Після вивчення матеріалу теми ви зможете:

• дати визначення духовної культури;

• охарактеризувати її види та характерні особливості;

• пояснити роль мистецтва як унікального механізму духовної культури та одного з елементів формування світогляду людини;

• розкрити основні підходи до класифікації видів мистецтва;

• проаналізувати основні соціальні функції мистецтва.

Рекомендована література:

1. Подольська Є.А.Кредитно-модульний курс культурології: Навч. посіб./ Є.А.Подольська, В.Д.Лихвар, Д.Є.Погорілий.- К.: ЦУЛ, 2006.- С.67-91.

2. Культурологія: Курс лекцій/ Під ред. А.Г.Баканурського та ін.- К.: ВД „Професіонал”, 2004.- С.34-37.

3. Українська і зарубіжна культура: Навч. посіб.// За ред. М.М. Заковича. - К.: Знання, 2006.- С.63-74, 83-85.

4. Подольська Є.А. Культурологія: Навч. посіб./ Є.А.Подоль-ська, В.Д.Лихвар, Д.Є.Погорілий.- К.: ЦУЛ, 2003.- 52-81.

5. Левчук Л.Т. Історія світової культури./ Л.Т.Левчук- К.: Либідь, 1997.- С.381-382, 405-408.

6. Матвєєва Л.Л. Культурологія: Курс лекцій./ Л.Л.Матвєєва.- К.Либідь, 2005.- С.230-257.

Після опрацювання даної теми дайте відповіді на запитання:

1. У сучасній культурології увійшло в традицію розподіляти культуру на “духовну” і “матеріальну”. Чи правомірне розрізнення цих понять?

2. У якому випадку можна говорити про духовну культуру як особливу галузь культурного простору? Що, на вашу думку, принципово відрізняє міфологію від релігії як духовних феноменів культури?

3. Чи правильне твердження, що будь-який артефакт, будь-який феномен культури є мистецтвом?

4. Стародавні греки до мистецтва відносили, крім архітектури і скульптури, також ремісництво, арифметику і взагалі будь-яку справу, в якій потрібно діяти за відповідними правилами. Які із перерахованих стародавніми греками видів діяльності відносяться до мистецтва у сучасному розумінні?

5. Видатний французький художник кінця ХІХ – початку ХХ ст. Анрі Матіс своїм мистецтвом бажав надати людині спокій, а картини порівнював із зручним кріслом. Яку функцію ілюструє це порівняння? Наскільки воно відбиває розуміння сутності мистецтва у сучасній масовій культурі?

Теми для доповідей та рефератів:

1. Культурні форми та їхні властивості.

2. Ментальне поле культури.

3. Мистецтво як унікальний механізм культурної еволюції.

4. Художня культура як частина духовної.

5. Художній образ в мистецтві, його особливості і значення.

6. Міфологія та релігія як феномени духовної культури.

7. Стилі у мистецтві.

8. Художні методи у мистецтві та їхні особливості.

9. Віртуальна реальність як новий вид мистецтва.

Лекція 2. Загальні відомості про українську

культуру

ПЛАН

2.1. Поняття "українська культура".

2.2 Фактори, що визначають особливості української культури.

2.3. Основні періоди в розвитку української культури.

2.4. Джерела вивчення культури українського народу.

2.1. Поняття "українська культура". Світова культура поділяється на культури країн, народів, націй, етнічних груп. Саме культура відбиває світогляд народу, його національну са­мосвідомість, своєрідність філософського мислення, розуміння основних проблем загальнолюдського і власного буття як етнографічно конкретної частини людства.

Українська культура - продукт праці нашого народу в галузі духовної творчості і матеріального виробництва, система наукових, художніх, релігійних набутків, в яких втілено його історичний та духовний досвід. Тому, власне, у культурі втілені етичні ідеали українського народу, його естетичні погляди і смаки, виражені притаманними лише йому чуттєво-емо-ційними формами, художніми образами і логічними по­няттями, закріпленими у національній мові, традиціях, нор­мах моралі і звичаях.

Історія культури органічно пов'язана з історією народу як безперервною зміною численних поколінь, кожне з яких робить свій внесок у культурну спадщину. Кожне покоління — госпо­дар, носій і охоронець цієї спадщини. Універсальна здатність культури акумулювати все, що створене людиною — позитивне й негативне, прекрасне і потворне, трагічне і комічне,— лише певний час виступає відображенням історії народу, кожний етап якої по-своєму відбитий у культурних пам'ятках. І якщо історія культури віддзеркалює історію народу, то історія народу є вираженням ще й історії культури.

Культура кож­ного народу увібрала усі злети його історичного шляху, й кожна сфера життєдіяльності народу - політика й економіка, мистецтво й наука, право й мораль, релігія й філософія — залишила більш або менш яскраві прояви в історії культури, до того ж не лише у найквітучіші періоди, а й у найтрагічніші часи. Культура народу — це не тільки зібрання шедеврів, вона зберігає і менш вагоме, і другорядне, і потворне. Політика зрадництва та угодництва, глупство ідеології, блюзнірство і кон'юнктурність митців, аморальність і розбе­щеність чиновників, ницість філософії — все знайшло своє відображення в історії культури, бо в ній постають не тільки героїчні сторінки народу, «золоті віки» вільного життя, а й негативні явища. Не менш глибокий слід тут поклали епохи занепаду, лихоліття, поневолення. У слові і камені, у барвах і звуках, у пластичних формах втілено найістотніше з поступу українського народу, те, про що думали, що переживали і відчували українці.

Отже, українська культура — це сукупність надбань, спосіб сприйняття світу і опанування ним, система мислення і творчості українського народу.

Культури світу, увібравши загальнолюдське і національне, відрізняються одна від одної — у цьому їхня привабливість, і самоцінність. Тому дослідження культури певного народу має розкривати її своєрідність і самобутність. Коли мовлять про відмінність однієї культури від іншої, то підкреслюють її національну специфіку, яка найвиразніше проявляється у всьо­му. Але ж відмінності культур народів визначають за багатьма іншими параметрами.

2.2. Фактори, що визначають особливості української культури. Фактори, що визначають особливості культури нації, своєрідність її еволюції, можна поділити на зовнішні й внутрішні.