні підприємства
- •Ливарне виробництво
- •Ковальсько-пресові і термічні цехи
- •3.9.3. Хімічні підприємства
- •3.9.4. Основні напрямки оздоровчих заходів на хімічних підприємствах
- •3.9.5. Нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.10. Вентиляція та кондиціювання повітря
- •3.10.1. Загальні відомості про вентиляцію
- •3.10.2. Види вентиляції
- •3.10.3. Загальні технічні та санітарно-гігіенічні вимоги до вентиляції
- •3.10.4. Методи розрахунку продуктивності вентиляції Визначення продуктивності загальнообмінної вентиляції
- •Визначення продуктивності місцевої витяжної вентиляції
- •3.10.5. Природна вентиляція
- •Загальні відомості про аерацію
- •Аерація при дії вітрового тиску
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів
- •3.10.6. Механічна вентиляція
- •Комбінована вентиляція
- •Кондиціювання повітря
- •Вентилятори. Розрахунок вентиляційної мережі
- •Вибір вентилятора
- •3.10.7. Безпека влаштування та експлуатації вентиляційних систем
- •Контрольні запитання та завдання
- •4. Безпека виробничих процесів і устаткування
- •4.1.1. Загальні відомості
- •4.1.2. Порядок оформлення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.3. Організація проведення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.4. Навчання з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою
- •4.2. Вимоги безпеки до конструкцій та експлуатації підйомно-транспортного устаткування
- •4.3. Безпека вантажно-розвантажувальних
- •4.4. Безпека при експлуатації посудин та установок, що працюють під тиском, і газового устаткування
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.5. Основи електробезпеки та захист працівників
- •4.5.1. Основи електробезпеки. Види ураження електричним струмом
- •4.5.2. Фактори, які визначають безпеку ураження електричним струмом
- •4.5.3. Небезпека напруги кроку та розтікання струму при замиканні на землю
- •4.5.4. Небезпека ураження
- •4.5.5. Основні технічні заходи захисту
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.6. Безпека при використанні хімічних речовин
- •Засоби захисту працівників
- •Контрольні запитання та завдання
- •5. Пожежна безпека
- •5.1. Фізико-хімічні основи горіння. Загальні відомості про горіння
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5.3. Самозаймання речовин
- •5.4. Характеристика пожежонебезпечності речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •5.5. Система пожежної безпеки
- •5.5.1. Система протипожежного захисту
- •5.5.2. Система попередження пожежі
- •5.5.3. Основні засоби гасіння пожежі
- •5.5.4. Система організаційно-технічних засобів
- •Контрольні запитання та завдання
- •6. Невиробничий травматизм
- •6.1. Попередження побутових травм та їх розслідування
- •6.2. Заходи попередження невиробничого травматизму
- •Контрольні питання та завдання
- •7. Безпечність застосування інформаційного обладнання
- •7.1. Вплив вдт на здоров'я користувачів
- •7.2. Ергономічна безпека
- •7.3. Умови праці користувачів вдт
- •Контрольні запитання та завдання
- •2 Ступінь III клас -шкідливі і небезпечні умови і характер праці
- •2800Інші причини
- •Яоїтвпиа ииновпіен коавло эй 'эЦощ
3.4.2. Захист від шуму
Засоби захисту від шуму, що застосовуються на машинобудівних підприємствах, поділяються на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та індивідуального захисту (313). Класифікація засобів колективного захисту наведена на рис. 3.8.
де
Р
^
тт
відповідно, звукова потужність, що падає на перепону,
і та, що проходить за неї, Вт.
Звукоізолююча здатність одношарової плоскої огорожі залежить від частотної характеристики повітряного шуму і в загальному вигляді наведена на рис. 3.10.
Я, ДБ
0,125 0,5 1 2 1/1гр
Рис. 3.10. Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму одношаровою плоскою огорожею: 1- частота звукових коливань, Гц; 1 - гранична (критична) частота коливань пластини (частотахвильового збігу), Гц
Граничну частоту коливань пластини можна обчислити так:
„2
І
(3.48)
де с - швидкість звуку в повітрі, м/с; сн - швидкість поздовжніх хвиль у пластині, м/с; /г - товщина пластини, м.
Зміна звукоізолюючої здатності огорожі пов'язана з резонансними частотами, найбільший інтерес із яких викликає перша, що визначається за формулою:
'1 1 ^
(3.49)
44
де а і Ь - розміри пластини (огорожі), м.
У частотній характеристиці звукоізоляції огорожі Д можна виділити кілька ділянок, де звукоізоляція підпорядковується певним закономірностям.
У ділянці резонансних частот, що перебувають, як правило, у низькочастотному діапазоні (до 20-45 Гц), звукоізоляція залежить від внутрішнього тертя в матеріалі огорожі. На частотах вище перших двох-трьох резонансних частот звукоізоляція підкоряється так званому закону мас, коли звукоізоляція Д залежить тільки від поверхневої густини тп, кг/м2 (маса 1 м2 огорожі) та частоти звуку /, Гц і визначається за формулою:
Д=201ё(ттгн/)-47,5, дБ. (3.50)
Зі збільшенням тп або / удвічі звукоізоляція зростає на 6 дБ.
Починаючи з частоти 0,5/гр звукоізоляція зменшується, набуваючи мінімального значення на частоті / = / .
На частотах / > / звукоізоляція залежить від циліндричної жорсткості огорожі, поверхневої густини та внутрішнього тертя; зростання звукоізоляції становить 7,5 дБ/октави.
При проектуванні одношарових огорож необхідно враховувати ці особливості ізоляції. Особливу увагу слід звертати на відсутність збігу максимуму шуму, який ізолюється, з частотою / .
Звукоізолюючі кабіни використовують для розташування пультів дистанційного управління або робочих місць у шумних приміщеннях. За допомогою звукоізолюючих кабін можна забезпечити практично будь-яке потрібне зниження рівня шуму. Як правило, кабіни виготовляють із цегли, бетону або інших подібних матеріалів, а також збірними з металевих панелей. У цехах із джерелами теплового випромінювання кабіни мають забезпечувати також необхідний захист від цього шкідливого фактора.
Звукоізолюючі кабіни збірної конструкції встановлюють на гумових віброізоляторах.
Застосування звукоізолюючих кожухів є ефективним, простим та дешевим способом зниження шуму на робочих місцях. Для досягнення максимальної ефективності кожухи мають цілком закривати машину (агрегат, обладнання). Конструктивно кожухи виготовляються знімними, розсувними або капотного типу, суцільними герметичними або неоднорідної конструкції з оглядовими вікнами, з дверцятами, що відчиняються, з отворами для ведення комунікацій та циркуляції повітря.
Кожухи виготовляють із листових вогнетривких або важкозаймистих матеріалів. Внутрішні поверхні стінок кожухів мають бути облицьовані звукопоглинаючим матеріалом, а сам кожух - ізольований від вібрації основи.
Для суцільного герметичного кожуха необхідна звукоізоляція Дкож забезпечується за рахунок звукоізоляції стінок кожуха Д і визначається за формулою:
Д =Д+101іа,, (3.51)
кож ° обл' у '
де ао6л - ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання облицювання внутрішньої поверхні кожуха; Д - звукоізоляція стінок з облицюванням зі звукопоглинаючих матеріалів.
Акустичні екрани та огорожі можуть улаштовуватися як у виробничих приміщеннях для захисту робочих місць від шуму агрегату, що обслуговується, а також сусідніх агрегатів, так і на території підприємства з метою зниження шуму, що створюється відкрито встановленими джерелами, в адміністративно-побутових приміщеннях та у житлових забудовах. Застосування екранів у приміщеннях виправдане тільки в тому разі, коли рівень звукового тиску в розрахунковій точці, що створюється прямим звуком від джерела, яке екранується, є значно вищим від рівнів відбитого звуку в цій точці.
Засоби звукопоглинання застосовують для зниження шуму на робочих місцях, що розташовуються у приміщеннях з джерелами шуму, або у тихих приміщеннях, у які проникає шум із сусідніх шумних приміщень. До цих засобів належать звукопоглинаючі об-лицьовки та штучні звукопоглиначі. Обладнання їх у приміщеннях називається акустичною обробкою.
Акустичний ефект звукопоглинаючої облицьовки та штучних поглиначів ґрунтується на зменшенні інтенсивності відбитого звуку. Поглинання звуку зумовлене переходом коливальної енергії звукової хвилі у теплоту внаслідок втрат на тертя у звукопоглиначі.
Засоби звукопоглинання, що використовуються для акустичної обробки приміщень, поділяються на три групи:
звукопоглинальні облицьовки у вигляді акустичних плит повної заводської готовності з жорсткою та напівжорсткою структурою - плити типу «Акмігран», «Акмініт», «Сілакпор», ПА, ПС та ін.;
звукопоглинальні облицьовки із шару пористо-волокнистого матеріалу (скляного або базальтового волокна, мінеральної вати) у захисній оболонці з тканини або плівки із перфорованим покриттям (металевим, гіпсовим тощо) - плити «Москва», «Методія» та ін.;
штучні поглиначі, що є одно- або багатошаровими об'ємними звукопоглинальними конструкціями у вигляді куба, паралелепіпеда, конуса, стелі приміщення. Одним із різновидів таких звукопоглиначів є звукопоглинаючі куліси у вигляді плоских пластин із мінераловатних плит в оболонці з тканини або плівки.
Глушники шуму. На машинобудівних підприємствах підвищений шум на робочих місцях та в житловій забудові часто створюється при роботі вентиляторних, компресорних і газотурбінних установок, систем скидання стиснутого повітря, стендів для випробувань різних двигунів. Зниження шуму аеродинамічного походження досягається обладнанням глушників у каналах на шляху поширення шуму від його джерела до місця всмоктування або викиду повітря та газів. Глушники бувають абсорбційні, реактивні та комбіновані. Зниження шуму в абсорбційних глушниках відбувається за рахунок поглинання звукової енергії застосовуванними у них звукопоглинаючими матеріалами і конструкціями, а у реактивних - унаслідок відбивання звуку назад до джерела. Комбіновані глушники мають властивість як поглинати, так і відбивати звук. Вибір типу глушників залежить від конструкції установки, яку потрібно заглушити, спектра та потрібного зниження шуму.
Організаційно-технічні засоби складаються з технічних (конструктивні рішення зі зниження шуму в джерелі) та організаційних, до яких належать:
позначення робочих місць з рівнем звуку понад 80 дБА мітками шумової небезпеки. Постійне перебування у таких зонах можливе тільки із застосуванням засобів індивідуального захисту;
обмеження часу перебування людей у зоні підвищеного шуму без засобів індивідуального захисту органів слуху згідно зГОСТом 12.1.050-85;
обов'язкове проведення для осіб, що працюють в умовах інтенсивного виробничого шуму, попереднього та періодичного медичних оглядів (аудіометричний контроль).
До засобів індивідуального захисту від шуму належать:
протишумові укладки - м'які та жорсткі;
навушники, що забезпечують зниження рівнів звукового тиску в зоні високих частот 30-35 дБ;
протишумові шоломи, які застосовуються при рівнях звуку більше 130 дБА.