- •1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •1.2. Концепція управління охороною праці в Україні
- •1.2.1. Загальні положення
- •1.2.2. Державна політика управління охороною праці
- •1.2.3. Реформування у сфері управління охороною праці Органи державного управління охороною праці
- •Завдання та функції управління охороною праці
- •1.3. Мета та завдання дисципліни «Основи охорони праці»
- •1.3.1. Мета дисципліни
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •1.3.3. Перелік дисциплін, знання яких потрібне студен- там для засвоєння курсу «Основи охорони праці»
- •1.4. Структурно-логічна схема курсу та його місце у загальній системі наук із безпеки життєдіяльності
- •2. Менеджмент охорони праці на підприємствах україни
- •2.1. Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці
- •2.2. Система працеохоронного менеджменту і його рівні
- •2.3. Система управління охороною праці в Україні
- •2.3.1. Загальні положення системи управління охороною праці
- •2.3.2. Управління охороною праці на державному рівні
- •2.3.3. Структура органів управління охороною праці у галузях промисловості
- •2.3.4. Управління охороною праці на регіональному рівні
- •2.4. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •2.5. Законодавство з охорони праці
- •2.5.1. Правове регулювання питань охорони праці
- •2.5.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.5.3. Організація охорони праці на підприємстві
- •2.5.4. Законодавство про об'єкти підвищеної небезпеки
- •2.5.5. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки Поняття та види джерел підвищеної небезпеки
- •Суб'єкти зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки
- •2.5.6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.6. Страхування від нещасних випадків на виробництві
- •2.6.1. Загальні положення
- •2.6.2. Управління страхуванням від нещасного випадку
- •2.6.3. Обов'язки Фонду страхування від нещасних випадків
- •2.6.4. Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •2.6.5. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •2.6.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •2.6.7. Порядок і строки проведення страхових виплат
- •Орієнтовне віднесення галузей (підгалузей) економіки і видів виробничої діяльності до умовного класу професійного ризику виробництва (первинна диференціація)
- •2.6.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •2.6.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •2.6.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.7. Міжнародне право
- •І. Технічні заходи захисту від умов, шкідливих для здоров'я працівників
- •§ 2. Роботодавці мають вживати всіх відповідних заходів для створення на місцях роботи умов, що сприяють належному захистові здоров'я відповідних працівників, зокрема:
- •§ 3. 1) Для запобігання, зменшення й усунення на місцях роботи шкідливих для здоров'я працівників умов має бути вжито всіх відповідних заходів із метою:
- •§ 4. 1) Працівників має бути повідомлено:
- •II. Медичний огляд
- •§ 8. 1) Законодавство кожної країни має містити особливі положення про медичний огляд працівників, зайнятих на особливо шкідливих роботах.
- •§ 9. Передбачений у попередньому параграфі медичний огляд повинен мати на меті:
- •III. Повідомлення про професійні захворювання
- •§ 15. Законодавство країни має:
- •IV. Перша допомога
- •§ 18. 1) На робочих місцях мають передбачатися засоби першої допомоги при нещасних випадках, професійних захворюваннях, отруєннях або нездужаннях.
- •V. Загальні положення
- •2.8. Міжнародні організації з питань охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.9. Розслідування та облік виробничого травматизму
- •2.9.1. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.9.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •2.9.3. Розслідування та облік аварій
- •2.9.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •2.9.5. Причини виробничого травматизму
- •2.9.6. Методи аналізу виробничого травматизму
- •Контрольні запитання та завдання
- •3. Основи виробничої санітарії
- •3.1. Атестація робочих місць
- •Загальні положення про атестацію робочих місць
- •Організація роботи з атестації
- •Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •Контрольні питання та завдання
- •3.2. Повітря робочої зони
- •3.2.1. Характеристика основних показників метеорологічних умов
- •3.2.2. Енергетичні витрати і терморегуляція організму людини
- •3.2.3. Вплив несприятливих метеорологічних умов на безпеку життєдіяльності
- •3.2.4. Нормування метеорологічних умов
- •3.2.5. Надлишки променистої (теплової) енергії та захист від її впливу на організм людини
- •3.2.6. Заходи щодо забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.3. Виробниче освітлення
- •3.3.1. Природа світла
- •3.3.2. Основні світлотехнічні величини
- •3.3.3. Вплив освітлення на виробничу діяльність
- •3.3.4. Види і системи виробничого освітлення
- •3.3.5. Нормування й оцінка природного та штучного освітлення
- •3.3.6. Основи розрахунку робочого освітлення
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.4. Характеристика виробничих віброакустичних коливань та їх вплив на організм людини
- •3.4.1. Нормування шуму
- •3.4.2. Захист від шуму
- •3.4.3. Особливості інфразвукових коливань, вплив
- •3.4.4. Особливості ультразвукових коливань, вплив
- •3.4.5. Особливості вібрації, вплив на людину, нормування, захист від вібрації
- •Контрольні завдання та запитання
- •3.5. Електромагнітні випромінювання
- •3.5.1. Джерела електромагнітних полів
- •3.5.2. Характеристики електромагнітних полів
- •3.5.3. Вплив емп на організм людини
- •3.5.4. Нормування електромагнітних випромінювань
- •3.5.5. Методи захисту від емп
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.6. Захист від радіоактивних випромінювань
- •3.6.1. Природа іонізуючих випромінювань та їхня біологічна дія Види іонізуючих випромінювань та їхні властивості
- •Характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання
- •3.6.2. Джерела радіоактивного забруднення. Принципи нормування і захисту навколишнього середовища
- •Загальні принципи нормування і захисту навколишнього середовища від радіоактивного забруднення
- •Способи захисту від іонізуючого випромінювання
- •3.6.3. Організація робіт із радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізуючих випромінювань
- •Вимоги до розміщення
- •Організація робіт
- •Одержання, облік і зберігання джерел радіоактивних випромінювань
- •Транспортування радіоактивних речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.7. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання
- •Вплив лазерного випромінювання на органи зору
- •Основні правила техніки безпеки при експлуатації лазерних установок
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.8. Токсикологічна оцінка матеріалів
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.9. Токсикологічна оцінка технологічних процесів
- •3.9.1. Металургійні підприємства
- •3.9.2. Машинобудівні підприємства
- •Ливарне виробництво
- •Ковальсько-пресові і термічні цехи
- •3.9.3. Хімічні підприємства
- •3.9.4. Основні напрямки оздоровчих заходів на хімічних підприємствах
- •3.9.5. Нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.10. Вентиляція та кондиціювання повітря
- •3.10.1. Загальні відомості про вентиляцію
- •3.10.2. Види вентиляції
- •3.10.3. Загальні технічні та санітарно-гігіенічні вимоги до вентиляції
- •3.10.4. Методи розрахунку продуктивності вентиляції Визначення продуктивності загальнообмінної вентиляції
- •Визначення продуктивності місцевої витяжної вентиляції
- •3.10.5. Природна вентиляція
- •Загальні відомості про аерацію
- •Аерація при дії вітрового тиску
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів
- •3.10.6. Механічна вентиляція
- •Комбінована вентиляція
- •Кондиціювання повітря
- •Вентилятори. Розрахунок вентиляційної мережі
- •Вибір вентилятора
- •3.10.7. Безпека влаштування та експлуатації вентиляційних систем
- •Контрольні запитання та завдання
- •4. Безпека виробничих процесів і устаткування
- •4.1.1. Загальні відомості
- •4.1.2. Порядок оформлення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.3. Організація проведення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.4. Навчання з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою
- •4.2. Вимоги безпеки до конструкцій та експлуатації підйомно-транспортного устаткування
- •4.3. Безпека вантажно-розвантажувальних
- •4.4. Безпека при експлуатації посудин та установок, що працюють під тиском, і газового устаткування
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.5. Основи електробезпеки та захист працівників
- •4.5.1. Основи електробезпеки. Види ураження електричним струмом
- •4.5.2. Фактори, які визначають безпеку ураження електричним струмом
- •4.5.3. Небезпека напруги кроку та розтікання струму при замиканні на землю
- •4.5.4. Небезпека ураження
- •4.5.5. Основні технічні заходи захисту
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.6. Безпека при використанні хімічних речовин
- •Засоби захисту працівників
- •Контрольні запитання та завдання
- •5. Пожежна безпека
- •5.1. Фізико-хімічні основи горіння. Загальні відомості про горіння
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5.3. Самозаймання речовин
- •5.4. Характеристика пожежонебезпечності речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •5.5. Система пожежної безпеки
- •5.5.1. Система протипожежного захисту
- •5.5.2. Система попередження пожежі
- •5.5.3. Основні засоби гасіння пожежі
- •5.5.4. Система організаційно-технічних засобів
- •Контрольні запитання та завдання
- •6. Невиробничий травматизм
- •6.1. Попередження побутових травм та їх розслідування
- •6.2. Заходи попередження невиробничого травматизму
- •Контрольні питання та завдання
- •7. Безпечність застосування інформаційного обладнання
- •7.1. Вплив вдт на здоров'я користувачів
- •7.2. Ергономічна безпека
- •7.3. Умови праці користувачів вдт
- •Контрольні запитання та завдання
- •2 Ступінь III клас -шкідливі і небезпечні умови і характер праці
- •2800Інші причини
- •Яоїтвпиа ииновпіен коавло эй 'эЦощ
2.3.3. Структура органів управління охороною праці у галузях промисловості
Структура органів управління охороною праці в галузях промисловості встановлюється положенням про систему управління охороною праці міністерства, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, утвореного за галузевим принципом, що узгоджується з Держнаглядохоронпраці. Організаційна структура органів управління охороною праці залежить від специфіки галузей промисловості, структури галузевих органів управління, існуючих традицій, зв'язків, що складалися в роботі, та сформованих відносин між керівними структурами.
У центральному апараті міністерства створюється служба охорони праці, яка підпорядковується першому заступнику міністра, керівникові концерну, корпорації та інших об'єднань підприємств. Служба охорони праці виконує такі основні функції:
розробляє ефективну цілісну систему управління охороною праці;
проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою з охорони праці в галузі;
організовує забезпечення підприємств та об'єднань галузі правилами, стандартами, положеннями, інструкціями й іншими нормативними документами з охорони праці;
організовує облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій у галузі, а також збитку від цих подій.
Служба охорони праці комплектується, як правило, фахівцями наступного профілю:
інженерами відповідної спеціальності;
фахівцями з питань гігієни праці;
юристами, що спеціалізуються на питаннях законодавства про охорону праці.
При службах охорони праці можуть створюватися лабораторії, які контролюють наявність на робочих місцях шкідливих виробничих факторів.
2.3.4. Управління охороною праці на регіональному рівні
Основні завдання з управління охороною праці на регіональному рівні в межах відповідної території згідно з Законом «Про охорону праці» покладені на місцеві державні адміністрації та ради народних депутатів, які:
забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
організовують за необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;
здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів з охорони праці;
створюють за необхідності фонди охорони праці.
Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи - служби охорони праці місцевих державних адміністрацій і міських виконавчих рад.
Служба охорони праці є структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади, що створюється головою державної адміністрації.
Свою діяльність у галузі охорони праці служба проводить із підприємствами, установами й організаціями, розташованими в межах відповідної території, але насамперед з тими, які належать до сфери управління державної адміністрації - підприємствами недержавних форм власності. Це в першу чергу об'єкти комунальної власності, підприємства малого і середнього бізнесу, розташовані на відповідній території.
Служба охорони праці разом з іншими структурними підрозділами державної адміністрації виконує такі основні функції:
розробляє ефективну цілісну регіональну систему попередження травматизму невиробничого характеру, організовує пропаганду й інформаційне забезпечення з цих питань;
готує пропозиції щодо впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, які забезпечують підвищення рівня профілактики травматизму невиробничого характеру, і подає їх на розгляд державній адміністрації;
проводить оперативно-методичне управління з охорони праці;
одержує дані про підприємства, що проходять державну реєстрацію відповідно до встановленого порядку;
організовує забезпечення підприємств та об'єднань регіону правилами, стандартами, положеннями, інструкціями й іншими нормативними документами з охорони праці;
організовує облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій у регіоні, а також збитку від цих подій;
допомагає підприємствам регіону в організації роботи з охорони праці;
сприяє впровадженню на підприємствах регіону досягнень науки і техніки, прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників, які б забезпечували зниження травматизму, аварійності в регіоні та були спрямовані на створення безпечних і нешкідливих умов праці;
координує роботи з охорони праці з регіональним Фондом соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві;
розглядає листи, заяви і скарги працівників із питань охорони праці;
сприяє поширенню передового вітчизняного і закордонного досвіду з охорони праці, а також пропаганді безпечних і нешкідливих умов праці.
Структура служб охорони праці в регіоні залежить від специфіки цього регіону: його адміністративного поділу, специфічних особливостей його структурних одиниць та їх насиченості підприємствами з державною і недержавною формами власності; від традицій, що склалися, усталених зв'язків і вже сформованих відносин між адміністративними одиницями регіону.
Для координації всіх робіт із забезпечення безпечної життєдіяльності населення регіонів, у тому числі і з питань охорони праці, при обласних державних адміністраціях створюються обласні ради з питань безпечної життєдіяльності населення, а в апараті обласної державної адміністрації - відділ охорони праці. Аналогічні структурні підрозділи організуються і на рівні районних державних адміністрацій. Для управління охороною праці на рівні міста створюються відділи охорони праці (трудових і соціальних питань) виконавчих комітетів міських рад народних депутатів.
При вирішенні всіх питань, пов'язаних з управлінням охороною праці в регіоні, зазначені структурні підрозділи постійно взаємодіють з іншими підрозділами, що здійснюють управління і нагляд за безпечною життєдіяльністю населення й охороною праці в регіоні. На обласному рівні до них відносять обласне територіальне управління Держнаглядохоронпраці, експертно-технічні центри Держна-глядохоронпраці, обласну державну інспекцію пожежного нагляду, обласну санітарно-епідеміологічну станцію, обласну державну автоінспекцію, обласне управління екологічною безпекою, державну експертизу умов праці, обласну інспекцію державного нагляду за станом сільськогосподарських машин, обласне статистичне управління, обласний штаб цивільної оборони, обласне управління соціального захисту населення, центр стандартизації і метрології, рятівну водолазну станцію, обласну раду профспілок та ін. Типова структура управління охороною праці на обласному рівні наведена на рис. 2.9.
Ефективність регіональної системи управління охороною праці значним чином залежить від правильної організації взаємодії між усіма названими структурними підрозділами обласного рівня і структурними підрозділами, що здійснюють управління охороною праці на рівні міст і районів, а також від взаємодії з вищими загальнодержавними і галузевими органами управління, у відомчій підпорядкованості яких перебувають підприємства та організації, розташовані в регіоні.
Основним елементом такої взаємодії на рівні регіональної системи управління охороною праці є інформаційне забезпечення, яке не може обмежуватися рамками регіону. Для ефективної роботи регіональної системи управління необхідно мати інформацію про стан і позитивний досвід управління охороною праці в інших регіонах, про стан охорони праці в галузях народного господарства, у відомчій підпорядкованості яких перебувають підприємства, розташовані в регіоні; про наявний позитивний досвід вирішення питань охорони праці на регіональному рівні в інших, індустріально розвинених країнах із високим рівнем соціальної захищеності працівників.
Територіальне
управління Держгірпром-нагляду України
Обласнеуправління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань на виробництві
Обласне управління Міністерства з надзвичайних
ситуацій
Обласна служба охорони праці при облдержадміністрації
Обласне управління Санітарно-епідеміологічної служби
о
Галузеві служби охорони праці
Профспілки
Районні відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань на виробництві
Районна Санітарно-епідеміологічна служба
Районні служби охорони праці
Районний відділ управління з надзвичайних ситуацій
\Г \І \( V
м \г \<
Об'єкти житлово-комунального господарства
Бюджетні установи та організації
Підприємства Галузеві
Виробничі та комерційні підприємства
Рис. 2.9. Структура системи управління охороною праці на регіональному рівні
1 - окремі структурні підрозділи СУОП обласного рівня; 2 - структурні підрозділи СУОП районного рівня; З - підприємства, установи та організації, де створюються свої СУОП
а я р
в 61 я
та я *
в та В
со рз 43
§ а 2
В о
и X
їй рз о
р Z та
- 2 о
^ в в
а
м о „
в я В
из рз та
І В В
и
в
Й
я
рз
• В
43
а
о
х
та
"З
°>
а
■ я
в
х!
В
В-^
2
я
И.
п
В и
ф р
.
В Я
В О
та
й в
о
„ о
и
В й
о
|«
й
І з
15 §
и
в
§
X ?
и
ф
а
°
в.-
ч
та Г^'та
в ч
ф
>
Р
о §
Р
в
В
и
а
нЗ
В
ч
я
°
Є
Вс
В
ЇЇ
•
^
в
Я
О
и "В'
§
е. а
ч
Яс §
Я
З
ф
^3
•
2,
о
§*43
►З
З
°
И
й В-
Р и
м о
ф и
В «<!
Ц<
ф
їв
и
я
р
43
о
о м
я О
рз
м м,
ая1
я^
та
о» В
ф
со
м
а
Я
в
2.
В.
й
^ й
Я
43
В
ф
я
н
О я
43
°
а
2.
|с
§
їв
в я Вс
я
Вс
-
а
та
рз
и
рз
в
и
В
о В м X
й
рз
X
Я
І
к
в
я В и
Я
р
Я
й"
Л
"
Й
я В
р
м
^ в о
^
ни
*
й
и
ф
й
м-
В
и
в
В
я в
я
и
§ а.
з
й"й та
и
^
я й
а в
^ 5.
К
^
и
м-
В
и
В
л
£
в
в §
рз
.
та
е
З- Й ф
З
43
О
о
и
2*
рз
я
я В
►з
и
рз
В:
2
*3
и
ні 2
И 0
и о
о и
* -є
а
та
о
Є
о
а
5'
о
я
та
ф
рз
и
ф
Я
О
а
а
ф
я
п
В-
и
рз
X
О
й
в
й
¡=1
й
х
В
о
м и
В р
к 5
О В
я я
р о
в 5
й д
а рз
43 а
о я
о» а
З" а.
!■
м §
X °
о °>
та и
В Я
я 5
43 з
р м
й
а
о
ф
•
я
о
х
2-та
й
о
й
43
з
О
В
й В О
я
Й
та
<в
рз
та
В
я
р
и
я
^ £
їв я
р я
§ а
В з
►З О
В й
ё 5'
ч я
р та
я р
Б* В
о •
и
ф
о
„
В-
та
о
рз V
-В-
з» §
рз
о та
«
^ °
§
та я
в в
я
р -з
В рз
и
рз
и
В
Я
О
я
рз
я
я
й
а
о
я
рз
й
ф я
В
X
В §
в '
в „
рз Я
В
х й
■
ОІ
я
ф
X
и
я
ф
л
•<
ф
и
рз
^ О
И
о»
а
ч
р
ф
«<<
Я
ф
о
и В
В
я
та
рз
8£»
і
Я
й
Й
о й -
я
В
и
в
та
и
я
в
В
рз
ні'
§
рз
я
о
а
и
ф
р
х
й
рз
И
В
<з
і
'
ф
а
а о
В
V
рз -
р 43 § б
В
* В Л
я
та ¡5,
в
о я
Д 43
о» ™
О а
И ф
й о
и о»
Я X
в в
вс 2
а £
ф
й а
в щ
л о
В и
В ф В'Й
« я
о 43
2 °
^ ф
В Я
о
й 4 о о
ю м
й о» о та
я и й
та в а
в їй
я ^ я
В В 43
І в ё
в ф В-
й О» И
к" ф я
М а §
Р ф я
43 £ і о в
О» Я и
§ § В
►з в В«
^ 0. я
в4 а н
0 о я
а р *
£ І я
1 з р й _, и В_ И рз
Вс р Ц
ґ я
я _ X О |43
8! -
З л н
«яр
►зо'
та а 43
<< й о
й й о»
о й о
а а ^
о р
« я X
Е о Є.
¡0 ш м
* ё і
§ ^ й
° £ 'я
'-' НЧ нн
2> в -Б.
■з 43 £
в 2. °
х |й
В * З
« ч ^
я ш а
В ф й
я В рз
й я X
.х в н
р рз В
и а
и в 2
ф я 1-3
о
►з н
а
ф р
5
та в
вс
§ 2
Я
>з м
р
н2 й
В
^: З
В ни |—"
В 3 и
х ї 2
та
рз
В и
в 53
• X §
о
В й
ч
В р
л
в.
я
и
я
о
43 О
Я • 8
2. о» и
Вс ф о
43
О
рз ч-
и
ф
а та
о и ф й ф
я
я й
рз
Й В
нЗ
^ о х о та о я в
а та
рз
в
к" Э ° ф
а
о чз
X рз
ё в.
о -
В Р
в '-з
л ф
в 2
та ^
рз ф нЗ X
X ф в
м ^ н
о о И
та ч- 43
рз
З в р
и
та -§
2, ф
в в
В ф
нЗ В
И В
і° й
Ш В
в р
О Я
ч В
в м. ф
та
ч о я о
ш ф В
а а
е- й
- В
В Ч
й о
а -В
рз
й
О
в
в
В-
^: їв
43
а
°
43
? *
В
Я
х
^
а
Вс
о
^
-а
ф
а
43
р
а
м
та
¡=1 в З °
я ¡=1 в я
рз
нЗ
ф и
в
£. в
рз
м Я В о
Й
в
В
ф
з-
а.
р
м
з
в
в н
В
я X
г
В Й
В В
г о
ш 2
з й
р в
В о
О н
и в
з І
м та
В рз
!=|
рз О»
о
та
§
о
та я
в
X
й
о
а та
рз
и
о
нЗ
и
о ^
З в
З й
10 о
м х
й£
В о
§1
<< в.
й в
Оі рз
В и
з та
в й
о ¡=1 р й
й я
и в та а та
и о
а.ё
ф та З §
а ^
ф ►з о
З .
та о о» о
нЗ
о й рз и ф
в
и рз о» ф и
а
ф л
•< ф
©
я я в
о* в
и
рз
я я й
о
в
о
нЗ
ф
З
й
и
в
в
ЇЙ о р и
^з в
в а й з
ю
рз
Я
о я
о
та В
в З' а
рз я я
З
43
^
О
а
та
рз
и
та
а
рз
в
в
а
Ш
Я
в
о
х о та о в
5 та а
а
«з та
о та
43 И рз в
о
И о»
0 §
Р рз
В И
РЗ і-З
о я
в о
о и
й я
р со
та щ о о» о
1С
СО
ід
и О р та
н ч
а
•а
н
м а
• та
63
и к
X о
X
о •а о х о
х •а &
Служба охорони праці входить до структури підприємства, організації або установи як одна з основних виробничо-технічних служб. Ліквідація цієї служби допускається лише у випадку ліквідації самого підприємства.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю і залежно від кількості працівників може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді одного співробітника, у тому числі й за сумісництвом. Комплектується служба фахівцями, що мають вищу освіту і стаж роботи за профілем цього виробництва не менше трьох років.
При створенні служби охорони праці враховують сферу діяльності підприємства і кількість працівників. Так, на підприємствах із кількістю працівників 50 осіб і більше, роботодавець створює службу охорони праці. На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства.
Організаційна структура системи управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) формується на основі діючої на цьому підприємстві структури управління виробництвом і підпорядковується усім властивим їй принципам управління.
Координація робіт у галузі охорони праці здійснюється шляхом розподілу обов'язків і порядком взаємодії осіб, структурних підрозділів і служб, що беруть участь у реалізації задач СУОПП, а також прийняття ними рішень і їх реалізацію. До таких рішень належать накази, розпорядження, вказівки тощо.
Для нормального функціонування СУОПП на кожному підприємстві наказом розподіляють функції з реалізації завдань управління охороною праці між керівними і виконавчими функціональними службами та структурними підрозділами підприємства. Приблизний розподіл таких функцій наведено в табл. 2.1.
В управлінні охороною праці, крім штатних посадових осіб і структурних підрозділів, бере участь також і комісія з питань охорони праці, створена рішенням трудового колективу і профспілкової організації, а також уповноважені трудових колективів структурних підрозділів підприємства.