Макет Есагіли – Вавилонської вежі за часів Навуходоносора

В мурах на всі сторони світу розміщувалися ворота, від яких до центру міста йшли широкі гарні вулиці, забудовані палацами та храмами. Головні ворота, присвячені богині Іштар, було облицьовано кахлями з рельєфними зображеннями тварин. За наказом Навуходоносора II було збудовано й друге з сімох чудес світу - славнозвісні сади Семіраміди.

Ассирійці (держава Ашшур) підходили до культурних надбань своїх попередників так само, як це свого часу зробили римляни з грецькою культурою. Вони трансфор­мували релігію, культуру та мистецтво Вавилонії, внесли в них новий пафос могутності, державності. Ассирійська культура була цілком сповнена пафосом сили, уславлювала міць, перемоги та завоювання своїх царів. У ній домінували не релігійні, а мілітарно-світські засади і мотиви.

Ассирійському періоду притаманна не культова архітектура, а будівництво палаців і фортець. Відомим далеко за межами Ассирії виразом державної могутності був палац царя Саргона II поблизу Ніневії. Вхід до нього сторожували крилаті бики з людськими головами, палаючими очами, величезними прямокутними бородами. Це добрі міфологічні створіння - шеду, що повинні були охороняти оселю царя від всіляких видимих і невидимих ворогів.

У рельєфах та розписах ассирійських палаців переважають світські сюжети. Головною особою тут виступає сам володар. Цар завжди грізний й величний, його фігура важка, руки й ноги налиті дужими мускулами.

Особливої майстерності добилися ассирійські митці у зображенні сцен полювання, де реалістично показано різноманітних тварин - коней, верблюдів, левів. "Умираюча левиця" з палацу Ашшурбанапала - шедевр світової ваги. Ця левиця, вражена кількома стрілами, намагається піднятися в останньому відчайдушному зусиллі. Її паща, що розкрилася у передсмертному рику, розставлені трикутником передні лапи та виразна діагональ напівповаленого тіла— витвір великого різьбяря.

За наказом царя Ашшурбанапала у його палаці було зібрано найзначнішу в усьому стародавньому світі бібліотеку, яка складалася з десятків тисяч клинописних табличок. Цар особисто слідкував за її комплектуванням. "Я пізнав заховані таємниці мистецтва письма, — сповіщав він у одному з написів, - я читав у небесних та земних будовах і міркував над цим. Я був присутній на зібраннях царських переписувачів".

Таким чином, культура Месопотамії мала величезний вплив на культури сусідніх держав: Ірану, Урарту, Палестини. У Біблії зафіксовано насторожен -захопливе ставлення давніх євреїв до гордих та величних міст Вавилону та Ніневії, жах перед величністю цих країн та їх володарів.

Література:

1. Гриценко Т.Б. Культурологія: Навч. посіб./ Т.Б.Гриценко, С.П.Гриценко, А.Ю.Кондратюк.- К.: ЦУЛ, 2009.- С.32-35.

2. Греченко В.А. Історія світової та української культури: Підруч./ В.А.Греченко.- К.: Літера, 2000.- С.38-48.

3. Українська і зарубіжна культура: Навч. посіб.// За ред. М.М. Заковича. - К.: Знання, 2000.- С.116-124.

4. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навч. посіб./ В.С.Полікарпов.- К.: Знання, КОО, 2000.- С.58-74.

5. Крижанівський О. Соціально-економічний розвиток Стародавнього Єгипту// Історія України.- 2001.- №36.- С.7-8.

6. Крижанівський О. Єгипет доби Нового та Пізнього царства: розквіт і занепад// Історія України.- 2001.- №35.- С.6-9.

7. Крижанівський О. Нововавилонське царство (605 р. до н.е.)// Історія України.- 2000.- №36.- С.8-9.

8. Крижанівський О. Розквіт і занепад Ассирійської імперії// Історія України.- 2000.- №43.- С.4 -6.

9. Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу.- К.: Либідь, 2002.- 592 с.

10. Замаровський В. Їх величності піраміди: Науково-художній нарис.- К.: Веселка, 1988.- 373 с.

11. Стародавній Світ.- Х.: МОСТ – Торнадо, 2003.- 272 с.

12. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: Підруч./ О.П.Крижанівський.- К.: Либідь, 2002.- 592 с.