7.3. Умови праці користувачів вдт

Серед причин, що зумовлюють виникнення професійних за­хворювань користувачів ВДТ, значне місце посідають умови праці. Головними з них є ті, що створюються під впливом випромінюван­ня з ВДТ, освітлювання, шуму, вмісту шкідливих речовин у пові­трі робочої зони, іонного складу повітря, електростатичного поля. Що стосується умов праці користувачів ВДТ, пов'язаних з гігієною площі і виробничих приміщень, то вона має відповідати ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанШН 3.3.2-007-98, згідно з якими площа, де має розташовуватися одне робоче місце з ВДТ, має становити не менш ніж 6,0 м², а об'єм приміщення бути не менше 20,0 м³.

1) Випромінювання від ВДТ. Джерелом випромінювання є моні­тор, виготовлений на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ).

Випромінювання поділяється на такі види:

65535. рентгенівське (іонізуюче);

65535. оптичне;

65535. електромагнітне.

Джерелом рентгенівського випромінювання монітора є люміно-форне покриття екрану. Оптичне випромінювання виникає в резуль­таті взаємодії електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран монітора. Зона оптичного випромінювання включає ультрафіолето­ве (УФ), світлове та інфрачервоне (14) випромінювання.

Електромагнітні випромінювання та поля виникають у системах горизонтальної та вертикальної розгортки й унаслідок дїї електрон­ного променя.

Електростатичний заряд зосереджується переважно на ЕПТ мо­нітора.

Рівень параметрів випромінювань залежить від технічної кон­струкції конкретного монітора, режимів його роботи та ін. Тому ВДТ перед використанням мають бути перевірені на відповідність до дію­чих стандартів. У разі невідповідності монітора гігієнічним вимогам необхідно його замінити на інший, що забезпечує безпеку користу­вання. Гігієнічні вимоги до ВДТ регламентовані ДНАОП 0.00-1.31-99.

Вплив рентгенівського випромінювання викликає розвиток гі­первітамінозу А, порушення репродуктивної функції. Радіаційні дослідження, які проводилися у різних країнах на державному рівні та фірмами - виробниками інформаційного обладнання, свідчать, що рівень радіації при роботі з ВДТ є суттєво нижчим за допустимий будь-яких національних стандартів безпеки. Загальна доза опроміню­вання при щоденній 8-годинній роботі становить 0,5 % дози, яку отри­мує людина від інших джерел (флюорографія, сонячне світло та ін.).

В Україні радіаційна безпека ВДТ регламентується Нормами ра­діаційної безпеки України (НРБУ-97), відповідно до яких потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпусу ВДТ при будь-яких положеннях має не перевищувати 7,74-Ю¹² А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

Монітори є джерелом оптичного випромінювання. Найбільшу біологічну активність має активна зона УФ (довжина хвилі від 200 до 315 нм).

Вплив на організм УФ-випромінювання, на думку фахівців, зу­мовлює розвиток патології за рахунок підвищеної чутливості окре­мих осіб до дії УФ-променів при тривалому опромінюванні внаслідок кумулятивного ефекту.

Висунуті також припущення, що опромінювання УФ-випромі-нюванням призводить до гипервітамінізації організму вітаміном А внаслідок порушення його обміну з утворенням високоактивних ме­таболітів. У зв'язку з цим у західних країнах, особливо в СІЛА, при­йняті національні програми щодо вивчення тератогенної дії ЕОМ на внутрішньоутробний розвиток плоду. УФ-випромінювання впли­ває на шкіру та очі людини. Ефект дії УФ на шкіру проявляється до­сить швидко, для очей характерним є період прихованої дії, до того ж, вони не набувають стійкості до повторного УФ-опромінювання. Най­більше від нього страждає рогівка.

Утім, як свідчать дослідження, проведені в СІЛА, інтенсивність ви­промінювання УФ-променів від комп'ютерів не перевищує 1-10 ³ Вт/ см². За даними інших досліджень, інтенсивність цього випроміню­вання від ВДТ перебуває в межах 0,1-2,5 Вт/м² залежно від відстані до екрана. Суттєвого впливу на організм людини воно не чинить.

Діапазон ІЧ-випромінювання обмежений довжиною хвилі від 0,76 мкм до 1 мм. Основна реакція організму при поглинанні цих енергій є тепловою. Відповідно до досліджень, найвищі рівні ближ­нього ІЧ-випромінювання від ЕОМ становили 0,005 Вт/м², а виявлена теплова емісія не досягала 32 °С.

Допустима поверхнева густина потоку енергії в різних зонах оптичного випромінювання регламентується ДСанШН 3.3.2-007-98 (табл. 7.2).

За численними даними, значну небезпеку для організму станов­лять електромагнітні випромінювання (ЕВ) радіочастотного діа­пазону, що генеруються монітором в умовах короткочасної роботи користувача на ВДТ. Вони охоплюють широкий спектр хвиль від найдовших (3-3-10² Гц) до міліметрових (3'10¹⁰-3'10^и Гц). Специфіч­ним ефектом дії такого магнітного випромінювання на організм мож­на вважати біоелектричну активність, вібрацію субмікроскопічних структур, енергетичне збудження на молекулярному рівні, а також теплову дію на біологічні системи. Але підвищення локальної чи за­гальної температури тіла при цьому не перевищують 0,2°С.

На думку деяких дослідників, кількість енергії радіочастотного діапазону є достатньою для збудження коливань макромолекул, при цьому може відбуватися поляризація останніх, що впливає на фер­ментативні процеси, порушуючи їх.

Припускається, що радіочастотні випромінювання (РВ) діють на клітини організму лише при незначній інтенсивності випроміню­вання або ж на конкретних частотах. Відомо також, що РВ впливає на ЦНС, викликаючи стрес в організмі.

Встановлено, що небезпечні значення напруги електромагнітних полів (ЕМП) реєструються на робочих місцях, розміщених збоку і по­заду від досліджуваного комп'ютера на відстані 1,8-2,0 м. Отже, при плануванні робочого приміщення доцільно додержуватися вільної схеми розташування робочих місць.

Спеціально проведені вимірювання радіочастотного випромі­нювання навколо ВДТ в діапазоні від 300 МГц до 18 ГГц показали, що їх значення не перевищували 1 Вт/м². Звичайна напруженість ЕМП перебуває в межах від 1 мВ/м до 0,5 В/м на відстані 1 м до екра­на та у межах 0,1 до 200 мкА/м на відстані 5-30 см до екрана. Най­більш інтенсивне випромінювання спостерігається у діапазоні 3-30 МГц. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіо­частотного діапазону регламентуються ГОСТ 12.1.006-84. Вони наве­дені в табл. 7.2.

Таблиця 7.2

Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастот-

ного діапазону та допустима поверхнева густина потоку енергії

Діапазон частот, Гц	Допустимі рівні напруже­ності електромагнітного поля		Допустима по­верхнева щіль­ність потоку енергії, Вт/м2
	За електрич­ною складо­вою Е, В/м	За магнітною складовою Н, А/м
60 кГц - 3 МГц	50	5	-
3 МГц - ЗО МГц	20	-	-
ЗО МГц - 50 МГц	10	0,3	-
50 МГц - 300 МГц	5	-	-
300 МГц - 300 ГГц	-	-	10

Профілактика шкідливого впливу від ЕОМ полягає в таких за­ходах:

65535. у використанні моніторів, що відповідають вимогам стандартів МРИ-ІІ або ТСО-95 щодо захисту від випромінювання, або вста­новлення на ЕОМ заземленого приекранного фільтра;

65535. додержанні вільної схеми розташування робочих місць у примі­щенні з ВДТ та незагромадженні його великою кількістю інфор­маційного обладнання.

ВДТ на основі електронно-променевих трубок є джерелом електро­статичних зарядів. Тривале перебування в такому електричному полі може бути причиною бронхолегеневих захворювань, порушення серцево-судинної та нервової систем, ураження шкіри та ін. Ці заря­ди зосереджуються переважно на екрані монітора. Дія на користува­ча відбувається індуктивним або контактним шляхом, підвищуючи тим самим його електричний потенціал.

Напруженість електростатичного поля коливається від 8 до 75 кВ/м. Електромагнітні поля можуть підвищувати інтенсивність осідання ізотопів радіону на обличчя користувача.

Рівень поверхневого електростатичного потенціалу ВДТ норму­ється ДНАОП 0.00-1.31-99 і має не перевищувати 500 В.

Норматив напруженості електростатичного поля на робочих міс­цях регламентовано ГОСТом 12.1.045-84.

Заходи щодо захисту від статичної електрики полягають у на­ступному:

• встановленні нейтралізаторів статичної електрики;

65535. підтримці в приміщенні з ВДТ відносної вологості повітря не нижче 45-50%;

65535. використанні для покриття підлоги антистатичних матеріалів і проведенні вологого прибирання;

65535. протиранні екрана та робочого місця антистатичною серветкою;

65535. носінні одягу, особливо першого шару, з натуральних матеріалів;

65535. кількаразовому на день митті рук та обличчя водою, або торкан­ня заземлених металевих поверхонь.

2) Виробниче освітлення. За висновками експертів ВООЗ, під час роботи на ВДТ найбільше навантаження припадає на зоровий аналі­затор, тому в забезпеченні роботи користувача важливе місце займає раціональне освітлення робочих місць.

Перенапруження здорового аналізатора можуть бути з таких причин:

65535. неправильна орієнтація робочого місця відносно світлових отво­рів;

65535. неадекватні світлові характеристики світильників, неправильне їх просторове розташування відносно робочих місць;

65535. засліплююча дія яскравих предметів, що перебувають у полі зору користувача (пряма блискість);

65535. дзеркальне відбиття на екрані предметів з високою яскравістю, які за спиною користувача (відбита блискість);

65535. неправильний розподіл яскравості в полі зору користувача;

65535. засвітлення екрана прямим чи розсіяним світлом світильників або небосхилу через світлові отвори.

У запобіганні дискомфортним умовам важливе місце належить оптимізації кількісних та якісних показників освітлення.

Вимоги до освітлення при роботі на ВДТ регламентовані ДНАОП 0.00-1.31-99, згідно з якими освітлення у приміщеннях з ЕОМ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освіт­лення доповнене штучним. Природне освітлення має бути бічним, бажано одностороннім. Для зменшення засліплюючої дії сонячних променів світлові отвори мають бути зорієнтовані на північ чи пів­нічний схід. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) має становити не менше 1,5 % відповідно до вимог СНиП П-4-79. Нормований рівень освітленості на робочому столі - 300-500 лк.

Для забезпечення відносної постійності природного освітлення необхідно вікна обладнати сонцезахисними регульованими жалюзі з коефіцієнтом відбиття 0,5-0,7. Розташовувати робочі місця з ЕОМ слід так, щоб у поле зору користувача не потрапляли вікна або світлі поверхні світильників. Окрім того, вони мають перебувати за його спиною, щоб уникнути відблисків на екрані.

Штучне освітлення у приміщеннях з ВДТ має обладнуватися у вигляді загальної системи рівномірного освітлення. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: прямо­го світла (П), переважно прямого (Н), переважно відбитого (В). Для штучного освітлення рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° відносно вертикалі в поздовжній і по­перечній площинах має становити не більше 200 кд/м², а захисний кут світильників має бути не більше за 40°.

Для обмеження прямої блискості від джерел природного та штуч­ного освітлення яскравість їх поверхонь, що перебувають у полі зору та за спиною, має бути не більше 200 кд/м², а яскравість відблисків на екрані ВДТ - 40 кд/м².

Відношення значень яскравості робочих поверхонь має бути не менше ніж 3:1, а робочих поверхонь і оточуючих предметів (стін, меблів, обладнання) - 5:1.

Для забезпечення оптимальної зорової працездатності користу­вачів використовувати найкращі за видимістю поєднання кольорів: білих і жовтих об'єктів на чорному, темно-сірому та синьому фонах, а також чергувати фони, застосовуючи для короткострокової екстре­ної передачі білі й жовті об'єкти на чорному або синьому фонах, а для передавання постійної інформації - зелені і світло-сірі фони.

Таким чином, для створення небезпечної зорової роботи на ВДТ необхідно:

65535. створювати на робочих місцях освітленість, що відповідає гігіє­нічним нормам;

65535. забезпечувати рівномірність і постійність рівня освітленості;

65535. не створювати на робочому місці різких і глибоких тіней;

65535. обмежувати пульсацію світлового потоку;

65535. не зменшувати необхідний контраст фону та об'єктів, зображе­них на екрані ВДТ;

65535. застосувати на екрані ЕОМ найкращі за видимістю поєднання кольорів, а також чергувати фони.

3) Шум і вібрація. На робочих місцях з ЕОМ основними джерела­ми шуму є вентилятори системного блоку, накопичувач, принтери ударної дії (матричні, шрифтові тощо). Акустичний шум від ВДТ та інших периферійних пристроїв може стати джерелом стресу і дис­комфорту користувача, знижувати розумову працездатність, підви­щувати втомлюваність, послаблювати увагу, сприяти появі головно­го болю тощо.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях з ВДТ нормовані ДСанШН 3.3.2-007-98 (табл. 7.3).

Основними заходами та засобами боротьби з шумом є:

65535. зниження рівнів шуму в джерелі його утворення (при проекту­ванні);

65535. використання звукопоглинаючих та звукоізолюючих засобів;

65535. раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць.

Для зниження рівнів шуму на робочих місцях з ВДТ друкувальні пристрої ударної дії розміщують в іншому приміщенні або застосову­ють звукоізолювальні екрани. Зовнішні шуми знижують шляхом об­лицьовування стін звукопоглинальними матеріалами з максималь­ним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц.

Таблиця 7.3

Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Вид трудової діяльності, робочі місця	Рівень звукового тиску, дБ, в октавних сму­гах із середньогеометричними частотами, Гц									Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Програмісти	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Операто­ри в залах інформації на ЕОМ та оператори комп'ютер­ного набору	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65
У примі­щеннях для розташуван­ня шумних агрегатів ЕОМ	103	91	83	77	73	70	68	66	64	75

Характеристики вібрації на робочих місцях під час роботи з ВДТ мають бути не вищі за допустимі значення, наведені у ГОСТІ 12.1.012-90. Для зниження вібрації обладнання встановлюють на спеціальні амортизуючі прокладки, передбачені нормативними документами.

4) Забруднення та іонний склад повітря. Під час роботи на ВДТ повітря робочої зони забруднюється оксидом вуглецю, озоном, окси­дами азоту, пилом. Можуть бути присутні діоксин та фуран, джере­лом яких є електронні плати та корпуси моніторів, що виготовляють­ся з пластмас, до складу яких входять ці речовини.

Для здоров'я користувача найнебезпечнішим є озон. Він викликає в живих організмах зміни, характерні для іонізуючого випроміню­вання, є подразнюючою і канцерогенною речовиною. Озон можна ви­явити в приміщенні за характерним запахом, сухістю та подразнен­ням слизових оболонок. Джерелами озону на робочих місцях з ВДТ можуть бути монітори і лазерні принтери. Вміст забруднюючих речо­вин у повітрі приміщень з ВДТ регламентується ГОСТом 12.1.005-88, згідно з яким концентрація озону в повітрі робочої зони не має пере­вищувати 0,1 мг/м³, оксидів азоту - 5 мг/м³, пилу - 4 мг/м³.

Для забезпечення нормативної якості повітря в робочій зоні і запо­бігання шкідливому впливу токсичних речовин на організм обладну­ється припливно-витяжна вентиляція.

Робота ВДТ супроводжується трансформацією іонного складу по­вітря на робочих місцях користувачів. Уже через 5 хвилин кількість легких іонів знижується у 8 разів, а через 3 години є майже нульо­вою. Істотно зменшується концентрація середніх та важких нега­тивно заряджених часток, а концентрація позитивних іонів зростає. Така зміна балансу іонного складу повітря несприятливо впливає на здоров'я користувачів ВДТ: знижується працездатність, розвиваєть­ся втома, погіршується діяльність серцево-судинної системи, брон-холегеневого апарату, вегетативної нервової системи, погіршується короткочасова пам'ять.

Допустимі рівні іонів у повітрі приміщень з ВДТ, встановлені в ДНАОП 3.3.2-007, наведені у табл. 7.4.

Таблиця 7.4

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі з ЕОМ

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	П+	п
Максимально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Допустимі	50000	50000

Нормований іонний склад повітря в робочій зоні можна забезпечи­ти застосуванням:

65535. генераторів негативних іонів;

65535. установок штучного зволоження;

65535. кондиціонерів;

65535. примусової вентиляції;

65535. захисних заземлених екранів.

Санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць кори­стувачів ВДТ та вимоги безпеки регламентують ДНАОП 0.00-1.31-91 та ДСанШН 3.3.2-007-98.

Не менш важливим нормативним документом є «Гігієнічна кла­сифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечно­сті факторів виробничого середовища, важкості на напруженості трудового процесу», затверджена наказом МОЗ від 31.12.97 № 382. На підставі цього документу приймаються рішення щодо запобіган­ня або обмеження впливу несприятливих виробничих факторів на працівників. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, умови праці осіб, які працюють з ВДТ, мають відповідати класу І або II за гігієнічною класифікацією.

5) Технічна безпека. Технічна безпека використання інформацій­ного обладнання забезпечується за напрямками, поданими в табл. 7.5.

Таблиця 7.5

Вимоги до відеотерміналів

№ п/п	Найменування параметрів	Значення параметра
1	Яскравість знака (яскравість фону), кд/м2	Від 35 до 120
2	Зовнішня освітленість екрана, лк	Від 100 до 250
3	Контраст (для монохромних зобра­жень)	Від 3:1 до 1,5:1
4	Нерівномірність яскравості в робочій зоні екрана	Не більше 1,7:1
5	Відхилення форми робочої зони екра­на від прямокутної: а) по горизонталі та вертикалі б) по діагоналі	Не більше 2 % Не більше 4 % відно­шення суми коротких сторін до суми довгих
6	Різниця довжини рядків або стовпців	Не більше 2 % серед­нього значення
7	Розмір мінімального елемента зобра­ження (пікселя) для монохромних зо­бражень, мм	0,3
8	Допустима тимчасова нестабільність зображення (мигтіння)	Має бути зафіксована менше, ніж у 90 % спостерігачів

65535. використання ВДТ, що відповідають вимогам до інформаційного обладнання чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та ДНАОП 0.00-1.31-99;

65535. удосконалення конструкції ВДТ, у першу чергу моніторів;

65535. розробка та застосування захисних засобів.

Технічні вимоги до інформаційного обладнання, що регламенту­ються ДНАОП 0.00-1.31-99, наведені у табл. 7.5.

Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 в Україні забороняється викори­стання нових несертифікованих ВДТ. Сертифікат має бути виданий державною системою сертифікації УкрСЕПРО, що засвідчує їх відпо­відність обов'язковим вимогам.

ВДТ, що перебувають в експлуатації на час уведення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 і не мають відповідного сертифіката, мають пройти експертизу їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини, відповідності до вимог чинних в Україні нормативних документів в установах, які мають дозвіл органів Державного нагляду за охоро­ною праці на проведення такої роботи.