
- •1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •1.2. Концепція управління охороною праці в Україні
- •1.2.1. Загальні положення
- •1.2.2. Державна політика управління охороною праці
- •1.2.3. Реформування у сфері управління охороною праці Органи державного управління охороною праці
- •Завдання та функції управління охороною праці
- •1.3. Мета та завдання дисципліни «Основи охорони праці»
- •1.3.1. Мета дисципліни
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •1.3.3. Перелік дисциплін, знання яких потрібне студен- там для засвоєння курсу «Основи охорони праці»
- •1.4. Структурно-логічна схема курсу та його місце у загальній системі наук із безпеки життєдіяльності
- •2. Менеджмент охорони праці на підприємствах україни
- •2.1. Загальнотеоретичні і методичні основи охорони праці
- •2.2. Система працеохоронного менеджменту і його рівні
- •2.3. Система управління охороною праці в Україні
- •2.3.1. Загальні положення системи управління охороною праці
- •2.3.2. Управління охороною праці на державному рівні
- •2.3.3. Структура органів управління охороною праці у галузях промисловості
- •2.3.4. Управління охороною праці на регіональному рівні
- •2.4. Основні завдання і функції системи управління охороною праці
- •2.5. Законодавство з охорони праці
- •2.5.1. Правове регулювання питань охорони праці
- •2.5.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.5.3. Організація охорони праці на підприємстві
- •2.5.4. Законодавство про об'єкти підвищеної небезпеки
- •2.5.5. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки Поняття та види джерел підвищеної небезпеки
- •Суб'єкти зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки
- •2.5.6. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.6. Страхування від нещасних випадків на виробництві
- •2.6.1. Загальні положення
- •2.6.2. Управління страхуванням від нещасного випадку
- •2.6.3. Обов'язки Фонду страхування від нещасних випадків
- •2.6.4. Нагляд у сфері страхування від нещасних випадків
- •2.6.5. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я
- •2.6.6. Порядок розгляду справ про страхові виплати
- •2.6.7. Порядок і строки проведення страхових виплат
- •Орієнтовне віднесення галузей (підгалузей) економіки і видів виробничої діяльності до умовного класу професійного ризику виробництва (первинна диференціація)
- •2.6.8. Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника
- •2.6.9. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •2.6.10. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхувальників, застрахованих, а також осіб, які надають соціальні послуги, за невиконання своїх обов'язків
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.7. Міжнародне право
- •І. Технічні заходи захисту від умов, шкідливих для здоров'я працівників
- •§ 2. Роботодавці мають вживати всіх відповідних заходів для створення на місцях роботи умов, що сприяють належному захистові здоров'я відповідних працівників, зокрема:
- •§ 3. 1) Для запобігання, зменшення й усунення на місцях роботи шкідливих для здоров'я працівників умов має бути вжито всіх відповідних заходів із метою:
- •§ 4. 1) Працівників має бути повідомлено:
- •II. Медичний огляд
- •§ 8. 1) Законодавство кожної країни має містити особливі положення про медичний огляд працівників, зайнятих на особливо шкідливих роботах.
- •§ 9. Передбачений у попередньому параграфі медичний огляд повинен мати на меті:
- •III. Повідомлення про професійні захворювання
- •§ 15. Законодавство країни має:
- •IV. Перша допомога
- •§ 18. 1) На робочих місцях мають передбачатися засоби першої допомоги при нещасних випадках, професійних захворюваннях, отруєннях або нездужаннях.
- •V. Загальні положення
- •2.8. Міжнародні організації з питань охорони праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.9. Розслідування та облік виробничого травматизму
- •2.9.1. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.9.2. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •2.9.3. Розслідування та облік аварій
- •2.9.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •2.9.5. Причини виробничого травматизму
- •2.9.6. Методи аналізу виробничого травматизму
- •Контрольні запитання та завдання
- •3. Основи виробничої санітарії
- •3.1. Атестація робочих місць
- •Загальні положення про атестацію робочих місць
- •Організація роботи з атестації
- •Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •Контрольні питання та завдання
- •3.2. Повітря робочої зони
- •3.2.1. Характеристика основних показників метеорологічних умов
- •3.2.2. Енергетичні витрати і терморегуляція організму людини
- •3.2.3. Вплив несприятливих метеорологічних умов на безпеку життєдіяльності
- •3.2.4. Нормування метеорологічних умов
- •3.2.5. Надлишки променистої (теплової) енергії та захист від її впливу на організм людини
- •3.2.6. Заходи щодо забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.3. Виробниче освітлення
- •3.3.1. Природа світла
- •3.3.2. Основні світлотехнічні величини
- •3.3.3. Вплив освітлення на виробничу діяльність
- •3.3.4. Види і системи виробничого освітлення
- •3.3.5. Нормування й оцінка природного та штучного освітлення
- •3.3.6. Основи розрахунку робочого освітлення
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.4. Характеристика виробничих віброакустичних коливань та їх вплив на організм людини
- •3.4.1. Нормування шуму
- •3.4.2. Захист від шуму
- •3.4.3. Особливості інфразвукових коливань, вплив
- •3.4.4. Особливості ультразвукових коливань, вплив
- •3.4.5. Особливості вібрації, вплив на людину, нормування, захист від вібрації
- •Контрольні завдання та запитання
- •3.5. Електромагнітні випромінювання
- •3.5.1. Джерела електромагнітних полів
- •3.5.2. Характеристики електромагнітних полів
- •3.5.3. Вплив емп на організм людини
- •3.5.4. Нормування електромагнітних випромінювань
- •3.5.5. Методи захисту від емп
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.6. Захист від радіоактивних випромінювань
- •3.6.1. Природа іонізуючих випромінювань та їхня біологічна дія Види іонізуючих випромінювань та їхні властивості
- •Характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання
- •3.6.2. Джерела радіоактивного забруднення. Принципи нормування і захисту навколишнього середовища
- •Загальні принципи нормування і захисту навколишнього середовища від радіоактивного забруднення
- •Способи захисту від іонізуючого випромінювання
- •3.6.3. Організація робіт із радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізуючих випромінювань
- •Вимоги до розміщення
- •Організація робіт
- •Одержання, облік і зберігання джерел радіоактивних випромінювань
- •Транспортування радіоактивних речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.7. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання
- •Вплив лазерного випромінювання на органи зору
- •Основні правила техніки безпеки при експлуатації лазерних установок
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.8. Токсикологічна оцінка матеріалів
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.9. Токсикологічна оцінка технологічних процесів
- •3.9.1. Металургійні підприємства
- •3.9.2. Машинобудівні підприємства
- •Ливарне виробництво
- •Ковальсько-пресові і термічні цехи
- •3.9.3. Хімічні підприємства
- •3.9.4. Основні напрямки оздоровчих заходів на хімічних підприємствах
- •3.9.5. Нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі
- •3.9.6. Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщенні
- •Контрольні запитання та завдання
- •3.10. Вентиляція та кондиціювання повітря
- •3.10.1. Загальні відомості про вентиляцію
- •3.10.2. Види вентиляції
- •3.10.3. Загальні технічні та санітарно-гігіенічні вимоги до вентиляції
- •3.10.4. Методи розрахунку продуктивності вентиляції Визначення продуктивності загальнообмінної вентиляції
- •Визначення продуктивності місцевої витяжної вентиляції
- •3.10.5. Природна вентиляція
- •Загальні відомості про аерацію
- •Аерація при дії вітрового тиску
- •Вентиляція за допомогою дефлекторів
- •3.10.6. Механічна вентиляція
- •Комбінована вентиляція
- •Кондиціювання повітря
- •Вентилятори. Розрахунок вентиляційної мережі
- •Вибір вентилятора
- •3.10.7. Безпека влаштування та експлуатації вентиляційних систем
- •Контрольні запитання та завдання
- •4. Безпека виробничих процесів і устаткування
- •4.1.1. Загальні відомості
- •4.1.2. Порядок оформлення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.3. Організація проведення робіт з підвищеною небезпекою
- •4.1.4. Навчання з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою
- •4.2. Вимоги безпеки до конструкцій та експлуатації підйомно-транспортного устаткування
- •4.3. Безпека вантажно-розвантажувальних
- •4.4. Безпека при експлуатації посудин та установок, що працюють під тиском, і газового устаткування
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.5. Основи електробезпеки та захист працівників
- •4.5.1. Основи електробезпеки. Види ураження електричним струмом
- •4.5.2. Фактори, які визначають безпеку ураження електричним струмом
- •4.5.3. Небезпека напруги кроку та розтікання струму при замиканні на землю
- •4.5.4. Небезпека ураження
- •4.5.5. Основні технічні заходи захисту
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.6. Безпека при використанні хімічних речовин
- •Засоби захисту працівників
- •Контрольні запитання та завдання
- •5. Пожежна безпека
- •5.1. Фізико-хімічні основи горіння. Загальні відомості про горіння
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5.3. Самозаймання речовин
- •5.4. Характеристика пожежонебезпечності речовин
- •Контрольні запитання та завдання
- •5.5. Система пожежної безпеки
- •5.5.1. Система протипожежного захисту
- •5.5.2. Система попередження пожежі
- •5.5.3. Основні засоби гасіння пожежі
- •5.5.4. Система організаційно-технічних засобів
- •Контрольні запитання та завдання
- •6. Невиробничий травматизм
- •6.1. Попередження побутових травм та їх розслідування
- •6.2. Заходи попередження невиробничого травматизму
- •Контрольні питання та завдання
- •7. Безпечність застосування інформаційного обладнання
- •7.1. Вплив вдт на здоров'я користувачів
- •7.2. Ергономічна безпека
- •7.3. Умови праці користувачів вдт
- •Контрольні запитання та завдання
- •2 Ступінь III клас -шкідливі і небезпечні умови і характер праці
- •2800Інші причини
- •Яоїтвпиа ииновпіен коавло эй 'эЦощ
4.5.4. Небезпека ураження
в електричних мережах різного типу
Оцінка безпеки дотику до струмопровідних частин зводиться до визначення струму, що протікає крізь людину, і порівняння його з допустимими значеннями.
Безпека ураження при дотику до струмопровідних частин залежить від номінальної напруги електроустановки і режиму нейтралі джерела живлення.
За напругою ПУЕ розрізняють електроустановки (мережі) напругою до 1 кВ та електроустановки напругою вище 1 кВ. За режимом нейтралі бувають електроустановки (мережі) з ізольованою нейтраллю джерела живлення (генератора або трансформатора) і глухозазем-леною нейтраллю джерела живлення.
Рівень безпеки та ступінь ураження залежать від того, яким чином відбулося включення людини в електричну мережу. Розрізняють двофазовий (одночасний дотик до двох фаз) та однофазовий дотик (включення) людини до струмопровідних частин. Статистка свідчить, що частіше трапляються однофазові дотики. Небезпека такого дотику в трифазових мережах в основному залежить від режиму нейтралі джерела живлення (ізольована чи глухозаземлена).
Розглянемо дотик до однієї фази в мережі з ізольованою нейтраллю (рис. 4.13). Для спрощення розрахунків вважаємо, що мережа симетрична, а саме: симетричні й однаково активні опори ізоляції фаз, а також ємності та ємнісні опори, тобто для такої мережі є справедливими наступні рівняння:
.Й^ = її2 — Д3 = Дї -^1 = -^2 = "^3 =
с1=с2 = сг = о, г1 = г2 = гг = г. (4.46)
Струм, що проходить крізь тіло людини при дотику до однієї з фаз у нормальному режимі, визначається таким рівнянням у комплексній формі:
Ін=-^-у, (4-47)
де II - фазна напруга мережі; і?й - опір тіла людини, Ом; Z - повний опір фаз відносно землі, Ом.
А
наліз
рівняння 4.47 показує, що при симетричних
опорах між фазними дротами і землею
струм крізь людину тим менший, чим більші
ці опори.
яго
С В А
«і хі ___ № х2 яз в;
1
///
///
///'у/
///
у;
///
///
^//
///
.
•£/
//////
^
•//
///
.
•//
///
///
///
Рис
4.13. Дотик до фази в мережі з ізольованою
нейтраллю
У мережах з напругою до 1 кВ малої довжини ємність дротів відносно землі мала, С = 0, тоді Z = Д, опір фази відносно землі дорівнює активному опору ізоляції і рівняння набуває вигляду:
д'
(4.48)
Д.+
де Д - активний опір ізоляції фаз відносно землі, Ом.
Рівняння (4.48) показує значення ізоляції як фактора безпеки: що вище опір ізоляції Д, то меншим буде струм крізь людину. Тому короткі повітряні мережі з ізольованою нейтраллю, малою ємністю, високим опором ізоляції не становлять значної небезпеки при дотику до фази.
Мережі з глухозаземленою нейтраллю мають малий опір між нейтраллю і землею До, тому при дотику людини до фази струм через неї практично не залежить від опору ізоляції та ємності мережі відносно землі (рис. 4.14).
У цьому випадку струм крізь людину:
І*=—-—. (4-49)
де До - робоче заземлення нейтралі, Ом.
Оскільки опір тіла людини не нижче 1 кОм, а опір заземлення нейтралі не перевищує 10 Ом, людина в цьому випадку перебуває практично під фазовою напругою, що є надто небезпечним.
В
раховуючи
все сказане, можна дійти висновку, що в
нормальному режимі значно безпечнішою
є мережа з ізольованою нейтраллю, малої
ємності та з надійною ізоляцією порівняно
з мережею з глухо-заземленою нейтраллю.
В аварійному режимі мережі з ізольованою нейтраллю є, навпаки, більш небезпечними, бо в цьому випадку людина потрапляє під лінійну напругу. При замиканні однієї з фаз на землю в мережі встановлюється режим, при якому одна з фаз набуває потенціалу землі, а дві інші - лінійні потенціали IIл.
Збільшення напруги двох «неушкоджених» фаз у неприпустиме, оскільки фазова ізоляція розрахована на лінійну напругу ІІл; однофазові споживачі навантаження підпадають під значну напругу, збільшується небезпека ураження електричним струмом внаслідок збільшення напруги від фазної V' до лінійної IIл.
У період аварійного режиму роботи більш безпечною є чотири-проводова мережа з глухозаземленою нейтраллю, оскільки людина потрапляє в цьому випадку під фазову напругу.
Мережі з глухозаземленою нейтраллю треба використовувати там, де неможливо забезпечити надійну ізоляцію дротів з причини високої вологості, агресивності середовища тощо, або коли не можна швидко знайти та усунути пошкодження ізоляції, коли ємнісні струми - великі (кабельні лінії). Це міські та сільські мережі, мережі крупних підприємств тощо.
Двофазовий дотик людини до мережі, незалежно від режиму нейтралі, завжди небезпечний, бо людина опиняється під лінійною напругою ІІл.
У мережах з напругою понад 1000 В з технологічних вимог та вимог техніки безпеки перевагу слід надати мережам з глухозаземленою нейтраллю (забезпечується швидке відключення пошкодженої ділянки реле захисту).
У мережах з напругою понад 1000 В через велику ємність між дротами і землею захисна роль ізоляції дротів повністю втрачається і для людини є однаково небезпечним дотик до дроту мережі як з ізольованою, так і глухоізольованою нейтраллю, тобто дотик до таких мереж є рівнозначним дотику до обкладок трансформатора.