
- •1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •1.2. Концепція управління охороною праці в Україні
- •1.2.1. Загальні положення
- •1.2.2. Державна політика управління охороною праці
- •1.2.3. Реформування у сфері управління охороною праці Органи державного управління охороною праці
- •Завдання та функції управління охороною праці
- •1.3. Мета та завдання дисципліни «Основи охорони праці»
- •1.3.1. Мета дисципліни
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •1.3.3. Перелік дисциплін, знання яких потрібне студен- там для засвоєння курсу «Основи охорони праці»
- •1.4. Структурно-логічна схема курсу та його місце у загальній системі наук із безпеки життєдіяльності
- •2. Менеджмент охорони праці на підприємствах україни
- •2.1. Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці
- •2.2. Система працеохоронного менеджменту і його рівні
- •2.3. Система управління охороною праці в Україні
- •2.3.1. Загальні положення системи управління охороною праці
- •2.3.2. Управління охороною праці на державному рівні
- •2.3.3. Структура органів управління охороною праці у галузях промисловості
- •2.3.4. Управління охороною праці на регіональному рівні
- •2.4. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •2.5. Законодавство з охорони праці
- •2.5.1. Правове регулювання питань охорони праці
- •2.5.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.5.3. Організація охорони праці на підприємстві
- •2.5.4. Законодавство про об'єкти підвищеної небезпеки
- •2.5.5. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки Поняття та види джерел підвищеної небезпеки
- •Суб'єкти зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки
- •2.5.6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.6. Страхування від нещасних випадків на виробництві
- •2.6.1. Загальні положення
- •2.6.2. Управління страхуванням від нещасного випадку
- •2.6.3. Обов'язки Фонду страхування від нещасних випадків
- •2.6.4. Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •2.6.5. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •2.6.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •2.6.7. Порядок і строки проведення страхових виплат
- •Орієнтовне віднесення галузей (підгалузей) економіки і видів виробничої діяльності до умовного класу професійного ризику виробництва (первинна диференціація)
- •2.6.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •2.6.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •2.6.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.7. Міжнародне право
- •І. Технічні заходи захисту від умов, шкідливих для здоров'я працівників
- •§ 2. Роботодавці мають вживати всіх відповідних заходів для створення на місцях роботи умов, що сприяють належному захистові здоров'я відповідних працівників, зокрема:
- •§ 3. 1) Для запобігання, зменшення й усунення на місцях роботи шкідливих для здоров'я працівників умов має бути вжито всіх відповідних заходів із метою:
- •§ 4. 1) Працівників має бути повідомлено:
- •II. Медичний огляд
- •§ 8. 1) Законодавство кожної країни має містити особливі положення про медичний огляд працівників, зайнятих на особливо шкідливих роботах.
- •§ 9. Передбачений у попередньому параграфі медичний огляд повинен мати на меті:
- •III. Повідомлення про професійні захворювання
- •§ 15. Законодавство країни має:
- •IV. Перша допомога
- •§ 18. 1) На робочих місцях мають передбачатися засоби першої допомоги при нещасних випадках, професійних захворюваннях, отруєннях або нездужаннях.
- •V. Загальні положення
- •2.8. Міжнародні організації з питань охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.9. Розслідування та облік виробничого травматизму
- •2.9.1. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.9.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •2.9.3. Розслідування та облік аварій
- •2.9.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •2.9.5. Причини виробничого травматизму
- •2.9.6. Методи аналізу виробничого травматизму
- •Контрольні запитання та завдання
- •3. Основи виробничої санітарії
- •3.1. Атестація робочих місць
- •Загальні положення про атестацію робочих місць
- •Організація роботи з атестації
- •Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •Контрольні питання та завдання
- •3.2. Повітря робочої зони
- •3.2.1. Характеристика основних показників метеорологічних умов
- •3.2.2. Енергетичні витрати і терморегуляція організму людини
- •3.2.3. Вплив несприятливих метеорологічних умов на безпеку життєдіяльності
- •3.2.4. Нормування метеорологічних умов
- •3.2.5. Надлишки променистої (теплової) енергії та захист від її впливу на організм людини
- •3.2.6. Заходи щодо забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.3. Виробниче освітлення
- •3.3.1. Природа світла
- •3.3.2. Основні світлотехнічні величини
- •3.3.3. Вплив освітлення на виробничу діяльність
- •3.3.4. Види і системи виробничого освітлення
- •3.3.5. Нормування й оцінка природного та штучного освітлення
- •3.3.6. Основи розрахунку робочого освітлення
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.4. Характеристика виробничих віброакустичних коливань та їх вплив на організм людини
- •3.4.1. Нормування шуму
- •3.4.2. Захист від шуму
- •3.4.3. Особливості інфразвукових коливань, вплив
- •3.4.4. Особливості ультразвукових коливань, вплив
- •3.4.5. Особливості вібрації, вплив на людину, нормування, захист від вібрації
- •Контрольні завдання та запитання
- •3.5. Електромагнітні випромінювання
- •3.5.1. Джерела електромагнітних полів
- •3.5.2. Характеристики електромагнітних полів
- •3.5.3. Вплив емп на організм людини
- •3.5.4. Нормування електромагнітних випромінювань
- •3.5.5. Методи захисту від емп
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.6. Захист від радіоактивних випромінювань
- •3.6.1. Природа іонізуючих випромінювань та їхня біологічна дія Види іонізуючих випромінювань та їхні властивості
- •Характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання
- •3.6.2. Джерела радіоактивного забруднення. Принципи нормування і захисту навколишнього середовища
- •Загальні принципи нормування і захисту навколишнього середовища від радіоактивного забруднення
- •Способи захисту від іонізуючого випромінювання
- •3.6.3. Організація робіт із радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізуючих випромінювань
- •Вимоги до розміщення
- •Організація робіт
- •Одержання, облік і зберігання джерел радіоактивних випромінювань
- •Транспортування радіоактивних речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.7. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання
- •Вплив лазерного випромінювання на органи зору
- •Основні правила техніки безпеки при експлуатації лазерних установок
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.8. Токсикологічна оцінка матеріалів
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.9. Токсикологічна оцінка технологічних процесів
- •3.9.1. Металургійні підприємства
- •3.9.2. Машинобудівні підприємства
- •Ливарне виробництво
- •Ковальсько-пресові і термічні цехи
- •3.9.3. Хімічні підприємства
- •3.9.4. Основні напрямки оздоровчих заходів на хімічних підприємствах
- •3.9.5. Нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.10. Вентиляція та кондиціювання повітря
- •3.10.1. Загальні відомості про вентиляцію
- •3.10.2. Види вентиляції
- •3.10.3. Загальні технічні та санітарно-гігіенічні вимоги до вентиляції
- •3.10.4. Методи розрахунку продуктивності вентиляції Визначення продуктивності загальнообмінної вентиляції
- •Визначення продуктивності місцевої витяжної вентиляції
- •3.10.5. Природна вентиляція
- •Загальні відомості про аерацію
- •Аерація при дії вітрового тиску
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів
- •3.10.6. Механічна вентиляція
- •Комбінована вентиляція
- •Кондиціювання повітря
- •Вентилятори. Розрахунок вентиляційної мережі
- •Вибір вентилятора
- •3.10.7. Безпека влаштування та експлуатації вентиляційних систем
- •Контрольні запитання та завдання
- •4. Безпека виробничих процесів і устаткування
- •4.1.1. Загальні відомості
- •4.1.2. Порядок оформлення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.3. Організація проведення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.4. Навчання з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою
- •4.2. Вимоги безпеки до конструкцій та експлуатації підйомно-транспортного устаткування
- •4.3. Безпека вантажно-розвантажувальних
- •4.4. Безпека при експлуатації посудин та установок, що працюють під тиском, і газового устаткування
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.5. Основи електробезпеки та захист працівників
- •4.5.1. Основи електробезпеки. Види ураження електричним струмом
- •4.5.2. Фактори, які визначають безпеку ураження електричним струмом
- •4.5.3. Небезпека напруги кроку та розтікання струму при замиканні на землю
- •4.5.4. Небезпека ураження
- •4.5.5. Основні технічні заходи захисту
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.6. Безпека при використанні хімічних речовин
- •Засоби захисту працівників
- •Контрольні запитання та завдання
- •5. Пожежна безпека
- •5.1. Фізико-хімічні основи горіння. Загальні відомості про горіння
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5.3. Самозаймання речовин
- •5.4. Характеристика пожежонебезпечності речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •5.5. Система пожежної безпеки
- •5.5.1. Система протипожежного захисту
- •5.5.2. Система попередження пожежі
- •5.5.3. Основні засоби гасіння пожежі
- •5.5.4. Система організаційно-технічних засобів
- •Контрольні запитання та завдання
- •6. Невиробничий травматизм
- •6.1. Попередження побутових травм та їх розслідування
- •6.2. Заходи попередження невиробничого травматизму
- •Контрольні питання та завдання
- •7. Безпечність застосування інформаційного обладнання
- •7.1. Вплив вдт на здоров'я користувачів
- •7.2. Ергономічна безпека
- •7.3. Умови праці користувачів вдт
- •Контрольні запитання та завдання
- •2 Ступінь III клас -шкідливі і небезпечні умови і характер праці
- •2800Інші причини
- •Яоїтвпиа ииновпіен коавло эй 'эЦощ
2.6.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
Розділ дев'ятий Закону про соціальне страхування розглядає питання фінансування страхування. Фонд соціального страхування від нещасних випадків збирає та акумулює страхові внески, має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування (ст. 46).
Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
внесків роботодавців: для підприємств - із віднесенням на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;
прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;
добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.
Умови, порядок обслуговування, гарантії збереження коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначаються договором між банком, виконавчою дирекцією цього Фонду та Кабінетом Міністрів України.
Страхові тарифи, диференційовані за групами галузей економіки (видами робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом (ст. 47).
Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків має забезпечувати:
фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 Закону про соціальне страхування;
створення відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 17 Закону про соціальне страхування резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;
покриття витрат Фонду, пов'язаних зі здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.
Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:
для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;
для добровільно застрахованих осіб - у відсотках до мінімальної заробітної плати (частина третя статті 47 в редакції Закону України від 22.02.2001 р. № 2272-ПІ).
Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат (статтю 47 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України від 22.02.2001 р. № 2272-ПІ, у зв'язку з цим частини четверту-чо-тирнадцяту вважати відповідно частинами п'ятою-п'ятнадцятою).
Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризи- ку виробництва, до якого належить підприємство, до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належ- ний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розмір зазначеної знижки чи надбавки не може перевищувати 50 відсотків страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт). Розмір страхового внеску для кожного під- приємства розраховується Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загально- обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на вироб- ництві та професійного захворювання, що затверджується Кабіне- том Міністрів України. Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і в строки, визначені страховиком. Залишки сум від можливого перевищення доходів над витратами Фонду за підсумками фінан- сового року використовуються для коригування (зменшення) суми внесків страхувальників.
Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.
Суми надбавок до страхових тарифів і штрафів сплачуються страхувальником із суми прибутку, а за відсутності прибутку належать до валових витрат виробництва; для бюджетних установ та організацій - із коштів на утримання страхувальника.
У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесене до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року. Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.
Щорічні та позапланові аудиторські перевірки щодо сплати та цільового використання збору загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків, що проводяться за рішенням наглядової ради, здійснюють незалежні аудиторські організації. До перевірки можуть бути залучені державні податкові адміністрації. Юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зобов'язані надавати контролюючим органам необхідні документи та відомості, що належать до сфери їхньої діяльності.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків з додержанням вимог законодавства за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади та Національним банком України розробляє інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності та іншої документації, що стосується його діяльності (ст. 48).
Фонд соціального страхування від нещасних випадків у встановленому порядку складає звіт про свою страхову діяльність, стан охорони праці в народному господарстві, соціальний захист потерпілих на виробництві, використання страхових коштів і щорічно до 1 березня подає його відповідним спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади та публікує у пресі.
Установи банків відкривають розрахункові (поточні) рахунки платникам страхових зборів за умови пред'явлення документа, що підтверджує реєстрацію платника соціальних страхових внесків, а інші рахунки, включаючи валютні, позикові, депозитні та інші, - при пред'явленні документа про повідомлення органів
Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо намірів платника страхових внесків відкрити відповідні рахунки (ст. 49). Платники страхових внесків одночасно із запитом коштів на оплату праці надають установі банку платіжні доручення на перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, без яких кошти на оплату праці не видаються.
У разі несвоєчасного зарахування або перерахування на рахунки Фонду з вини установ банків страхових зборів, пені, штрафів та інших фінансових санкцій ними сплачується пеня за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної річної облікової ставки Національного банку України.