3.2. Міфологія, релігія, культи та обряди у Стародавньому Єгипті.
3.3. Загальна характеристика культури Месопотамії.
3.4. Культури Шумеру, Вавилону та Ассирії.
3.1. Періодизація культури Стародавнього Єгипту. На території сучасного Єгипту людина з'явилася ще в епоху палеоліту. Але тільки в IV тисячолітті до нашої ери, тобто в епоху неоліту, на землях, що заливаються Нілом, виникли землеробство і скотарство.
З досвіду десятків поколінь жителі долини й дельти Нілу навчилися раціонально використовувати розливи ріки для землеробства. Була створена система так званого басейнового зрошення. Землі, що їх заливала повінь, розгороджувалися валами, а після того як родючий мул осідав, воду спускали й засівали вологий ґрунт. За сотні років зрошувальні споруди, що створювалися зусиллями окремих общин, з'єднувались у більші системи. Зростання продуктивності праці в землеробстві дало змогу вивільнити частину населення для занять ремеслами.
До початку об'єднання Єгипту на його території налічувалося близько 40 первинних державних утворень. Пізніше вони стали основою формування провінцій і набули в історичній науці назву «ном» — термін, запозичений із грецької мови. Після тривалих усобиць між номами у другій половині ІУ тисячоліття до нашої ери виникають два великі царства — Нижньоєгипетське (на півночі) та Верхньоєгипетське (на півдні). Наприкінці IV тисячоліття до нашої ери цар Верхнього Єгипту Менес об'єднав країну, ставши засновником першої династії фараонів. Після цього царі Єгипту зображаються увінчаними двома коронами: білою конусоподібною короною Верхнього Єгипту, надітою поверх червоної корони Нижнього Єгипту.
Вивчення культури Стародавнього Єгипту спирається на періодизацію історії династичного Єгипту від 3000 року до середини IV століття до нашої ери.
Період Раннього царства (бл. 3000—2800 рр. до н. е.) характеризувався подальшим розвитком систем зрошення, що давало змогу значно збільшити продуктивність сільського господарства. Однією із найважливіших функцій царя в Стародавньому Єгипті була організація будівництва й підтримання в належному стані зрошувальних систем. Розводилися велика рогата худоба, вівці, кози, осли, свині. Було розвинуте ткацтво.
В часи Раннього царства склалися всі види знаків єгипетського ієрогліфічного письма, система лічби. Для письма став використовуватись папірус, будувались монументальні гробниці - мастаби і створювались перші статичні зображення офіційних осіб держави; були закладено основи строгого канонічного мистецтва.
Період Давнього царства (початок 2800 — середина 2300 рр. до н. е.) позначений суттєвими змінами в житті Єгипту. Площі оброблюваних земель розширюються, мотику доповнює рало, вдосконалюється система зрошення. Єгиптяни займались, окрім виробництва зерна, садівництвом, городництвом, виноградарством. Саме в Єгипті в цей час з'явилися перші бджолині пасіки. Пожвавлюються зв'язки з Передньою Азією та Нільською Ефіопією. Загальне піднесення господарства, можливості мобілізованого населення дали змогу будувати гробниці-піраміди. За часів царювання IV династії будуються знамениті піраміди Хеопса (Хуфу), наймогутнішого царя цієї династії, Хефрена (Хаф-Ра) і Мікеріна (Менкау-Ра). І в наші часи поряд із пірамідами височить витесаний зі скельного моноліту 20-метровий Великий Сфінкс, що має портретну схожість із царем Хефреном.
