
- •1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •1.2. Концепція управління охороною праці в Україні
- •1.2.1. Загальні положення
- •1.2.2. Державна політика управління охороною праці
- •1.2.3. Реформування у сфері управління охороною праці Органи державного управління охороною праці
- •Завдання та функції управління охороною праці
- •1.3. Мета та завдання дисципліни «Основи охорони праці»
- •1.3.1. Мета дисципліни
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •1.3.3. Перелік дисциплін, знання яких потрібне студен- там для засвоєння курсу «Основи охорони праці»
- •1.4. Структурно-логічна схема курсу та його місце у загальній системі наук із безпеки життєдіяльності
- •2. Менеджмент охорони праці на підприємствах україни
- •2.1. Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці
- •2.2. Система працеохоронного менеджменту і його рівні
- •2.3. Система управління охороною праці в Україні
- •2.3.1. Загальні положення системи управління охороною праці
- •2.3.2. Управління охороною праці на державному рівні
- •2.3.3. Структура органів управління охороною праці у галузях промисловості
- •2.3.4. Управління охороною праці на регіональному рівні
- •2.4. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •2.5. Законодавство з охорони праці
- •2.5.1. Правове регулювання питань охорони праці
- •2.5.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.5.3. Організація охорони праці на підприємстві
- •2.5.4. Законодавство про об'єкти підвищеної небезпеки
- •2.5.5. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки Поняття та види джерел підвищеної небезпеки
- •Суб'єкти зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки
- •2.5.6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.6. Страхування від нещасних випадків на виробництві
- •2.6.1. Загальні положення
- •2.6.2. Управління страхуванням від нещасного випадку
- •2.6.3. Обов'язки Фонду страхування від нещасних випадків
- •2.6.4. Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •2.6.5. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •2.6.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •2.6.7. Порядок і строки проведення страхових виплат
- •Орієнтовне віднесення галузей (підгалузей) економіки і видів виробничої діяльності до умовного класу професійного ризику виробництва (первинна диференціація)
- •2.6.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •2.6.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •2.6.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.7. Міжнародне право
- •І. Технічні заходи захисту від умов, шкідливих для здоров'я працівників
- •§ 2. Роботодавці мають вживати всіх відповідних заходів для створення на місцях роботи умов, що сприяють належному захистові здоров'я відповідних працівників, зокрема:
- •§ 3. 1) Для запобігання, зменшення й усунення на місцях роботи шкідливих для здоров'я працівників умов має бути вжито всіх відповідних заходів із метою:
- •§ 4. 1) Працівників має бути повідомлено:
- •II. Медичний огляд
- •§ 8. 1) Законодавство кожної країни має містити особливі положення про медичний огляд працівників, зайнятих на особливо шкідливих роботах.
- •§ 9. Передбачений у попередньому параграфі медичний огляд повинен мати на меті:
- •III. Повідомлення про професійні захворювання
- •§ 15. Законодавство країни має:
- •IV. Перша допомога
- •§ 18. 1) На робочих місцях мають передбачатися засоби першої допомоги при нещасних випадках, професійних захворюваннях, отруєннях або нездужаннях.
- •V. Загальні положення
- •2.8. Міжнародні організації з питань охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.9. Розслідування та облік виробничого травматизму
- •2.9.1. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.9.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •2.9.3. Розслідування та облік аварій
- •2.9.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •2.9.5. Причини виробничого травматизму
- •2.9.6. Методи аналізу виробничого травматизму
- •Контрольні запитання та завдання
- •3. Основи виробничої санітарії
- •3.1. Атестація робочих місць
- •Загальні положення про атестацію робочих місць
- •Організація роботи з атестації
- •Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •Контрольні питання та завдання
- •3.2. Повітря робочої зони
- •3.2.1. Характеристика основних показників метеорологічних умов
- •3.2.2. Енергетичні витрати і терморегуляція організму людини
- •3.2.3. Вплив несприятливих метеорологічних умов на безпеку життєдіяльності
- •3.2.4. Нормування метеорологічних умов
- •3.2.5. Надлишки променистої (теплової) енергії та захист від її впливу на організм людини
- •3.2.6. Заходи щодо забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.3. Виробниче освітлення
- •3.3.1. Природа світла
- •3.3.2. Основні світлотехнічні величини
- •3.3.3. Вплив освітлення на виробничу діяльність
- •3.3.4. Види і системи виробничого освітлення
- •3.3.5. Нормування й оцінка природного та штучного освітлення
- •3.3.6. Основи розрахунку робочого освітлення
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.4. Характеристика виробничих віброакустичних коливань та їх вплив на організм людини
- •3.4.1. Нормування шуму
- •3.4.2. Захист від шуму
- •3.4.3. Особливості інфразвукових коливань, вплив
- •3.4.4. Особливості ультразвукових коливань, вплив
- •3.4.5. Особливості вібрації, вплив на людину, нормування, захист від вібрації
- •Контрольні завдання та запитання
- •3.5. Електромагнітні випромінювання
- •3.5.1. Джерела електромагнітних полів
- •3.5.2. Характеристики електромагнітних полів
- •3.5.3. Вплив емп на організм людини
- •3.5.4. Нормування електромагнітних випромінювань
- •3.5.5. Методи захисту від емп
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.6. Захист від радіоактивних випромінювань
- •3.6.1. Природа іонізуючих випромінювань та їхня біологічна дія Види іонізуючих випромінювань та їхні властивості
- •Характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання
- •3.6.2. Джерела радіоактивного забруднення. Принципи нормування і захисту навколишнього середовища
- •Загальні принципи нормування і захисту навколишнього середовища від радіоактивного забруднення
- •Способи захисту від іонізуючого випромінювання
- •3.6.3. Організація робіт із радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізуючих випромінювань
- •Вимоги до розміщення
- •Організація робіт
- •Одержання, облік і зберігання джерел радіоактивних випромінювань
- •Транспортування радіоактивних речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.7. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання
- •Вплив лазерного випромінювання на органи зору
- •Основні правила техніки безпеки при експлуатації лазерних установок
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.8. Токсикологічна оцінка матеріалів
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.9. Токсикологічна оцінка технологічних процесів
- •3.9.1. Металургійні підприємства
- •3.9.2. Машинобудівні підприємства
- •Ливарне виробництво
- •Ковальсько-пресові і термічні цехи
- •3.9.3. Хімічні підприємства
- •3.9.4. Основні напрямки оздоровчих заходів на хімічних підприємствах
- •3.9.5. Нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.10. Вентиляція та кондиціювання повітря
- •3.10.1. Загальні відомості про вентиляцію
- •3.10.2. Види вентиляції
- •3.10.3. Загальні технічні та санітарно-гігіенічні вимоги до вентиляції
- •3.10.4. Методи розрахунку продуктивності вентиляції Визначення продуктивності загальнообмінної вентиляції
- •Визначення продуктивності місцевої витяжної вентиляції
- •3.10.5. Природна вентиляція
- •Загальні відомості про аерацію
- •Аерація при дії вітрового тиску
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів
- •3.10.6. Механічна вентиляція
- •Комбінована вентиляція
- •Кондиціювання повітря
- •Вентилятори. Розрахунок вентиляційної мережі
- •Вибір вентилятора
- •3.10.7. Безпека влаштування та експлуатації вентиляційних систем
- •Контрольні запитання та завдання
- •4. Безпека виробничих процесів і устаткування
- •4.1.1. Загальні відомості
- •4.1.2. Порядок оформлення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.3. Організація проведення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.4. Навчання з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою
- •4.2. Вимоги безпеки до конструкцій та експлуатації підйомно-транспортного устаткування
- •4.3. Безпека вантажно-розвантажувальних
- •4.4. Безпека при експлуатації посудин та установок, що працюють під тиском, і газового устаткування
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.5. Основи електробезпеки та захист працівників
- •4.5.1. Основи електробезпеки. Види ураження електричним струмом
- •4.5.2. Фактори, які визначають безпеку ураження електричним струмом
- •4.5.3. Небезпека напруги кроку та розтікання струму при замиканні на землю
- •4.5.4. Небезпека ураження
- •4.5.5. Основні технічні заходи захисту
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.6. Безпека при використанні хімічних речовин
- •Засоби захисту працівників
- •Контрольні запитання та завдання
- •5. Пожежна безпека
- •5.1. Фізико-хімічні основи горіння. Загальні відомості про горіння
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5.3. Самозаймання речовин
- •5.4. Характеристика пожежонебезпечності речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •5.5. Система пожежної безпеки
- •5.5.1. Система протипожежного захисту
- •5.5.2. Система попередження пожежі
- •5.5.3. Основні засоби гасіння пожежі
- •5.5.4. Система організаційно-технічних засобів
- •Контрольні запитання та завдання
- •6. Невиробничий травматизм
- •6.1. Попередження побутових травм та їх розслідування
- •6.2. Заходи попередження невиробничого травматизму
- •Контрольні питання та завдання
- •7. Безпечність застосування інформаційного обладнання
- •7.1. Вплив вдт на здоров'я користувачів
- •7.2. Ергономічна безпека
- •7.3. Умови праці користувачів вдт
- •Контрольні запитання та завдання
- •2 Ступінь III клас -шкідливі і небезпечні умови і характер праці
- •2800Інші причини
- •Яоїтвпиа ииновпіен коавло эй 'эЦощ
3.2.6. Заходи щодо забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
Створення оптимальних метеорологічних умов і безпеки життєдіяльності працівників у виробничих приміщеннях є складним завданням, вирішення якого проходить у наступних напрямках.
Планувальні заходи (розміщення цехів). Гарячі цехи розміщують по можливості в одно- і двопрогінних будинках. За наявності більше двох гарячі прольоти чергуються з холодними. Внутрішні двори будинків П та Ш-подібної форми розташовують паралельно чи під кутом від 0 до 45° до напрямку переважаючих вітрів, причому відкрита частина двору має бути повернена на підвітряну сторону.
Конструктивні заходи. Застосовують: теплову ізоляцію, екрани, герметизацію устаткування.
Захисні екрани і термоізоляція знижують інтенсивність теплової радіації від джерела тепла. Теплова ізоляція дає змогу не тільки поліпшити умови праці та зменшити втрати тепла, а й підвищити продуктивність печей, заощадити паливо, збільшити термін служби агрегатів, інтенсифікувати технологічний процес і т.д.
Для теплової ізоляції застосовують різні матеріали: азбест, азбоцемент, слюду, пінобетон, піношамот, мінеральну вату і повсть та ін. Печі екранують із внутрішньої чи зовнішньої сторони. Використовують екрани з цегли, листового заліза з азбестовим картоном, білої жерсті, алюмінію й інших матеріалів. Екрани можуть бути одно- і багатошаровими, а також із повітряним прошарком. У нагрівальних печах застосовують водяні екрани і металеві екрани з водяним охолодженням.
Для поліпшення герметичності печей зовні їх обшивають листами алюмінію чи оцинкованого заліза. Для зменшення теплових втрат площу робочих вікон печей роблять мінімальною; крім того, важливо забезпечити щільне прилягання кришок, що закривають вікна.
Автоматизація, механізація, дистанційне керування виробничими процесами, роботизація. Ці заходи радикально вирішують питання нормалізації мікроклімату.
У гарячих цехах механізація трудомістких робіт має особливе значення, тому що в цих умовах важка фізична праця підсилює напруження механізму терморегуляції організму. Механізації потребують: розливання металу, заповнення плавильних агрегатів і нагрівальних печей, ковальські роботи, гаряче штампування тощо. Дистанційне керування дістає все більшого поширення, у першу чергу, для керування кранами в гарячих цехах, а також при транспортуванні речовин і матеріалів на будівництвах та ін.
Улаштування природної (аерації) і штучної (механічної) вентиляції, кондиціонування. (Питання організації вентиляції виробничих приміщень докладно будуть розглянуті в одному з наступних розділів).
Аерація дає змогу вивести з гарячих цехів велику кількість тепловиділень і знизити температуру повітря. При цьому уникають великих швидкостей руху повітря на робочих місцях. Засобами механічної вентиляції є: місцеві відсоси (парасолі, ковпаки та ін.), повітряне душування (системи стаціонарні чи пересувні) і повітряні завіси.
Упровадження більш раціональних технологічних процесів і устаткування. При ньому здійснюється заміна гарячого способу обробки металу холодним, полум'яного нагрівання - індукційним, електронно-променевим, лазерним, кільцевих печей у виробництві цегли - тунельними тощо.
Застосування організаційних заходів. Установлюється режим роботи з перервами для відпочинку в нормальних метеорологічних умовах, організовується спеціальний питний режим - установки з газованою підсоленою (0,5% кухонної солі) водою (передбачено з розрахунку 4-5 дм3 на людину на зміну; воду газують вуглекислотою).
Спеціальний одяг та індивідуальні захисні засоби. Вони служать для захисту організму від перегріву чи переохолодження. Спецодяг робочих гарячих цехів виготовляють із сукна, брезенту, льняних тканин, а також із синтетичного волокна, хімічно обробленого, з вогнестійким просоченням та ін. Для захисту голови від перегріву і опіків застосовують капелюхи із широкими крисами з повсті чи фетру, шерстяного сукна. Для захисту ніг використовують спецвзуття, підошва якого має бути хромового дублення (але не гумова) і рифлена.
Для захисту рук передбачено брезентові рукавиці. Для захисту очей та обличчя застосовують щитки з органічного скла, металевої сітки і комбіновані. Узимку для тих, хто працює на відкритому повітрі, передбачені ватяні штани, ватяні куртки і валянки. У цехах з охолоджуючим метеорологічним комплексом захист робочих місць від потоку повітря здійснюється влаштуванням тамбурів, теплових завіс, опаленням, обігрівом приміщення, використання 313 (засіб індивідуального захисту), раціональним спецодягом.