1.2.2. Державна політика управління охороною праці

Державна політика управління охороною праці визначена в За­коні України «Про охорону праці» і ґрунтується на принципі пріори­тетності життя людини відносно результатів виробничої діяльності.

Відповідно до Указу Президента України від 24.05.2000р. №717/2000 «Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року» головною метою державної політики в галузі охорони праці на 2001-2004 р. є суттєве зниження рівня виробничого травма­тизму та професійної захворюваності.

Державне управління охороною праці здійснюється шляхом сукупності скоординованих дій, спрямованих на забезпечення без­печних і здорових умов праці, таких структур: органів державного управління охороною праці, органів місцевого самоврядування за участю об'єднань роботодавців, професійних спілок та інших представницьких органів з реалізації основних напрямів соціальної політики в галузі охорони праці.

Управління охороною праці на всіх рівнях - державному, регіо­нальному, галузевому, на рівні підприємств і підприємців - базуєть­ся на законодавчих і нормативно-правових актах про охорону праці.

Подолання кризових явищ у сфері охорони праці потребує про­ведення комплексу невідкладних та першочергових державних за­ходів.

Державні заходи мають передбачати:

65535. забезпечення реалізації Національної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища шляхом упровадження системи багатоканального фінан­сування;

65535. створення такої нормативно-правової бази з охорони праці, яка б відбивала реформування економічних відносин і забезпечувала економічну доцільність робіт без порушення вимог законодавства про охорону праці;

65535. удосконалення дозвільної системи та системи ліцензування певних видів діяльності для забезпечення контролю за розробкою й упровадженням безпечних технологій, засобів захисту працівників тощо;

65535. розроблення й упровадження ефективного механізму взаємодії органів державного управління охороною праці та Фонду соціально­го страхування від нещасних випадків на виробництві;

65535. створення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з охорони праці, забезпечення належного рів­ня освіти працівників з питань охорони праці;

65535. вжиття заходів, що сприяють зацікавленості роботодавця у створенні на підприємстві здорових і нешкідливих умов праці шляхом заснування спеціальної номінації в конкурсі «Кращий робо­тодавець року», оприлюднення через ЗМІ позитивного досвіду роботи з охорони праці кращих підприємств, створення районних і міських відповідних дошок пошани тощо;

65535. формування свідомого ставлення дітей, населення, працівників до питань охорони праці шляхом інформаційно-роз'яснювальної ро­боти через ЗМІ;

65535. налагодження інформаційного забезпечення у галузі охорони праці на основі використання інформаційних комп'ютерних мереж;

65535. підвищення рівня компетентності у правових, соціально-еконо­мічних, організаційно-технічних та медико-профілактичних питан­нях працівників органів управління охороною праці регіонального та галузевого рівнів, а також сторін соціального партнерства, які формують об'єкти управління охорони праці в розділі «Охорона пра­ці» колективного договору регіональних і галузевих угод;

65535. активізацію участі профспілок у формуванні та реалізації систе­ми управління охороною праці на регіональному, галузевому рівнях та на рівні підприємства;

65535. забезпечення належного громадського контролю з боку про­фесійних спілок за дотриманням законодавства про охорону праці через виборні органи і представників профспілок та уповноважених найманими працівниками осіб на підприємстві.

До першочергових завдань у сфері управління охороною праці на­лежать:

65535. подальше вдосконалення і нормативно-правове укріплення си­стеми державного управління охорони праці, необхідність якого ви­значається тим, що створена раніше й достатньо ефективна у стабіль­них умовах система державного управління охороною праці почала давати збої в умовах динамічного розвитку соціально-економічних процесів у суспільстві та реформування центральних органів вико­навчої влади;

65535. удосконалення взаємодії між органами, які здійснюють функції управління охороною праці, та страховими експертами з охорони праці, з'ясування функцій та обов'язків Фонду соціального страху­вання від нещасних випадків, покладених на страхових експертів з охорони праці;

65535. створення умов для забезпечення ефективної взаємодії всіх со­ціальних партнерів, сприяння розвитку соціального партнерства у сфері охорони праці;

65535. підвищення ролі профспілок, активізація їх діяльності у сфері охорони праці;

65535. активізація участі працівників та громадських структур (у тому числі уповноважених трудових колективів) у вирішенні питань охо­рони праці;

65535. забезпечення реалізації прав працюючих на відшкодування шкоди у випадку виробничого травматизму, активне впровадження системи соціального страхування від нещасних випадків і профе­сійних захворювань, опрацювання пропозицій щодо вдосконалення національної системи страхування від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання;

65535. формування більш відповідального ставлення до питань охоро­ни праці з боку керівників усіх підприємств, установ, організацій, підвищення статусу служб охорони праці, недопущення їх ліквідації або скорочення кількості працівників цих служб;

65535. прискорення перегляду нормативної бази в галузі охорони праці з метою її актуалізації;

65535. підвищення професійного рівня працівників служб охорони праці;

65535. підготовка фахівців, спроможних у нових економічних і право­вих умовах на високому рівні опрацьовувати нормативно-правові акти;

65535. створення системи інформаційного забезпечення підприємств нормативно-правовими актами з питань охорони праці;

65535. урахування всіх факторів, що спричиняють виробничий трав­матизм і професійні захворювання. У цьому плані вирішальною є реалізація заходів, передбачених Національними програмами по­ліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.